Перейти до вмісту

Користувач:Shoykhet/Чернетка/CH

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чекаль Олексій Георгієвич (нар. 28.06.1973) — український дизайнер, каліграф, художній керівник студії графічного дизайну PanicDesign, мистецтвознавець. Працює у сфері книжкового, виставкового та плакатного дизайну, дизайну на релігійну тематику. Створює графічні стилі Церков, розробляє історичні, каліграфічні, авангардні шрифти та графічні проєкти, пов'язані із написами в сакральному мистецтві та в храмовому просторі. Інтереси як історика мистецтва зосереджені на ранньохристиянському мистецтві Візантії, Близького Сходу, Європи, а також пов'язані з історією шрифту та книжкових рукописних традицій. Проводить семінари і майстер-класи з каліграфії, дизайну та історії розвитку писемності. Учасник, куратор та організатор виставок у Європі, Україні та Росії.[1][2] (ПОСИЛАННЯ ЗМІНИТИ!!)

Своїм найбільш важливим досягненням вважає створення графічного образу та шрифтів для Православної Церкви України (2019)[неякісне джерело]. Також в портфоліо дизайнера є проєкти розпису храмів для Російської Православної Церкви (2014-2016), дизайнерські роботи для Греко-католицької й Римо-католицької Церков, юдеїв, мусульман. Автор численних рекламних матеріалів, виставкових експозицій, книжкових оформлень, логотипів та проєктів зі стилістики. Створив графічний стиль до 100 річчя Харківської державної академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ) та оновив дизайн Вісника ХДАДМ.

Аспірант (2006, 2024)[2][3] ХДАДМ. Член асоціації дизайнерів-графіків «4БЛОК», учасник міжнародної співдружності «Артос» (2013, Росія)[4] та член редакційної ради альманаху «Дари» (2015, Росія)[5], викладач каліграфії у Російській Академії Мистецтв у Флоренції (2017, Італія). Науковий співробітник Музею книги і друкарства України[6][неякісне джерело], кандидат у члени-кореспонденти Національної академії мистецтв України (2024)[7].

https://museumizori.ru/novosti/sotrudniki-muzeja-vedut-podgotovku-perso.html

ВИЗИТНАЯ КАРТОЧКА https://web.archive.org/web/20170327025322/http://www.museum.ru/P3310 http://www.museum.ru/P3310

«4БЛОК» пошук Чекаль https://www.facebook.com/profile/100064896905975/search/?q=чекаль&locale=ru_RU

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у м. Слов'янськ Донецької області.

Після закінчення Харківського художнього училища (1989—1994) навчався на кафедрі реставрації та експертизи творів мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ), спеціальність «реставрація та консервація творів мистецтв»(1994—2000).

Викладав у ХДАДМ (2006—2013), короткочасних шрифтових курсах в Британській вищій школі дизайну(інші мови) у Москві, Росія (2011—2014)[8], запрошений лектор Російської Академія Мистецтв у Флоренції (анг. Russian Academy of Art S.R.L.●[9][10][11][12][13][14]).


«реставрація та консервація творів мистецтв»

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

Ранній період

[ред. | ред. код]

?? Іконопис

[ред. | ред. код]

 —

https://www.tovrest.ru/partnership/about/


https://ru.wikipedia.org/wiki/Программа_строительства_православных_храмов_в_Москве

Путін+Анісімов https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Usovo_church_opening_03.jpg

Каліграфія на стінах (розписи)

[ред. | ред. код]

У 2014-2016 рр. Олексій Чекаль зробив декілька шрифтових проєктів для церков у співпраці з Андрієм Анісімовим(інші мови) — заслуженим архітектором Росії, відомим церковним архітектором, головою Гільдії Храмоздателів та засновником «Товариства реставраторів. Майстерні Андрія Анісімова» (м. Москва, Росія)[1][15].

[2014, лютий] Храм Стрітення Господнього у Свято-Даніловому монастирі (м. Москва, Росія)
[ред. | ред. код]

Замовник: «___________ Єпархія (РПЦ)». Керівник авторського колективу та автор проекту: Андрій Анісімов[16][17], внутрішнє оздоблення храму — каліграфія Олексій Чекаль[18].[19]

[2015] Свято-Пантелеїмонівський храм (м. Нижний Новгород, Росія)
[ред. | ред. код]

Замовник: «Нижегородська Єпархія (РПЦ)». Автор, керівник авторського колективу – Анісімов А.А. Шрифтові композиції: Олексій Чекаль.

Храмовий комплекс складається з двох храмів, побудованих у стилях кінця XIX – початку ХХ ст[20]. Перший з них, Соборний храм великомученика і цілителя Пантелеїмона, зведено у неороссійському стилі з елементами псковсько-новгородської архітектури у формі базиліки. Чекаль розробив проєкт шрифту для різьблення по каменю (для периметру храму) та виконав шрифтові роботи на стінах у нефі (написав тексти тропарів і кондаків навколо ікони св. Сергія Радонезького) та написав літургійні молитви у вівтарі храму[1][19]. Написи Олексія Чекаля одразу привертають увагу на тлі білих стіни у поєднанні з деревом та каменем оздоблення інтер'єру храму. На думку авторів, це демонструє аскетизм церков перших століть християнства[21]. Написи з приблизно 5000 літер були зроблені Чекалем без ескізів, нашвидкоруч, за 10 днів липня 2015 р.[22].

