Користувач:Natali PL/Чернетка

Скіпальський Андрій Петрович

Скіпальський Андрій Петрович (04 березня 1974 року, м. Запоріжжя, Україна) – експерт у сфері громадського здоров’я, адвокації, контролю над тютюном, корпоративної соціальної відповідальності та корпоративних зловживань (corporate abuse) із міжнародним досвідом, держслужбовець, громадський діяч.

Генеральний директор директорату громадського здоров’я МОЗ України, створеному у 2018 році в рамках реформи державного управління. Очолював директорат з грудня 2018 до травня 2020 р. У цей період були прийняті ряд урядових стратегій та національних планів у сфері системи громадського здоров’я, розроблених директоратом та Центром громадського здоров’я МОЗ України: стратегія розвитку системи крові, стратегія розвитку біобезпеки та біозахисту, національний план боротьби з антибіотиками, стратегія реформування туберкульозної служби, стратегія імунопрофілактики, стратегія у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам.

Член правління адвокаційної організації у сфері громадського здоров’я та контролю над тютюном «Життя», координатор результативних адвокаційних антитютюнових кампаній у 2011- 2016 рр., координатор мережі центрів моніторингу тютюнової індустрії ВООЗ у 2017 р., член наглядової ради Реанімаційного пакету реформ у 2016-2017 рр., депутат Коцюбинської селищної ради 8-го скликання, спів-координатор адвокаційної кампанії збереження Біличанського лісу у 2008 – 2016 рр.

Біографія

Скіпальський Андрій Петрович народився 4 березня 1974 року в м. Запоріжжя. В 1991 році закінчив Житомирську середню школу №17. У 1991 – 1996 рр. навчався в Житомирському державного університету ім. І. Франка[1] на факультет іноземних мов. У 1996-2000 роках працював викладачам іноземних мов в Державному університеті «Житомирська політехніка». У 2000 – 2001 рр. проходив навчання та стажування в Лондоні.

У 2001 – 2003 рр працював в Корпусі Миру США на посадах координатора програм з мовної та культурної адаптації, керівника тренінгової програми та координатора з питань безпеки.

З 2003 по 2010 працював у кількох проектах міжнародної технічної допомоги у сфері розвитку адвокації, соціального підприємництва, соціальної відповідальності та медіа. У 2005 отримав другу вищу освіту у Національному університеті імені Т. Шевченка за спеціальністю «економіст». Також став першим стипендіатом Міжнародного інституту менеджментута навчався за програмою МВА у 2007-2008 рр.

У 2010 – 2016 рр. – керівник адвокаційної організації у сфері громадського здоров’я та контролю над тютюном «Життя», що успішно реалізувала проекти у сфері громадського здоров’я – сприяла системним змінам в законодавстві України по захисту населення від тютюну, що призвело до значного зниження поширеності куріння та смертності .У липні 2011 навчався за програмою «Лідерство в контролі над тютюном» в Школі громадського здоров’я Блумберга Університету Д. Гопкінса у США.  

З червня 2018 року - помічник в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. У листопаді того ж року став переможцем конкурсу на посаду генерального директора директорату громадського здоров’я МОЗ України. Керував новим структурним підрозділом, відповідальним за формування політики у сфері громадського здоров’я: імунопрофілактика, боротьба з інфекційними захворюваннями; розвиток та підвищення потенціалу системи біобезпеки та біозахисту; боротьба з антимікробною резистентністю; безпека крові та донорства; модернізація законодавства щодо захисту населення від факторів ризику, передусім, неінфекційних захворювань (НІЗ) тощо. Звільнився під час чергової зміни політичної команди МОЗ у травні 2020 р..

Директорат громадського здоров’я МОЗ України

Директорат громадського здоров’я МОЗ України номінально був створений наказом МОЗ № 1084 від 13.09.2017 р. в результаті впровадження реформи державного управління та реформи міністерств.

Мета реформи міністерств – сформувати сучасні та спроможні міністерства як аналітично-владні центри, забезпечити лідерство міністерств у впроваджені реформ та підвищити ефективність Уряду.

Директорат громадського здоров’я запрацював як повноцінний структурний підрозділ з 1 квітня 2019 року, коли штатна чисельність досягла більше 50% від запланованих на той час 23 посад. Відповідно до Положення про Директорат, затвердженого наказом МОЗ № 1084 від 13.09.2017 р. Основними завданнями Директорату є:

1)     Забезпечення формування державної̈ політики на основі постійного аналізу стану справ у сфері громадського здоров’я, зокрема за напрямками санітарного та епідемічного благополуччя населення, епідеміологічного нагляду (спостереження), впливу соціальних детермінант на здоров’я, моніторингу та реагування на безпеки для здоров’я та надзвичайних станів в сфері охорони здоров’я, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, регламентації факторів навколишнього середовища життєдіяльності населення, безпеки харчових продуктів, біологічної безпеки та біологічного захисту, імунопрофілактики, безпеки крові (далі - у сфері компетенції), вироблення альтернативних варіантів розв’язання існуючих проблем.

2)     Здійснення моніторингу та оцінювання результатів реалізації державної політики, розроблення пропозицій щодо її продовження або коригування.

3)     Забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері громадського здоров’я.

