Користувач:Perohanych/Сторчак Сергій Олександрович

Сторчак Сергій Олександрович (нар. 11 лютого 1952 року) — державний та громадський діяч, ексголова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Голова Ради Федерації роботодавців гірників України, засновник Українського Бізнес Агенства в Канаді та ін.

Життєпис

Народився 11 лютого 1952 року в селі Партизани Приморського району Запорізької області.

Професійні досягнення

• реформував систему державного гірничого нагляду, промислової безпеки та охорони праці
• співавтор законів «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили інвалідность», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», «Про промислову безпеку»

- співавтор правил безпеки для проведення вибухових робіт, правил безпеки для добувної промисловості рудних і нерудних корисних копалин підземним і відкритим способом

- один із засновників Фонду загальнообов’язкового соціального страхуванням України від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань (2002)

-  засновник Федерації роботодавців гірників України (2007)

- автор понад 100 наукових робіт (у тому числі 10 монографій), 16 винаходів, в основному пов'язаних з видобутком та бурінням рудних і нерудних корисних копалин підземними і відкритим способом.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ:

1974 – 1981 рр. - гірничий майстер, заступник начальника дільниці, заступник головного інженера шахти «Об‘єднана» виробничого об’єднання «Кривбасруда», м. Кривий Ріг

                        

1981 1987 рр. - головний інженер шахти, начальник шахти «Першотравнева-1» виробничого об’єднання «Кривбасруда», м. Кривий Ріг

1987- 1992 рр. – начальник відділу Держгіртехнагляд УССР (потім Державний комітет України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду України (Держгіртехнагляд України), м. Київ

З 1993 року по 1995 року працював Начальником Центрального територіального управління Держнаглядохоронпраці України.

1995 – 2000 рр. – перший заступник Голови Державного комітету з нагляду за охороною праці, м Київ

2000 – 2010 рр. - Голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

2010 – 2011 рр.- Заступник Голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

2011 – 2016 рр. - директор Департаменту охорони праці, промислової безпеки та надійності транспортування газу та нафти Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

З 2011 року – дотепер - Голова Ради Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств гірничодобувної галузі «Федерація роботодавців гірників України»

З 2016 року – дотепер – Віце-президент Українського Союзу промисловців і підприємців (за напрямком співробітництво з Канадою)

З 2016 року- дотепер - Голова Українського Бізнес Агенства в Канаді.

ОСВІТА:

З 1969 року по 1974 рік навчався у Криворізькому гірничорудному  інституті за спеціальністю «Технологія і комплексна механізація підземної розробки корисних копалин», кваліфікація - гірничий інженер.

У  1980 році без відриву від виробництва закінчив Ленінградський гірничий інститут за спеціальністю «Економіка та організація гірничої промисловості», кваліфікація – інженер - економіст.

НАУКОВІ ПРАЦІ:

-       кандидатська дисертація на тему «Технологія розробки великоблочних руд» (захист 1992 рік).

-       докторська дисертація на тему «Сумісна розробка родовищ відкрито-підземним способом в умовах Першотравневого родовища залізних руд» (захист 1997 рік)

НАУКОВІ СТУПЕНІ, ЗВАННЯ, НАГОРОДИ:

Доктор технічних наук, професор

Академік Академії гірничих наук України

Заслужений працівник промисловості України (14.02.2002 )

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 рік)

Почесна грамота Верховної Ради України від 12.03.2003 р.

Почесні грамоти Кабінету Міністрів України (№1176 від 13.09.2004 р. та від 26.09.2010 р.)

Знак «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть» I, ІІ, ІІІ ступенів

почесні грамоти Міністерств та відомств