Відзнаки проєкту Свято-Пантелеїмонівського храму
[ред. | ред. код]

В березні 2015 р. у Центральному Будинку Архітектора(інші мови) (м. Москва, Росія) відбулася щорічна церемонія нагородження архітекторів за творчий внесок у створення якісної російської архітектури. Символічну «Золоту кельму» (рос., «Золотой мастерок»), Диплом та спеціальний випуск журналу «Будівельний експерт» отримали церковні архітектори – авторський колектив «Товариство реставраторів. Майстерні Андрія Анісімова». Кращими церковними об'єктами, побудованими на території Росії в 2015 році, експерти журналу визнали «Каплицю в ім'я Сергія і Германа Валаамських і всіх святих на Валаамі, що просіяли» та «Храм великомученика і цілителя Пантелеїмона з каплицею в ім'я Святого Праведного Іоанна Кронштадського» у Нижньому Новгороді[23][24][25].

В лютому 2016 р. розповідь про проектування та будівництво Свято-Пантелеїмонівського храму у Нижньому Новгороді було центральна темою п'ятого номеру альманаху про церковне мистецтво та архітектуру «Храмоздатель» (спеціалізований додаток до «Журналу Московської Патріархії»). На думку редакції альманаху, це найвдаліший реалізований проект 2015 року.

У храмі сміливо та гармонійно скомпоновані традиційні елементи православної архітектури. При цьому будівля не виглядає анахронічною, але є прикладом справді сучасного звучання стародавніх архітектурних форм. Базилікальна форма храму створює простір, у якому парафіяни почуваються учасниками літургії. Цьому значною мірою сприяє і оздоблення храму, вирішене художньо бездоганно та багато в чому оригінальне. Наприклад, поруч із іконами на стінах храму розміщені каліграфічні тексти (Символ віри, молитви) відомого дизайнера-каліграфа Олексія Чекаля. Тексти не лише прикрашають храмовий інтер'єр, а й нагадують про те, що святі отці порівнювали храм із книгою, розгорнутою у просторі.

— Ірина Язикова, Оглядова стаття п'ятого номеру альманаху «Храмоздатель», 03-02-2016, Церковний Вісник МП https://web.archive.org/web/20160303225458/http://e-vestnik.ru/news/hramozdatel_5_2016_9417/

[2016] Троїцьк, Храм Тихвінської ікони Божої Матері
[ред. | ред. код]

Розпис (фото) https://tihvin-hram.ru/hram/altar/


(Є у цьому відео, таймінг 15:30: Олексий Чекаль / Украина на Typomania 2019) https://ru.typomania.net/oleksij/ https://vimeo.com/442987402

[2016] Київ, Десятинна
[ред. | ред. код]

https://www.behance.net/gallery/32534571/IconoGraffiti-The-Three-Youths-in-the-Fiery-Furnace

https://web.archive.org/web/20241207232929/https://www.behance.net/gallery/32534571/IconoGraffiti-The-Three-Youths-in-the-Fiery-Furnace

  • молитва над келією настоятеля Десятинного монастиря
  • Каліграфія над каміном у Десятинному монастирі

Виставкові проєкти

[ред. | ред. код]

Виставковий дизайн (оформлення)

[ред. | ред. код]
Комерційні проєкти
[ред. | ред. код]
Виставки про гоніння на Російську православну церкву - новомученики
[ред. | ред. код]

Новомученики(інші мови) У новітній час цей термін вживається стосовно подвижникам, постраждалим від радянської влади під час запеклих гонінь на Російську православну церкву в XX столітті

В рамках щорічного християнського фестивалю в Італії (Meeting Rimini 2013) відбулася виставка «Світло у темряві світить. Свідоцтво Російської Православної Церкви у роки радянських гонінь», підготовлена ​​колективом Православного Свято-Тихоновського гуманітарного університету(інші мови)(ПСТГУ, Москва, Росія) та його друзями з Італії, Росії та України.


ТЕКСТ від ЧЕКАЛЯ: https://web.archive.org/web/20241117201708/https://www.behance.net/gallery/35394821/LA-LUCE-SPLENDE-NELLE-TENEBRE

The concept, architecture and graphic design for Exhibition «LA LUCE SPLENDE NELLE TENEBRE»  la testimonianza della chiesa ortodossa russa negli anni della persecuzione sovietica (Italy, Rimini) RiminiMeeting

(переклад) Концепція, архітектура та графічний дизайн для виставки «LA LUCE SPLENDE NELLE TENEBRE» la testimonianza della chiesa ortodossa russa negli anni della persecuzione sovietica (Італія, Ріміні) RiminiMeeting «Світло світить у темряві» Свідчення Православної Церкви в роки гонінь в СРСР Виставка присвячена новомученикам православним, які з'явилися внаслідок радянської антирелігійної політики. На тлі історії радянських переслідувань, які перетворили людей на цифри, показані долі небагатьох, хто кинув виклик цьому процесу знеособлення. Це протиставлення визначає концепцію дизайну, засновану на контрасті між світлом і темрявою. Маршрут виставки веде відвідувача вздовж восьмикутної споруди з прозорою каплицею в центрі. Наповнена світлом структура освітлює темне оточення променями світла, що виходять із численних отворів, зроблених у її стінах.

