Користувач:Olenamatasova/Міжнародна Громадська Служба (Service Civil International)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/SCI-logo.gif/150px-SCI-logo.gif)
Web : www.sciint.org
Міжнародна Громадська Служба (SCI) - інтернаціональна неурядова волонтерська організація, мирний рух з 43 філіями та групами по всьому світі. Організацію було засновано у 1920 році швейцарським інженером Pierre Cérésole. цю організацію знають як Інтернаціональна Волонтерська Служба.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/SCI-ChantierCambodge.jpeg/220px-SCI-ChantierCambodge.jpeg)
- Волонтерство - сенс дій полягає в особистій ініціативі, без отримання матеріальної нагороди та на користь суспільству
- Без насильства – головний принцип та метод
- Людські права – повага до людей, як це зазначено в Загальній декларації прав людини
- Солідарність - міжнародна солідарність для більш справедливого світу та солідарність між людьми на всіх рівнях
- Повага до навколишнього середовища - та до екосистеми, частиною якої ми є і від якої ми залежимо
- Відкритість - бути відкритим для всіх осіб, які поділяють цілі та завдання руху, незалежно від статі, раси, кольору шкіри, релігії, національності, соціального статусу чи політичних поглядів та будь-яких інших можливих підстав для дискримінації
- Надання повноважень - надати людям можливість розуміти та діяти, щоб трансформувати соціальні, культурні та економічні структури, які впливають на їхнє життя на всіх рівнях
- Співпраця - з місцевими громадами, а також іншими місцевими, національними та міжнародними зацікавленими сторонами для зміцнення позитивного потенціалу в рамках громадянського суспільства в цілому.
SCI вірить що всі люди здатні жити разом із взаємоповагою та без будь-якої форми насильства для вирішення конфліктів. Організовуючи інтернаціональні волонтерські проекти по всьому світі, організатори впевнені, що мир може бути тільки якщо люди з різними упередженнями та культурами навчаться об'єднуватись та працювати разом.
SCI народився від пристрасного пошуку миру, відразу після Першої світової війни. Беручи участь у першій Міжнародній конференції Примирення в 1920 році в Білтховені, паризький радикальний пацифіст П'єр Кересол ініціював мирний проект у Франції разом з волонтерами з різних країн.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bb/PCeresole1920VerdunLarge.jpg/220px-PCeresole1920VerdunLarge.jpg)
Перший інтернаціональний ворк-кемп відбувся на колишньому полі бою Вердену (Франція) у 1920 році з метою реконструкції зруйнованого війною села Эсне-ан-Аргонн і стати символом примирення між Францією та Німеччиною. Серед невеликої групи міжнародних добровольців були також троє німецьких волонтерів. Вони побудували тимчасові будинки для селян і очищали сільськогосподарські угіддя.
У 1924 році Керсол організував другий міжнародний ворк-кемп у Ліс Ормонтс (Швейцарія), який допоміг очистити сміття після лавини. Ця послуга була пропагована як типова служба для осіб, які відмовляються від військової служби з політичних чи релігійно-етичних мотивів, щоб підтримати політичну кампанію щодо впровадження альтернативної громадянської служби (особливий вид трудової діяльності в інтересах суспільства і держави, що здійснюється громадянами замість військової служби). У наступні роки було організовано більше служб допомоги. Найбільше було в Ліхтенштейні в 1928 році, де взяли участь понад 700 добровольців з 28 країн, які очистили долину Рейну після важкої повені в 1927 році.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/CeresolePierre_1931_Brynmawr_GB_01_children-a.jpg/220px-CeresolePierre_1931_Brynmawr_GB_01_children-a.jpg)
У першому десятилітті SCI ворк-кемпи використовувались для допомоги регіонів, що постраждали від стихійних лих. У 1931 році ідея SCI розвивалася, а концепція ворккемпів з міжнародними добровольцями застосовувалася і в інших сферах соціальної відповідальності:
- Розвиток громади: протягом економічної кризи вуглевидобувної промисловості Уельсу було організовано ворк-кемп, щоб відновити впевненість у нещасному мікрорайоні Брінмаур (Уельс, Великобританія). Добровольці та безробітні чоловіки побудували плавальний басейн і схему громадського парку.
- Розвиток допомоги : у 1931 році Керісол познайомився з Ганді, який запросив його привезти SCI до Індії. У 1934 році він поїхав до Індії, щоб організувати ворк-кемпи для регіону постраждалого від землетрусу Непалу-Біхар 1934 року. Цей проект був повторений у 1935 та 1936 роках. Подальшого розвиток допомоги був після Другої світової війни.
- Гуманітарна допомога: у 1937 році група допомоги надала гуманітарну допомогу дітям-біженцям під час Громадянської війни в Іспанії (1936-1939 рр.). Служби евакуації та розподілу продуктів харчування та одягу були проведені у частині Іспанської Республіки. Через двадцять років гуманітарна допомога була надана сиротам війни в Тунісі під час Алжирської війни (1958-1962). Крім цих двох проектів, гуманітарна допомога ніколи не мала жодного подальшого значення в SCI.
Починаючи з 1920, SCI організовувала ворк-кемпи та активності з не офіційною структурою у Франції, Швейцарії, Великій Британії, Індії та інших країнах. Інтернаціональна асоціація SCI бранчів з інтернаціональним секретаріатом була заснована у Парижі після Другої Світової Війни. Так ідея ворк-кемпів була поширена до інших країн. Організація обміну волонтерів та ворк-кемпів була покращена (було введено страхування волонтерів). Кількість ворк-кемпів та волонтерів значно зросла:
- 1947: 46 ворк-кемпів у 9 країнах
- 1968: 298 ворк-кемпів у 24 країнах.
Кількість бранців також зросла. У 60-х були створені координаційні структури для Африки, Азії та Европи.
