Користувач:S666wainaku/Чернетка
| S666wainaku/Чернетка | ||
|---|---|---|
| Базелюк Володимир Олександрович | ||
| Народився | 28 березня 1961 Мальованка (Шепетівський район) | |
| Помер | 20 травня 2020 (59 років) Житомир | |
| Поховання | Романів (смт) | |
| Громадянство |  СРСР → Україна | |
| Національність | Українець | |
| Посада | директор Романівської (Дзержинської) загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 | |
| Партія | КПУ, Блок Юлії Тимошенко | |
| Нагороди |
| |
Базелюк Володимир Олександрович, (нар. 28 березня 1961, с. Мальованка, Шепетівський район, Хмельницька область, Українська РСР) — поет, з (1992 по 2003) директор Дзержинської середньої школи І-ІІІ ст. №1, з (2003-2005) директор Романівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1, в 2005 директор Романівської гімназії, з 2015 заступник директора Романівської Гімназії, вчитель українськї мови та літератури, український політик, державний службовець, начальник відділу охорони здоровя Романівскої РДА Житомирської Області (з 03 червня 2011 по 27 липня 2016). Депутат Романівської районної ради 4-х скликань. Депутат Житомирської обласної ради 6-го скликання (2010 року), член комісії з гуманітарних питань. Поет. Поет - пісняр. Член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури( 2014).
З юних років мав виражене стремління до живопису, музики і поезії. Народна українська пісня була лейтмотивом до написання ранніх творів в народнопісенному жанрі. Перші вірші імпровізував під мелодію гармошки, якою самотужки оволодів і навіть грав на сільських вечорницях, весіллях, "проводах" до армії тощо. Виступав з вокальним співом на районній сцені в м. Шепетівка. Під впливом батька, який любив фольклор, почав писати віршовані твори, як правило. В шкільні роки захопився поезіями Івана Франка та Бориса Олійника. Як знак симпатії до творчості цих поетів, майстерно виконав олівцем портрети обох митців.
Здобув освіту в Новицькій середній школі. Закінчив Житомирський педагогічний інститут ім. І.Франка ( 1982). Вчитель - філолог. В студентські роки в кінці 70-х на початку 80-х років входив до Житомирського літературного об'єднання молодих початківців-поетів, якими керували відомі українські поети Борис Тен та Михайло Клименко. Помітний вплив на формування мистецьких смаків Базелюка В.О. справила творчість Ліни Костенко, зокрема її поетична книга "Неповторність", яка вийшла друком в 1980 році і творчість Миколи Вінграновського, зокрема його збірка "Київ" ( 1982), та зустріч у студентські роки з самим поетом.
Перші віршовані твори опубліковані у 1982 році в обласній газеті "Радянська Житомирщина" з напутнім словом поета Михайла Клименка. Пізніше друкувався окремим добірками в житомирських обласних газетах "Комсомольська зірка", "Вільне слово", "Житомир", газеті Прикарпатського військового округу "Слава Родины", журналі "Бердич", газеті "Літературна Україна", журналі "Дивослово", літературному альманасі "Шепетівка - в шепоти путівка" ( упорядник О.Царик) - 2007.
Перша поетична книга "Воскресіння" ... [1] вийшла друком в 1997 році. На думку багатьох шанувальників таланту Базелюка В.О., ця книга стала своєрідним прогнозованим відображенням подій на Україні в часи Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 - 2014 років. Збірка була надрукована на малій батьківщині автора - в м.Шепетівка, і презентована в журналістсько-письменницькому середовищі краю , зокрема серед таких творчих постатей як Олександр Царик, Віктор Лінник, Зіновій Фрейліхман. На Житомирщині творчий доробок поета в 1999 році продуковано Житомирською обласною телерадіокомпанією у докуметальному фільмі про В.О.Базелюка заслуженого журналіста України Тетяни Романовської.
Наступні поетичні книги: "Батьківщина" ...[2] ( 2007), "Кольори троянд" ...[3] ( 2008), "Аура любові" ...[4] ( 2010), "Романівські сонети" ...[5] ( 2012). Пише українською та російськими мовами. Рівнозначно варіює в різних поетичних стильових формах - від класичних до сучасних. Домінуюча тематика - патріотична та інтимна лірика. Звітував з творчими доробками у Житомирській обласній організації Національної спілки письменників України ( 2009) за участі голови обласної організації Михайла Пасічника, письменників Віктора Васильчука, Володимира Савченка, Василя Сташука, Василя Ярмолюка ( Яра), Михайла Сича, Олексія Опанасюка та Національній спілці письменників України (2014) за участі відомих українських поетів Олександра Бакуменка та Михайла Шевченка. Відгуки про творчість В.Базелюка опубліковані на сторінках газети "Літературна Україна"( 2012) в публікації лауреата Огієнківської премії, кандидата педагогічних наук Людмили Бондарчук. Поет – пісняр. Близько тридцяти творів В.О.Базелюка покладені на музику відомими композиторами та музикантами Олесем Колядою, Михайлом Назарцем, Володимиром Тузом.