(рос)

В рамках ежегодного христианского фестиваля в Италии (Meeting Rimini 2013) проходила выставка «Свет во тьме светит. Свидетельство Русской Православной Церкви в годы советских гонений», подготовленная коллективом Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета и его друзьями из Италии, России и Украины.

В мою задачу входило создание архитектурно-пространственного решения и дизайна выставки. В этом интересном деле мне помогала историк Лидия Алексеевна Головкова, потому что концепт должен был отталкиваться от исторического содержания и текста экскурсий, который так же составляли доктор церковной истории протоиерей Александр Мазырин, Александр Филоненко, протоиерей Георгий Ореханов и студенты ПСТГУ и итальянских вузов.

1000 кв метров выставочного пространства были разделены на 8 залов, рассказывающих про историческую Голгофу народа. Они были погружены в темноту и точечно освещены лишь стенды, посвященные жутким событиям XX века. В каждом зале была громадная белая надпись на полу, говорящая о теме зала. Слова были подобраны так, чтобы их можно было топтать: террор, гонения, ГУЛАГ и тд.

Первый зал посвящен началу гонений, русской революции, уничтожению Империи, судьбе Императора-мученика Николая II и членов его семьи. Во втором посетители знакомились с обстоятельствами Поместного Собора 1918 года и жизнью святого патриарха Тихона. Третий и четвертый залы посвящены «торжеству» воинствующего секуляризма 20-х — 30-х гг.., уничтожению храмов, а также соловецким узникам. Пятый и шестой залы описывают самый кровавый период гонений 1936-1937 гг.., возникновение ГУЛАГа и расстрелы на Бутовском полигоне, а также жизнь церковных общин в условиях террора. Седьмой зал посвящен периоду от знаковой встречи Сталина с церковными иерархами 1943 г. до конца хрущевских гонений. Восьмой рассказывает о праздновании 1000-летия Крещения Руси и начале возрождения церковной жизни в России.

В конце экскурсии посетители посещали 8-гранное помещение с белым полом и стенами, находящееся посередине выставочного пространства. В нем были проделаны окна из которых лился свет в темные участки залов. Эта часть выставки символизировала воцерковленный мир с прозрачной часовней посередине и алтарем.

К светлому 8-граннику примыкали стены с фотографиями и жизнеописаниями новомучеников, и находясь рядом с ними можно было заглянуть в окна, в которые был виден свет и алтарь часовни. И здесь можно было помолиться святым в унисон звучащему богослужению, посвященного новомученикам. Я пытался передать идею света и живой Церкви, через организацию пространства и окна — узкий путь в Царство Божие, по которому прошли мученики и исповедники.

Сама тема выставки для меня стала очень важной. Это попытка прожить трагедию и испытания, которые легли на плечи наших соотечественников и увидеть меру падения человека и меру его вознесения. Вглядываясь в лица убийц и гонителей, в который раз убеждаешься, что поиском врага и ненавистью, ничего хорошего создать нельзя ни в государстве, ни в человеческом обществе под каким бы лозунгом это не происходило. И проблема религии и государства тут встала особо остро. А вглядываясь в лики святых, понимаешь, что никакие мучения и испытания не страшны, когда есть Любовь и Христос. И нам, в свете последних событий об этом надо помнить.


виставка про жахливі більшовицькі переслідування Російської Православної Церкви відразу після Жовтневої революції

https://ilnuovotorrazzo.it/2017/10/27/chiesa-ortodossa-russa-mostra-sulle-persecuzioni-negli-anni-del-regime-comunista/

Оформлення виставки святої преподобномучениці Марії Скобцової
[ред. | ред. код]
(портфоліо) https://web.archive.org/web/20241125183936/https://www.behance.net/gallery/85583377/Exhibition-design-dedicated-to-St-Maria-Skobtsova
[ред. | ред. код]

Графічний дизайн і дизайн простору для виставки в Італії (Зустріч у Ріміні) (Rimini Meeting)

Антоній Сурозький●
[ред. | ред. код]
ТЕКСТ від ЧЕКАЛЯ:  https://web.archive.org/web/20241120123912/https://www.behance.net/gallery/31424795/Design-museum-space-about-Metropolitan-Anthony
Design museum space about Metropolitan Anthony

Замовник: фестиваль RiminiMeeting (Італія).

