Користувач:Natia.kdsfs/Чернетка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Безсполучникове складне речення - це складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації, тобто без сполучників чи сполучних слів.
За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на два основні види:
[ред. | ред. код]- з однорідними, тобто рівноправними частинами, наприклад: Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л.Костенко).
- з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу, наприклад: Я відчуваю: день минає (Г. Алексєєва).[1]
- одночасність подій або явищ, наприклад: Гнуться клени ніжними колінами, чорну хмару сріблять голуби (М. Рильський).
- послідовність подій або явищ, наприклад: Сонце сховалося за зелені хмари, з полудня вітер повіяв, зробилась одлига (Панас Мирний).
- зіставлення чи протиставлення подій або явищ, наприклад: Пан гуляв у себе в замку- у ярмі стогнали люди (Леся Українка).[1]
- наслідок: Защебетав соловейко- пішла луна гаєм (Т. Шевченко).
- причину: День обіцяв бути погожим: на небі ні хмарочки, ні плямочки (Панас Мирний).
- умову: Забудеш рідний край- тобі твій корінь всохне. Вселюдське замовчиш- обчухраним зростеш (Д. Павличко).
- час: Гаї шумлять- я слухаю. Хмарки біжать- милуюся (П. Тичина).
- доповнення: Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б'є джерело (А. Малишко).
- пояснення: Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко). [1]
- Кому ставимо тоді, коли частини безсполучникового складного речення виражають одночасність, послідовність, сумісність або перелічують якісь факти, наприклад: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М. Коцюбинський). [1]
- Якщо частини речення достатньо самостійні за змістом, поширені та мають свої розділові знаки: Знову закипіло синє море; вздовж байдака походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає (Т. Шевченко). [1]
- друга частина пояснює, доповнює зміст першої (можна поставити а саме): Видовище вражаюче, мальовниче: безмежжя хлібів, а над ними — безліч білих крил у польоті (О. Гончар).
- друга частина вказує на причину або наслідок того, про що говориться в першій (можна поставити бо, тому що, так що): Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі (М. Коцюбинський). Віхола розпочалася з самісінького ранку: вийти з хати просто неможливо (О. Кобилянська).
- у першій частині є слова так, такий, чути, бачити, вирішувати, думати, знати тощо (можна поставити що): Я несу воду й чую: земля у мене під ногами тріскається і так пече, ніби я на жаровню ступаю (В. Близнець)[2]
- якщо друга частина порівнюється з першою або протиставляється їй: (можна замінити складносурядними речення з протиставними сполучниками а, але) Мир будує – війна руйнує: Дерево міцне коріння- людина трудовим горінням (Нар. творчість).
- якщо друга частина виражає наслідок чи є висновком (можна замінити складнопідрядним речення з підрядним наслідку з сполучником так що) Продержало з тиждень морозом - земля заклякла, як кістка: Продержало з тиждень морозом- земля заклякла, як кістка (Панас Мирний).
- якщо перша частина виражає час чи умову (можна замінити складнопідрядним речення з підрядним часу або умови і вжити сполучники коли , якщо): Є здоов'я- є все (Нар. творчість).[3]
- якщо в предикативних частинах зображується швидка зміна подій: Двері скрипнули- з'явився батько (М. Коцюбинський).[1]
- ↑ а б в г д е Олена Горошкіна, Тамара Маркотенко (2019). Інтерактивний довідник.
- ↑ Двокрапка в складному реченні — урок. Українська мова, 11 клас. www.miyklas.com.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ Павлівна, Чухлатая Олена. Презентація "Тире в безсполучниковому складному реченні". naurok.com.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2024.