Користувач:Perohanych/Луняка
Дмитро Луняка (нар. 26 жовтня 1999 у Хмельницькому, України) — український поет і перекладач.
Народився у Хмельницькому, 17 років жив у місті Вінниці. Там навчався в Гуманітарній гімназії №1 ім. М. І. Пирогова Вінницької міської ради.[1][2]
Навчався в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. у 2021 році здобув ступінь бакалавра з української філології.[3] Під час навчання брав участь у літературній студії імені М. Рильського, друкувався в альманахах, газетах. [1]
Після навчання працював журналістом, а потім бібліотекарем у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки в Києві.[1][4]
Перед війною ходив на вишколи від Правого сектору, був на полігоні у Марусі Звіробій.[5] З початком повномасштабної війни, 25 лютого, добровільно мобілізувався до Збройних сил України.[1][6]
В 11 років захопився українською літературою і почав писати перші вірші.[1] З початком Революції гідності почав писати патріотичну лірику.
Автор збірки поезій «Душі моєї сад» (2014).[3][7]
Добірки віршів друкувалися в газетах «33 канал», «Літературна Україна», антології «шраМИ»[8].
Перекладає з німецької, польської, білоруської, переклав 21 сонет Вільяма Шекспіра.
У своїй поезії Дмитро Луняка розповідає про війну, кохання, біль, розпач і всеосяжне бажання жити у вільній країні.[9]
Луняка є сином і онуком військових. Один дід служив старшиною прикордонної застави у військах радянського союзу. Був на іранському кордоні, другий дід воював в Афганістані.[5]
- ↑ а б в г д Віталій Бондарєв (5 серпня 2023). Військовослужбовець Дмитро Луняка про актуальність культури в умовах війни. Суспільне Вінниця. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Кому призначили стипендії Вінницької міської ради. Повний список учнів і студентів. Вінниця.інфо. 17 травня 2017. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ а б Творчий вечір Дмитра Луняки. Бібліотека ім. Лесі Українки. 20 липня 2021. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Будьмо! Творчий вечір гурту «Буття». Публічна бібліотека імені Лесі Українки. 16 жовтня 2021. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ а б Кесарчук Леся (31 липня 2023). «Продовжую власну династію військових»: поет із Вінниці, який став воїном ЗСУ. Вінниця.інфо. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Зустріч у прямому етері "ЗСУ на зв'язку: Дмитро Луняка". Бібліотека ім. Лесі Українки. 15 жовтня 2022. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Душі моєї сад... Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ шраМИ: антологія / упоряд. Вікторія Шевель. Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023, 152 с. ISBN 978-966-986-618-9 // Дмитро Луняка. Бойове сольфеджіо. Сторінки 122–126.
- ↑ У Вінниці відбувся літературний вечір, що об'єднав творчих людей. Vita TV. 8 серпня 2023. Процитовано 3 листопада 2024.
- Дмитро Луняка. Авторський літературник у «Спалахах». Українське радіо. Суспільне Вінниця. 26 липня 2023. Процитовано 3 листопада 2024.
- Дмитро Луняка // шраМИ: антологія / упоряд. Вікторія Шевель. Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023, 152 с. ISBN 978-966-986-618-9. Сторінки 140–141.