Куратори (Україна-Білорусія): Олександр Філоненко, філософ, доцент ХНУ ім. Каразіна Костянтин Сігов, філософ, директор видавництва «Дух та літера» Дмитро Строцев, поет, фундатор видавництва «Виноград» Куратори (Італія): Франческо Браскі, директор Фонду «Християнська Росія» Андріано Дель Аста, професор Католицького Університету Св. Серця Джованна Параввічіні, аташе з культури Апостольської Нунціатури Дизайн та каліграфія: Олексій Чекаль. Партнери проекту: Фонд Митрополита Антонія Сурозького (Лондон) Фонд «Духовна спадщина Митрополита Антонія Сурозького» Фонд "Християнська Росія" (Бергамо, Італія) У серпні 2015 року на міжнародному католицькому культурному фестивалі Rimini Meeting було представлено виставку, присвячену історії православного єпископа Митрополита Антонія Сурозького «Життя для мене – Христос». «Зустріч – завжди радість, зустріч – це мить, коли люди опиняються віч-на-віч на дуже коротку мить, а разом з тим і назавжди». Основна ідея виставки полягала в тому, щоб представити історію митрополита Антонія як історію поворотних зустрічей у його житті, тим самим пропонуючи глядачеві подивитися через цю призму історію кожної людини. Нами був розроблений дизайн експозиційного простору, друкарня з елементами каліграфії та каталог до виставки.




Пересувні виставки
[ред. | ред. код]

Пересувна виставка(інші мови)

мобільних експозицій на відкритому повітрі до пересувних виставково-лекційних комплексів.

Мобільні виставкові стенди

Кураторство та співорганізація

[ред. | ред. код]

міжнародної виставки-конференції "Свято кирилиці"

Міжнародне триєналє «4-й Блок»

Фестиваль шрифту і каліграфії «Свято кирилиці»
[ред. | ред. код]

Засновано у 2006 році, проходив на базі ХДАДМ щорічно 23–25 травня напередодні Дня Слов’янської писемності. Організатори фестивалю – В. Лесняк, професор кафедри «Графічний дизайн» ХДАДМ, член-кореспондент НАМУ, член Національної спілки художників України, і О. Чекаль, арт-директор дизайн-студії «Panic Design» (на той час – викладач кафедри «Графіка» ХДАДМ), віддали належне засновникам кириличного алфавіту – святим Кирилу і Мефодію. Кілька років фестиваль проводився на високому рівні, з залученням відомих дизайнерів шрифту, які виступали з творчими семінарами, майстер-класами[26].

Художнє оформлення книг (Книжковий дизайн)

[ред. | ред. код]

Теми (досліджень?)

[ред. | ред. код]
«Культурное и духовное наследие русского Зарубежья»
[ред. | ред. код]
«Богословие встречи в опыте русского зарубежья»
[ред. | ред. код]
Візантія
[ред. | ред. код]
Сайт центра «Христианская Россия» (итал.)
[ред. | ред. код]
  • Следующим этапом в развитии школы стала встреча с художником — реставратором Всероссийского художественного научно-реставрационного центра им. академика И. Э. Грабаря Адольфом Овчинниковым. Под его руководством в 1989 году в Ватикане, прошла выставка Школы, по течению обстоятельств, посредником в этой работе выступил также протоиерей Александр Мень.

https://it.wikipedia.org/wiki/Russia_cristiana

https://ru.wikipedia.org/wiki/Школа_Сериате

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Pavel._Seriate.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Scalfi_Tomba.jpg Кладбище Сериате, надгробие священника Романо Скальфи

!!!!! Могила и надгробие священника Романо Скальфи на городском кладбище в Сериате https://commons.wikimedia.org/wiki/File:ScalfiTomb.jpg

Альбом Чекаля: https://www.behance.net/gallery/67492735/Font-Design-for-the-tomb-of-padreRomano-Scalfi

Участь у виставках

[ред. | ред. код]

Вибрані групові виставки

[ред. | ред. код]
  • учасник[27] «Міжнародної виставки каліграфії» (Санкт-Петербург '2008[28][29], Москва '2009[30]) (рос.) та у Сучасному музеї каліграфії (Москва) (рос).
  • ??? Международная триеннале плаката «4-й Блок»
  • 2015 (листопад) — виставка каліграфії та шрифтового дизайну "Українські літери" у Галереї мистецтв ім. О. Замостян Національного університету Києво-Могилянська академія та студентському коворкінгу «Білий Простір» (м. Київ)[31][32]
  • «Простір літер» (міжнародний фестиваль каліграфії та дизайну у м. Луцьку[33]) — 2016, січень; 2019[34], 2023[35]
  • «Живий шрифт», виставка каліграфії в рамках фестивалю «Книжковий Арсенал» (м. Київ) — 2017[36], 2018 (30.05-03.06)

Вибрані персональні виставки

[ред. | ред. код]

«ШРИФТОВА ГРАФІКА», «ТИПОГРАФІКА» - ШРИФТОВІ РОБОТИ ОЛЕКСІЯ ЧЕКАЛЯ НА ВИСТАВЦІ В НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО

https://ksada.org/nov-01-11-22-1.html https://web.archive.org/web/20241116175001/https://ksada.org/nov-01-11-22-1.html

  • 2014 (грудень) — «Літери і Звуки», виставка робіт, Харьків, Художня галерея[37].
Музей книги і друкарства України
[ред. | ред. код]
  • 2022/23 (грудень — січень) — «Літери і Сенси». На виставці представлені шрифтові композиції автора, виконані в різних стилях та писемних традиціях — плакати із українським скорописом, латинським, арабським, кириличним письмом[38].
  • 2023 (грудень) — «Погляд за обрій: книжковий та сакральний дизайн Олексія Чекаля». Представлені обкладинки чи цілісне книжкове оформлення Чекаля для видань різних видавництв (Дух і Літера, Видавець Олександр Савчук, Editrice Fiorentina, Georgias press, Родовід та інші)[39].


Відзнаки та важливі роботи

[ред. | ред. код]

Дизайнерське оформлення книг (роботи?)

Публікації, інтерв'ю

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю з України

[ред. | ред. код]

23 лютого 2020 Интервью для Радио Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/30444078.html

Автор логотипу ПЦУ Чекаль про проєкт для правнучки Мони Лізи, «хіпі» в каліграфії і про те, що не так з гривнею

Інтерв'ю з Росії

[ред. | ред. код]
  1. Интервью для Правмира https://www.pravmir.ru/kalligrafiya-v-tserkvi-ili-o-bitve-so-smyislami-upravlenii-slovami-i-voshvalenii-imeni-bozhego/
  2. "Каллиграфия в церковном искусстве". Светлый вечер с Алексеем Чекалем (эф. 29.06.2016) АУДІО !!!! https://web.archive.org/web/20160703162053/http://radiovera.ru/kalligrafiya-v-tserkovnom-iskusstve-svetlyiy-vecher-s-alekseem-chekalem-29-06-2016.html

Вибрані лекції, майстер-класи, семінари

[ред. | ред. код]

2015 — зимовий інтенсив (рос.) у Празькій школі дизайну[40] (Прага, Чехія)

2015 (30 березня — 03 квітня) — семінар «Базiс каліграфічного мислення. Історія і філософія письма. Теорія та практика» у Російській Академії Мистецтв у Флоренції (Італія) (eng. Russian Academy of Art in Florence)[41]

2017 (17 квітень) Лекція: Олексій Чекаль про літери[42], студія каліграфії «Арт і Я» (Київ)[1]

2018 (20 — 21квітня) — участь у конференції з типографії «KIRJAK 2018» в Естонії (Таллінн).

  • лекція «Каліграфічні арабески від середньовіччя до футуризму»[43],
  • майстер-клас «Італійська епіграфіка, або навіщо сучасному дизайнеру середньовічні типи?» (Знайомство з монументальною протоготикою за італійськими написами та створення логотипу для проекту музею)[44].

2019 (26 травня) — майстер-клас Олексія Чекаля «Грецька каліграфія»[45], студія каліграфії «Арт і Я» (Київ)

2020 (20 — 31 січня) — семінар «Каліграфія та графічний дизайн» у Florence Classical Arts Academy (у минулому Russian Academy of Art in Florence)[46].

2024 (22 листопада) — доповідь «ІКОНОГРАФІЯ ЄВАНГЕЛІСТІВ В СОФІЇ КИЇВСЬКИЙ ТА КАЛІГРАФІЧНА КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ», Міжнародна наукова конференція «30 РОКІВ КАФЕДРІ РЕСТАВРАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА»: Харківська державна академія дизайну і мистецтв[47]

Вибрані відео

[ред. | ред. код]

2012 (21.11) — Москва | СЕРЕБРО НАБОРА 2012 | Росчерки: история, классификация, правила построения, применение (рос.) на YouTube

2020 (27.08) — Естетика сакрального між традицією і несмаком (рос.) на YouTube

2022 (27.05) — Лекція про виникнення кириличної писемності (укр.) на YouTube

2022 (17.09) — Мистецтво каліграфії (рос.) на YouTube

2023 (16.12) — Діалоги PRO. Гість: Олексій Чекаль. Тема: «Символи життя у війні» (укр.) на YouTube

2024 (03.05) — Шрифтове мислення Якова Гніздовського (укр.) на YouTube

Громадянська позиція ??

[ред. | ред. код]

Олексій Чекаль надихається життєвим прикладом українського філософа Григорія Сковороди - вивчає та пише статті про почерк мандрівного філософа, який бере його за основу для своїх чисельних робіт. Часто вдягає одяг зі стилізованим написом[48] відомого афоризму Сковороди - «Світ ловив мене, але не впіймав...»[49] та цитує інші вислови філософа.

Художники можуть порозумітися швидше, ніж теологи, тому що мова краси є більш зрозумілою для всіх. Я це називаю «кардіодизайном» в контексті «філософії серця» Сковороди.

— «Естетика графічного спротиву та шрифт на службі національної й релігійної ідентичності», інтерв'ю 14 червня 2024<[49]

Підтримка будівництва Десятинного храму УПЦ МП у Києві у 2015-2016 рр.

[ред. | ред. код]
Заява про підтримку проєкту РПЦвУ по «відродженню» Десятинного храму
[ред. | ред. код]

З 30 вересня по 4 жовтня 2015 р. в Монреале (Сицилія) проходила конференція «XXI Лабораторія церковних мистецтв», організована асоціацією «Іль Бальо» (L'associazione “Il Baglio”, Палермо) та співдружністю «Артос» (Росія), у якій брали участь художники, архітектори, дизайнери, вітражисти, фотографи, мистецтвознавці. Об'єднану делегацію з Росії та України очолював єпископ Обухівський Іона (архієрей УПЦ МП, голова Синодального відділу у справах молоді). Олексій Чекаль зробив доповідь про роботу з різномовними шрифтами та про дизайнерське оформлення книг.

Учасників конференції вітали голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон (листом), архієпископ Монреале Мікеле Пеннізі(інші мови), голова асоціації «Іль Бальо» Калоджеро Дзупардо, мер Монреале П'єро Капіцці, генконсул Росії на Сицилії Михайло Коломбет, секретар співдружності «Артос» Сергій Чапнін. У завершальний день роботи форуму єпископ Іона та черниця Олена (Кругляк) представили проект відновлення Десятинної церкви у Києві. Учасники Лабораторії прийняли спільну заяву про підтримку цього проекту[50].

У заяві XXI Лабораторії церковних мистецтв йдеться: «Ми підтримуємо представлений комплексний проект музеєфікації археологічних залишків Десятинного храму та відродження на цьому святому місці літургійного життя. Вважаємо, що підхід авторів проекту до вирішення складних проблем, що постають перед ними, відповідає всім сучасним критеріям, є не тільки науково обґрунтованим, а й надихаючим. Ми вдячні авторам представленого проекту за їхню творчу сміливість, поєднану з глибоким професійним опрацюванням. Ми закликаємо провести широке міжнародне обговорення цього проекту, щоб допомогти його ініціаторам втілити свої задуми у життя на найвищому рівні. Ми віримо, що наша спільна робота над відновленням спільної спадщини Християнської Європи допоможе принести мир на землі, які сьогодні страждають від поділів і конфліктів»[51].

Роботи з розпису Десятинного храму
[ред. | ред. код]

Зі слів Чекаля, він познайомився з єпископом Обухівським Іоною на конференції 2015 року на Сицилії. Ознайомившись з проєктом реконструкції Десятинної церкви, Чекаль одразу включився в процес — розпочав відновлювати шрифти древніх майстрів та написав[52] текстову композицію на стінах чернечого корпусу Десятинного храму УПЦ МП у Києві (2016)[1]

Меморандум за підсумками виставки іконописів «Святі нерозділеної Церкви» (10 січня 2018 р., м. Мінськ) про вшанування святих, єдність, перспективу діалогу православних та католиків[53].

[ред. | ред. код]

На виставці у Національному художньому музеї[54] Республіки Білорусь, було представлено 120 творів (ікон), написаних у 2016-2017 роках. Учасниками виставки стали майстри та молоді художники з 15 країн. Всі вони надихалися спільним творчим завданням: написати ікони святих, що просіяли в країнах сучасної Західної Європи в перше тисячоліття після виникнення християнства — до поділу Церков Східного та Західного християнства. Підписанти Меморандуму вважають, що вшанування цих святих стало посвідченням того, що Росія з її вірою та культурою є невід'ємною частиною християнської європейської цивілізації. Виставковий проєкт «Святі нерозділеної Церкви» започаткований співдружністтю «Артос» (м. Москва, Росія) та мав на меті розвиток культурного обміну між християнськими громадами європейських країн та Росії[55].

Заява ініціативної групи мережі Відкритого Православ'я (23 серпня 2018 р., м. Київ) про підтримку Томосу для ПЦУ[56].

[ред. | ред. код]

У Києві 20-23 серпня 2018 р. зібралися учасники «Мережі Відкритого Православ'я» (Україна) на Круглий стіл[57] «Якою бути Православній Церкві України» та сформували спільну Заяву. Серед її головних тез — підтримка надання Томосу про автокефалію Православної Церкви України, заклик до об'єднавчого Соборного процесу та пропозиція мирного співіснування, співпраці і співслужіння (замість розриву відносин і війни юрисдикцій)[58].

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Домановський, Андрій; Чекаль, Олексій. Влада віри Візантії у Нью-Йорку // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник / За редакції Володимира Кравченка. — Випуск 8: Спеціальне видання: Порубіжжя. — Харків; Київ : Критика, 2006. — Т. Випуск 8:. — С. 248-269.[2]
  • Каталог кириличних шрифтів «Живий шрифт». — К.: Школа каліграфії «Арт і Я», 2018. — 64 с.
https://shop.artiya.com.ua/katalog-kirilichnikh-shriftv-zhiviy-shrift/  https://web.archive.org/web/20240530221956/https://cius-archives.ca/collections/show/123
  • Чекаль О. Г. Поетика українського шрифту та графічний образ Худпрому: 100 років пошуку // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2021. — №2. — С. 254-262.[59]


Бібліографія


Якщо джерело з бібліографічного опису доступне в інтернеті, а сайт, на якому воно розташоване, не порушує авторські права, його слід подавати у розділі «Джерела та література» за формою:

  • Опис книги:
Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва книги]. — Місце: Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.
  • Опис статті (журналу, збірника, газети):
Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва статті] // Назва видання (журналу, газети): журнал (газета). — Рік. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISSN.
Наприклад:
Степанков В. С. Виговський Іван Остапович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 502—503. — ISBN 966-00-0734-5.

Ресурси інтернету

[ред. | ред. код]
  1. Інші сайти (персональні, організаційні, тематичні), що не є бібліографічними джерелами, розміщуються у розділі «Посилання».
  2. Сайти оформлюються подібно до книг, але із вказанням дати перегляду. Наприклад:
     — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  3. Якщо сайт має версії декількома мовами, це потрібно вказати:
    [URL Назва посилання] (англ.) (нім.) (укр.) — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  4. Сайти можуть стати неактивними. Не вилучайте такі посилання, бо вони вказують, які джерела були використані. Додайте дату, коли було помічено неактивність сайту (див. Шаблон:Недоступне посилання). Якщо відома копія сторінки в Internet Archive чи Archive.is, додайте посилання на неї.

Корисне для редагування

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чекаль, Алексей (22 січня 2016). Каллиграфия в Церкви, или О битве со смыслами, управлении словами и восхвалении имени Божьего. Pravmir.ru (ІНТЕРВ'Ю) (рос.). «Православие и Мир» | Ежедневное интернет-издание о том, как быть православным сегодня. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 9 грудня 2024.
  2. ↑ а б в Домановський, Андрій; Чекаль, Олексій (2006). Влада віри Візантії у Нью-Йорку. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. – Випуск 8: Спеціальне видання: Порубіжжя / За редакції Володимира Кравченка. Харків; Київ: Критика. с. 248—268. Архів оригіналу (pdf) за 30 травня 2024.
  3. ↑ Список учасників XV Міжнародної науково-практичної конференції. Харківська державна академія дизайну і мистецтв. 28 березня 2024. Архів оригіналу за 21 липня 2024. Процитовано 05-12-2024.
  4. ↑ Артос. О нашем содружестве - Содружество "Артос" (рос.) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2024. Процитовано 4 грудня 2024. Содружество «Артос» — международное объединение художников, иконописцев, архитекторов, дизайнеров, искусствоведов и всех, кто деятельно поддерживает развитие современного христианского искусства [Співдружність «Артос» — міжнародне об'єднання художників, іконописців, архітекторів, дизайнерів, мистецтвознавців та всіх, хто активно підтримує розвиток сучасного християнського мистецтва.]
  5. ↑ Альманах "Дары" - Содружество "Артос" (рос.) . Архів оригіналу за 26 листопада 2024. Процитовано 4 грудня 2024. Альманах «Дары» — единственное в России издание, которое представляет современную христианскую культуру во всей ее полноте и многообразии. Издается Содружеством «Артос» с 2015 года.
  6. ↑ boychuk (25 серпня 2024). Kyiv Design Week x Лекторіум Бойчука | КДАДПМД. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 4 грудня 2024.
  7. ↑ ПОВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ. 12.06.2024. Архів оригіналу за 20 липня 2024. Процитовано 4 грудня 2024. Cписок кандидатів, допущених до обрання дійсними членами (академіками) та членами-кореспондентами Національної академії мистецтв України та затверджених постановою Президії НАМ України від 30 травня 2024 року № 5/44-09
  8. ↑ Наш каллиграф покоряет Британскую школу дизайна | Музей мировой каллиграфии. web.archive.org (рос.). 29 липня 2011. Архів оригіналу за 21 листопада 2024. Процитовано 9 грудня 2024. 28 июля один из участников нашего проекта «Международная выставка каллиграфии», украинский каллиграф Алексей Чекаль, читал лекции на летнем интенсиве по шрифту и искусству каллиграфии в Британской школе дизайна [28 липня один із учасників нашого проекту «Міжнародна виставка каліграфії», український каліграф Олексій Чекаль, читав лекції на літньому інтенсиві з шрифту та мистецтва каліграфії у Британській школі дизайну]
  9. ↑ artac.org/faculty-staff | Oleksiy Chekal (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Visiting lecturer and instructor with FCAA, designer, calligrapher, art historian. [Запрошений лектор та інструктор FCAA, дизайнер, каліграф, мистецтвознавець.]
  10. ↑ artac.org | Faculty/Staff. Florence Academy of Russian Art (англ.). 25 травня 2017. Архів оригіналу за 25 травня 2017.
  11. ↑ Добро пожаловать в Русскую Академию Искусств. Russian Academy of Art in Florence (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2017. As our student you are officially entitled to apply for Art Renewal Centre (ARC) annual competition, since we are registered on their list. You can find information about ARC here: http://www.artrenewal.org [Як наш студент ви маєте офіційне право подати заявку на щорічний конкурс Art Renewal Center (ARC), оскільки ми зареєстровані в їх списку. Ви можете знайти інформацію про ARC тут: https://www.artrenewal.org%5D {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |quote= та |trans-quote= (довідка)