«Прийдешньому поколінню» 2016 рік ... [6]- так називається збірка пісень поета Володимира Базелюка на музику відомого композитора і музиканта Олеся Коляди. Це поетичний зріз дійсності, пошук шляхів істини на перепутті нашого динамічного часу, де глибоко відчутний поклик до любові, добра, честі та істини, а філософія життя не залишає бути байдужими наших сучасників.
Пісні написані українською та російською мовами.
Біографічний нарис опубліковано Житомирською телерадіокомпанією в програмі "Одкровення" ...[7] Базелюк В.О. 1999 рік свято "Івана Купала" смт. Романів ( до 2003 року Дзержинськ) автор та ведуча Романовська Тетяна Олексіївна [8] .
Педагогічну діяльність розпочав вчителем української мови та літератури Костянтинівської восьмирічної школи Дзержинського ( тепер Романівського) району Житомирської області. На теренах району працював вчителем Малокозарської, Романівської середніх шкіл, організатором позакласної та позашкільної виховної роботи Врублівської середньої школи, тривалий час ( 15 років) директором Дзержинської середньої школи №1 ( згодом Романівської ЗОШ 1-111 ступенів). Є фундатором першого закладу нового типу на Романівщині - Романівської гімназії ( 2005). З 2015 працював заступником директора Романівської гімназії з навчально-виховної роботи .
Вчитель-методист вищої кваліфікаційної категорії. Є автором книги нарисів "Наша перша школа" ...[9] (2004) та ряду публікацій з інноваційного освітнього менеджменту ( 2005 -2006 рр.) Відмінник освіти України ( 1998). Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України ( 2002)
Секретар комсомольської організації колгоспу «Перемога», с. Прутівка Дзержинського району Житомирської області ( 1982-1983рр.) Член бюро Дзержинського райкому комсомолу (1986) Голова районного комітету профспілки працівників культури (1987-1990) Член бюро Дзержинського райкому партії (1990-1991) Перший секретар Дзержинського райкому партії (1993-1994) В 1994 знехтував можливістю балотуватися у Верховну Раду України від Компартії України в знак протесту проти корумпованості Комуністичної партії України, сателітної , угодницької політики першого секретаря Компартії України Петра Симоненка, його підтримки на виборах кандидата в Президенти України Леоніда Кучми. Депутат Романівської районної ради 4-х скликань, голова постійних комісій райради з гуманітарних питань, законності та правопорядку, прав людини, депутатської етики та місцевого самоврядування. Двічі висувався на посаду голови Романівської районної ради. Депутат Житомирської обласної ради 2009-2010 років . Член ВО «Батьківщина» (з 2005)
Займає активну українську, народну, державницьку позицію.
Член Національної спілки журналістів України (2008)
Перші публікації В.Базелюка з'явилися на початку 80-х років на сторінках обласної газети "Радянська Житомирщина". В становленні Базелюка В.О. як журналіста відіграли важливу роль такі журналісти як Михайло Клименко, Павло Шпита, Володимир Малашкевич, Анатолій Стрільчук, Василь Рибальченко, Валентина Медвєдєва. В 1983 році працював кореспондентом сільськогосподарського відділу районної газети "Червоний прапор"( смт. Дзержинськ Житомирської області). Видав книгу нарисів "Наша перша школа" (2004) Друкується в районній та обласній періодиці.
Базелюк В.О. народився 28 березня 1961 року в с. Мальованка Шепетівського району на Хмельниччині. Батько - Базелюк Олександр Степанович, будівельник, мати - Базелюк Ганна Станіславівна, колгоспниця.
Закінчив Мальованську початкову школу. Першими вчителями і наставниками були Женя Іванівна та Олексій Тимофійович Довгань, вчитель-фронтовик, який пророкував учню Базелюку В.О. вагоме майбутнє.
Продовжував навчання в Новицькій середній школі, яку успішно закінчив в 1978 році. Школа відома тим, що в ній навчався відомий український політичний та державний діяч, народний депутат України 1 скликання Олександр Ємець.