У 1950 SCI було запрошено нещодавно ставшою незалежною Індією для здійснення будівництва будинків для біженців у Фарідабаді (Індія). Невелика група міжнародних волонтерів змогла набрати багато місцевих волонтерів. Конфлікт між Індією та Пакистаном надихнув їх організувати ворк-кемпи в Пакистані з 1951 року. Як наслідок, в Азії було створено кілька місцевих осередків та груп SCI.
Зіткнувшись із величезною бідністю в неблагополучних регіонах Європи, Азії та Африки, SCI розпочала розробку програми допомоги у сфері розвитку та набору кваліфікованих добровольців. Найбільша програма розвитку була в провінції Тлемсен, Західний Алжир, після Алжирської війни (1954-1962). Симоне Таннер Чамет працювала в Алжирі в якості SCI волонтерів . З 1962 по 1968 рр. SCI перебудувала село Бені Хаму, створила медичне обслуговування та розвиток громади такий як початкове навчання для району Себдоу.
Незважаючи на "Холодну війну", SCI шукав для обміну "Східний блок". Будучи некоммуністичною організацією, волонтери SCI взяли участь у 5-му Всеукраїнському молодіжному фестивалі у Варшаві (Польща) у 1955 році. З того часу ворк-кемпи були організовані спільно з соціалістичною волонтерською організацією в Польщі (1955), Німеччині (1956 р.), СРСР (1958 р.), Угорщини (1964 р.), Чехословакії (1964 р.) та Болгарії (1981 р.). Ці контакти були посилені в 70-ті роки. 1972 року SCI створила комісію Схід-Захід, щоб полегшити обмін добровольцями та покращити співпрацю з партнерськими організаціями в соціалістичних країнах. З політичними змінами у Східній Європі нові ініціативи SCI почалися з 1990 року.
Під час семінарів, ворк-шопів та зустрічей, проведених з 1969 р., було розглянуто політичні наслідки SCI у суспільстві. Як наслідок, SCI відмовляється від підходу до розвитку, як однієї з головних цілей ворк-кемпів. Підвищення соціальної та політичної свідомості за допомогою міжнародних добровольців та їх участі в більшості заходів SCI. Зокрема Північ-Південь переорієнтується на концепцію розвитку освіти та солідарності. Приклади декількох міжнародних кампаній (1985-1992 роки) за незалежність Намібії були організовані, після чого відбулася міжнародна кампанія з біженців (1994-1997).
Переорієнтація призвела до подальшої стандартизації міжнародного обміну волонтерів. Наприкінці 1970-х років була впроваджена децентралізована система волонтерів для ворк-кемпів, а обмін на Північ-Південь та Схід-Захід був централізований європейською та міжнародною координацією SCI.
З переорієнтацією у 1970 році, SCI перетворив свою структуру з міжнародними та регіональними секретаріатами на міжнародну координаційну діяльність з робочими групами, орієнтуючись на певний регіон або регіон інтересів. У 1997 році основні конституційні зміни ввели статус робочих груп, які сьогодні схвалюються щороку. Регіональні робочі групи існують для Африки, Азії та Латинської Америки (Аба Яла) та Південно-Східної Європи (САВА). Інші робочі групи зосередили увагу на наступних темах:
- Імміграція та біженці (з 1970 року), наприклад, Європейський центр імміграції
- обмін Схід-Захід (з 1972 р.), такий як "Група дій у Європі" (GATE)
- Гендерна проблема (з 1983 р.), така як WIN
- Сумлінне заперечення (1984-1990)
- Молодь та безробіття (з 1985 року) ЮНР
- Північно-Південна біржа (з 1987 року): така як SEED
- Довгострокове волонтерство (з 1989 року): такі, як LTRC
- Екологічні проблеми (з 1998 року)
- Права людини (з 1998 року)
SCI поділяється на повних членів з статусом філій та членів з статусом групи. Міжнародний комітет SCI приймає рішення про статус на основі національної конституції, організації та інфраструктури її членів. Національні підрозділи можуть мати свої власні назви, в яких вони вказують "галузь SCI" у своїх документах. У наступних таблицях наведено огляд усіх галузей та груп SCI. Початок діяльності часто називається першим ворк-кемпом, організованим спільно з SCI або у співпраці з ним.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ab/SCI-Ecologie.jpeg/220px-SCI-Ecologie.jpeg)
Організація має консультативний статус при Раді Європи, оперативні відносини з ЮНЕСКО та є членом:
- CCIVS (Coordinating Committee of International Voluntary Service Organisations)
- YFJ (Youth Forum Jeunesse)
- UNITED for Intercultural Action - європейська мережа проти націоналізму, расизму, фашизму
У 1987 році SCI отримала звання "Посланник миру", наданий Організацією Об'єднаних Націй, у визнанні його зусиль, спрямованих на сприяння миру та порозуміння.
Повний склад членів Європейського молодіжного форуму (YFJ), який діє в рамках Ради Європи та Європейського Союзу, тісно співпрацює з цими органами.
- Ethelwyn Best, Bernhard Pike: International Voluntary Service for Peace 1920-1946, George Allen and Unwin, London, 1948
- Arthur Gillette : One million volunteers: the story of volunteer youth service, Penguin Books, Harmondsworth, A pelican original, 1968, 258 p. on-line
- Hélène Monastier, Alice Brügger: Paix, pelle et pioche, Histoire du Service Civil International, Editions du Service civil international, Switzerland, 1966
- SCI : Service Civil International 1920-1990 - 70 years of Voluntary Service for Peace and Reconciliation, Verdun, 1990
- SCI official website
- SCI Peace related website
- International Archives of SCI
- SCI official workcamps database
[[Категорія:Міжнародні недержавні організації]]