  12. ↑ Study abroad brochure [Брошура про навчання за кордоном] (Буклет) (англ.). Russian Academy of Art S.R.L. Jul 14, 2016. Архів оригіналу (pdf) за 3 березня 2023. Established in 2009, the Russian Academy of Art continues to expand and flourish in the Tuscan capital. [Створена в 2009 році Російська академія мистецтв продовжує розширюватися і процвітати в столиці Тоскани.]
  13. ↑ ARC Approved™ Ateliers, Academies, and Workshops (en.) . Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 3 грудня 2024.
  14. ↑ artac.org | exhibitions | Exhibition of students work in USA July 25, 2018 (Запрошувальний лист) (англ.). Minneapolis, MN, The Museum of Russian Art. 11 серпня 2020. Архів оригіналу (pdf) за 11 серпня 2020. Процитовано 6 грудня 2024. Exhibition of students work in USA (July 25, 2018). The Museum of Russian Art is inviting the Russian Academy of Art S.R.L. to bring an Art Exhibit and presentation as part of an educational collaboration. [Виставка студентських робіт США (25.07.2018)/ Музей російського мистецтва запрошує Російську академію мистецтв S.R.L., щоб організувати художню виставку та презентацію в рамках освітньої співпраці.] {{cite web}}: символ зміни рядка в |quote= на позиції 52 (довідка); символ зміни рядка в |trans-quote= на позиції 46 (довідка)
  15. ↑ Каллиграфия в церковном искусстве. Светлый вечер с Алексеем Чекалем. Радіо «ВЕРА» (Аудіозапис та Стенограма інтерв'ю) (рос.). Москва. 29.06.2016. Архів оригіналу (mp3) за 5 вересня 2016. Процитовано 9 грудня 2024.
  16. ↑ Храм Сретения Господня при Патриаршем Центре при Даниловом мон. | Andrey Anissimov | Facebook. archive.is. 9 грудня 2024. Процитовано 9 грудня 2024.
  17. ↑ Визит Патриарха КИРИЛЛА 17.03.2014. Фото С.Власова, Пресслужба Патриарха | Andrey Anissimov | Facebook. archive.is. 18 березня 2014. Процитовано 9 грудня 2024.
  18. ↑ Алексей Чекаль на лесах в храме. Ответственный... - Артос - содружест…. archive.is. 9 грудня 2024. Процитовано 10 грудня 2024.
  19. ↑ а б Каталог до 30-летнего юбилея «Товарищества реставраторов. Мастерские Андрея Анисимова». ГИЛЬДИЯ ХРАМОЗДАТЕЛЕЙ. "Благоукрашение" (рос.). Москва. с. 72—120. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 9 грудня 2024. Внутренне убранство храма: каллиграфия Алексей Чекаль [Внутрішнє оздоблення храму: каліграфія Олексій Чекаль]
  20. ↑ Товарищество реставраторов. Мастерские Андрея Анисимова (22 серпня 2015). Проектирование и строительство храма св. великомученика Пантелеимона и храма св. праведного Иоанна Кронштадского. web.archive.org (Опис проєкту) (рос.). г. Нижний Новгород. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 9 грудня 2024. 22 августа 2015 г. митрополит Нижегородский и Арзамасский Георгий совершил чин Великого освящения соборного храма. [22 серпня 2015 р. митрополит Нижегородський та Арзамаський Георгій звершив чин Великого освячення соборного храму.]
  21. ↑ Новини: ХРАМОВЫЙ КОМПЛЕКС КАК ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ПРАВОСЛАВИЯ. web.archive.org (рос.). Гильдия Храмоздателей. 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 9 грудня 2024.
  22. ↑ Chekal, Oleksii (10 вересня 2015). Calligraphic prayers in the church ::. www.behance.net (Портфоліо) (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2024. Church of St. Panteleimon Arhitektor - Andrei Anisimov [Церква Св. Пантелеймона Архітектор - Андрій Анісімов] {{cite web}}: символ зміни рядка в |quote= на позиції 26 (довідка); символ зміни рядка в |trans-quote= на позиції 24 (довідка); символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 35 (довідка)
  23. ↑ И снова «Качественная архитектура»!. web.archive.org. 19 квітня 2016. Процитовано 10 грудня 2024.
  24. ↑ В доме архитектора наградили участников каталога "Качественная архитектура 2016". Новости. web.archive.org. 29 вересня 2023. Процитовано 10 грудня 2024.
  25. ↑ https://ardexpert.ru/project/6577 https://archive.is/3CAYO ФОТО!!!!! https://web.archive.org/web/20200928184659/https://ardexpert.ru/project/6577 Средство массовой информации сетевое издание: интернет портал «Строительный эксперт» Портал для специалистов архитектурно-строительной отрасли Каталог "Качественная архитектура" Ежегодный сборник лучших архитектурных проектов, реализованных за последние годы. 25 мая 2016 | Каталог "Качественная архитектура" стр. 88-93 | Храм Святого Великомученика Пантелеимона, часовня во имя Святого Праведного Иоанна Кронштадтского КАЧЕСТВЕННАЯ АРХИТЕКТУРА 2016 | ