Користувач:Nsumy/Чернетка
Никоненко Володимир Вікторович* (24 березня 1988 року в місті Суми, Сумський район, Сумська область) - громадський активіст, політв’язень часів Януковичf, боєць батальйону ОУН.
Народився і виріс в місті Суми в сімї трударів: батько зварювальник на заводі Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе, а мати санітарка у Сумському геріатричного пансіонаті ветеранів війни та праці, навчався у Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 7, яку закінчив у 2005 році.
У тому ж році був зарахований до коледжу Сумського національного аграрного університету на "Юридичний факультет", який закінчив у 2008 році і отримав спеціальність «Юрисконсульт».
У 2006-2007 р.р. проходив строкову військову службу у Державній прикордонній службі України.
У 2009 році склав іспити до Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана і був зарахований на факультет «Маркетинг та управління персоналом». Того ж року починає займатися активною громадською діяльністю в Сумах та в Києві.
В період з 2009 по 2013 були проведені чисельні заходи щодо популяризації таких тем, як: патріотизму, здоровий спосіб життя, свавілля чиновників, судової та правоохоронної системи, протидії корупції.
- "Молодь обирає спорт!"
11 серпня 2011 року в центрі міста Суми був проведений здоровий забіг, щоб нагадати українцям що можна і треба вести здоровий та активний спосіб життя.
Пересічні громадяни одразу розуміли сенс акції та визнавали її актуальність, адже більше 82% молоді у віці від 12 до 22 років, на жаль, вживають алкогольні напої! Люди різного віку фотографували та знімали відео на мобільні телефони, звісно, акція не залишила нікого байдужим.
Молоді активісти, пробігши крос вулицями міста, близько 3 кілометрів, під час якого, можна було почути гасла типу “Українці не бухають!”, “Спорт, здоров’я, націоналізм”, “Борець за волю – не вживає алкоголю, борець за Україну – не вживає нікотину”. традиційно закінчили забіг на спортивному майданчику біля Машинобудівного коледжу та почали займатися на турніках та брусах.
- "Врятуй парк"
29 серпня 2011 року Громадські активістам стало відомо, що паркову зону на березі річки Псел хочуть знищити та побудувати там чергову багатоповерхову будівлю. Розуміючи пагубність таких дій, вирішили рятувати дерева не словом, а ділом, а саме шипуванням дерев. Ввечорі, 29 серпня, хлопці та дівчата зашипували більше 20 дерев. Посягання на цей парк є великим ударом по легеням міста і тому цей крок мав зупинити незаконну вирубку дерев.
- “Вечір патріотичної творчості” у Сумах
25 Березня 2012
Активістами був проведений концерт, який поєднував в собі пісні й поетичний революційний спадок діячів українського руху спротиву різних часів. Львівські музиканти розірвали тишу Сум своїм вибухом, зібравши на свій концерт як молодь, так і представників старшого покоління, під час якого часовий бар’єр з легкістю руйнувався під тиском палаючого революційного запалу.
Пісні у виконанні гурту запали до душі слухачам, а зосередженість, небайдужість та особисті переживання передавалися від виконавців всім слухачам. Загалом концертна програма складалася з більш ніж десяти пісень як сучасності так і попередніх часів боротьби.
- "Спорт, здоров’я, нація!”
7 травня 2012
Саме з таким гаслом підійшли до справи громадські активісти. На меті було перетворити один із занедбаних спортивних майданчиків в центрі міста на прийнятний, а найголовніше функціонуючий спортивний об’єкт
В перший день ми перетворились на садівників, і дуже радикально попрацювали з насадженнями. Прибравши зайве гілля ми повернули майданчику первісний вигляд.
На другий день у нас було заплановано малювання спортивно-патріотичного графіті, і тут нам згодились ті три слова, котрі ви бачили на початку цієї статті, а тепер вони прикрашають і основну стіну нашого майданчика.
Кожне слово однаково важливе, і ми сподіваємось, що хоч одне з них достукається до розуму відвідувачів цього місця, сподіваємось, що своїм прикладом покладемо початок кінця байдужості в душах людей, які живуть по сусідству.
23 липня 2012, під час матчу ПФК Суми – Десна (Чернігів), на початку гри був вивішений банер “Свободу Павличенкам”. З питаннями поспішила міліція, але отримавши чіткі відповіді пішла своєю дорогою.
Потім зі словами “Зніміть, ато зараз "беркутята” прийдуть дубінками помахають та постріляють” підійшов невідомий “хазяїн стадіону”, відчувши опір він також забрався.
Сумчани висловлюють свою підтримку сім’ї Павличенків та виступають проти безглуздих дій “правоохоронців”!
Трафарети з Януковичем
[ред. | ред. код]На малюнку зображений Янукович з простріленою головою, саме такий месседж хотіли донести тодішньому президенту України громадськість, оскільки свавілля, корупція та безчинство влади перехилило чашу вагів.
Малюнки зявились на центральних вулицях міста Суми, всього налічували більше тридцяти малюнків. По факту було відкрите кримінальне провадження за статтею 296 ч.2.
Малюнок Януковича з цяткою на лобі дуже швидко досяг популярності, завдяки неправомірним вчинкам міліції, які замість адміністартивного порушення побачили кримінальне. Саме трафарети з простріленим Януковичем додали градусу кипіння в суспільстві і розуміння того, що революція неминуча. Подібні трафарети почали з'являтись у інших містах України: Київ, Львів, Одеса, та навіть Европі: Голандія та Польща.
За трафарети з Януковичем, де була зображена цятка посеред чола, як наслідок пострілу, Никоненка Володимира та Ганеннка Ігоря було репресовано за політичними мотивами. Проти них було сфабриковано кримінальну справу за статтею 296 ч. 2.
Після півтора року судових засідань, було виголошено вирок 1 року обмеження волі для Никоненка Володимира. Цей факт став кричущим і набув широкого розголосу у ЗМІ[1][2]. Відбував покарання у Конотопському виправному центрі № 130.
Після цього Комітетом визволення політв’язнів Никоненка Володимира було визнано політичним в’язнем [3] і внесено до списку репресованих, який після Революції Гідності став основою для Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27.02.2014 р.
Звільнившись з колонії по умовно-достроковому звільненню, повернувся до Києва, де за пару днів почалась Революція Гідності. Приймав участь, будував барикади, допомагав харчами та фінансово.
З середини січня 2015 року воював у складі добровольчого батальйону під керівництвом Миколи Коханівського в с. Піски Донецької області, де був у розрахунку АГС-17.