Базелюк В.О. з повагою, теплотою і вдячністю згадує своїх вчителів-наставників: директора Перепелицю Надію Денисівну, завуча - Щербатюка Івана Петровича, класного керівника Заєць Марію Явтухівну, вчителів - Франчука Соловея Антоновича, Гавриша Михайла Семеновича, Сопурка Андрія Івановича, Яцко Ольгу Миколаївну, Сиротюк Ніну Денисівну, Гавриш Марію Феодосівну, Пантелеймонову Леоніду Едуардівну, Гарбузюка Василя Явтуховича, Григу Дмитра Олексійовичпа, Поліщука Василя Івановича, Демидюка Онисима Сергійовича.
У школі був активістом, мав виражений хист до музики, малювання. Брав участь в художній самодіяльності, виступав на районній сцені.
У 1982 році закінчив Житомирський державний педагогічний інститут ім.І.Франка і отримав спеціальність вчителя української мови та літератури. Помітний вплив на формування світоглядних позицій справили викладачі Богдан Микола Михайлович, Власенко Володимир Васильович, Пультер Святослав Олександрович, Білоус Петро Васильович, Щерба Сергій Пантелеймонович, Пивоварський Леонід Тимофійович, Роздобудько Іван Федорович, Цілинко Ольга Юхимівна, Близнюк Сергій Лукич, Кравчук Марія Василівна.
В часи студентства був членом обласної літературної студії при Спілці письменників України, якою опікувались такі відомі письменники як Борис Тен ( Микола Васильович Хомичевський) та Михайло Клименко. Входив в круг прогресивної творчої молоді, які називали себе "клубом любителів поезії", акумулятором якого були Михайло Пасічник, Петро Білоус, Петро Костюк, Микола Грибан, Василь Жайворон, Андрій Дейнека, Олександр Зубчук. Метою їх зустрічі було обговорення новинок літературного життя, творів яскравих українських письменників та літературних критиків Івана Дзюби, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Бориса Олійника, Григора Тютюнника, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Драча та інших письменників.
Трудовий шлях розпочав у 1982 році вчителем української мови та літератури Костянтинівської восьмирічної школи Дзержинського району на Житомирщині. Згодом працював кореспондентом сільгоспвідділу районної газети "Червоний прапор", відповідальним секретарем районної організації товариства "Знання", вчителем Малокозарської середньої школи. Після проходження дійсної військової служби з 1986 року працював організатором позакласної та позашкільної роботи Врублівської середньої школи. З 1986 по 1991 роки на роботі в Дзержинському райкомі партії на посадах інструктора, заступника завідувача організаційного відділу, завідувача ідеологічним відділом. З 1991 року - на педагогічній роботі, працює вчителем Романівської середньої школи, з 1992 року директором Дзержинської середньої школи №1 ( з 2005 року Романівської гімназії). В 2006 році призначений на посаду заступника голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, у 2011 році на посаду начальника відділу охорони здоров'я райдержадміністрації. З 2015 року - заступник директора з навчально-виховної роботи Романівської гімназії.
Обирався чотири скликання депутатом Дзержинської ( Романівської) районної ради, одне скликання - депутатом Житомирської обласної ради. Член Національної спілки журналістів України( 2008) та Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури( 2014). Поет. Автор більше 10 поетичних книг та книг нарисів.
Відмінник освіти України. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України та медаллю "10 років Незалежності України".
Дружина, Базелюк Олена Казимирівна, вчитель зарубіжної літератури Романівської гімназії.
Двоє синів: Роман, 1984 р.н. та Олександр, 1990 р.н.
Відмінник освіти України ( 1998).
В 2012 році Базелюку В.О. вручений Диплом Романівської районної державної адміністрації, Романівської районної ради та Романівської селищної ради в номінації "Митець Романівської землі".
Нагороджений медаллю «10 років Незалежності України».
Лауреат літературної премії “Гілка Золотого каштана”.
Член Української Асоціації письменників художньо-соціальної літератури та Національної спілки журналістів України.
- ↑ OneDrive. onedrive.live.com. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ OneDrive. onedrive.live.com. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ OneDrive. onedrive.live.com. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ Зведений каталог Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича та бібліотек Житомирської області. catalog.lib.zt.ua. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ OneDrive. onedrive.live.com. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ OneDrive. onedrive.live.com. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ Романовська Т.О., Романовська Т.О. (06.07.1999). Одкровення. https://zt.suspilne.media/ (Українська) . UA:_Житомир. Процитовано 06.11.2020.
- ↑ Романовська Тетяна Олексіївна (укр.). Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ OneDrive. onedrive.live.com. Процитовано 2 лютого 2021.