Відповідно до пріоритетних завдань державної політики були створені 4 експертні групи, положення про які затверджені наказом МОЗ №442 від 05.03.2018 р. (зі змінами – наказ МОЗ № 968 від 21.05.2018 р. та наказ МОЗ № 61 від 10.01.2019 р., які функціонували станом на 1.07.2020):

1)     експертна група з питань реформування системи громадського здоров'я;

2)     експертна групу з питань реформування служби крові та біобезпеки;

3)     експертна група з питань розвитку профілактичних програм інфекційних та неінфекційних захворювань, імунопрофілактики;

4)     експертна група з питань формування державної політики щодо здорового способу життя та факторів ризику.

Завданнями Директорату також є:

-         забезпечення ефективного консультаційного процесу із зацікавленими сторонами щодо формування політики громадського здоров'я;

-         співпраця з іншими урядовими (передусім – з ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України») та неурядовими установами, експертним середовищем для забезпечення продуктивного діалогу та консенсусу щодо формування політики, запропонованої МОЗ;

-         співпраця з міжнародними організаціями, насамперед із ВООЗ з метою впровадження кращих міжнародних практик на основі наукових даних та доказової медицини;

-         забезпечення вектору інтеграції України до ЄС у сфері громадського здоров’я;

У період пандемії COVID-19 директорат працював над розробкою нормативних документів МОЗ та Уряду щодо реагування на пандемію, координував діяльность штабу реагування при МОЗ, координував заходи щодо реагування з департаментами охорони здоров’я, мережею лабораторних центрів МОЗ України та Центром громадського здоров’я МОЗ України.

Фонди та організації

У 2001 – 2003 рр працював в урядовій організації «Корпус Миру США» в Україні на посадах координатора програм з мовної та культурної адаптації, керівника тренінгової програми та координатора з питань безпеки. Працював з волонтерами Корпусу Миру з метою їх мовної, культурної та професійної підготовки до 2-річної служби в Україні над спільно запланованими проектами з Міністерством освіти та науки України, Міністерством молоді та спорту України та Міністерством розвитку громад та територій України.

У 2003 – 2007 рр. працював координатором грантових програм проекту «Мережа громадянської дії в Україні» ISC/UCAN, що реалізовувався Інститутом сталих спільнот (ISC) і Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

У 2007 – 2008 рр. працював у Благодійному фонді «Крона» координатором проектів соціальних інвестицій в рамках розвитку корпоративної соціальної відповідальності та Групи компаній «Ніко».

У 2008 році працював керівником грантової програми проекту "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна", що виконувався компанією Менеджмент

Сістемс Інтернешнл (MSI) у партнерстві з українськими організаціями за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект підтримував журналістські розслідування з питань корупції та проекти організацій громадянського суспільства в сфері протидії корупції, розвитку ЗМІ та незалежної журналістики тощо.

У 2008-2010 рр. працював координатором програми розвитку організацій у сфері свободи слова, медіа та медіа-грамотності у проекті «У-медіа» що реалізується міжнародною організацією “Internews Network” за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Працював над розвитком спроможності провідних медіа-організацій в Україні. 

У 2010 – 2016 рр. керівник громадської організації «Центр громадянського представництва «Життя» яка протягом цього часу реалізувала успішні адвокаційні проекти у сфері контролю над тютюном та імплементації Рамкової Конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну (РКБТ).

. У результаті діяльності ГО «Життя» та коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну»[2] були ініційовані та підтримані парламентом та Урядом зміни до антитютюнового законодавства відповідно до РКБТ ВООЗ:

-         розміщення нових медичних попереджень - кольорових піктограм та малюнків на пачках сигарет;

-         повна заборона реклами та спонсорства тютюну;

-         заборона куріння у всіх закритих приміщеннях та на робочих місцях;

-         підвищення акцизів на тютюнові вироби;

В ГО «Життя» координував моніторинг діяльності тютюнової промисловості та вплив на формування та реалізацію політики охорони здоров’я у відповідності із Статтею 5.3 РКБТ.

Активно співпрацював із міжнародними організаціями-донорами у сфері громадського здоров’я:

-         Campaign for Tobacco-Free Kids (USA);

-         Bloomberg Philanthropies;

-         Vital Strategies;

-         World Health Organization;

-         Global Centre for Good Governance in Tobacco Control.

Відзнаки у сфері громадського здоровя та контролю над тютюном

-         У 2014 р. отримав стипендію “2014 BILL MAYNES PANEL, INNOVATIONS IN PUBLIC HEALTH ADVOCACY” від фонду Eurasia Foundation для стажування в неурядових організаціях м. Вашингтон;

-         у березні 2015 р. отримав 2015 Bloomberg Philanthropies Awards for Global Tobacco Control як визнання лідерства організації в контролі над тютюном;

-         у 2015 р. отримав Judy Wilkenfeld Award for International Tobacco Control Excellence.

Громадська та волонтерська діяльність

·        У 2008 – 2016 рр. - спів-координатор адвокаційної кампанії за збереження Біличанського лісу. В результаті кампанії у травні 2015 року був підписаний Указ Президента України від 01.05.2014 № 446/2014, яким віднесено 6,4 тис гектарів лісового фонду до природоохоронних територій, і тим самим збережено ліс від привласнення та забудови.

·        У 2015 році стає депутатом на позачергових виборах до Коцюбинської селищної ради 8-го скликання по округу №2 як самовисуванець з метою подальшого захисту природоохоронних територій навколо смт. Коцюбинське. 

·        У 2010 – 2014 рр. – помічник народного депутата Лесі Оробець на громадських засадах.

·        У 2014 – 2019 рр. - помічник народного депутата Ігоря Луценкона громадських засадах.

·         Член експертного комітету World Heart Foundation з 2018 р.

·        Член опікунської ради Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».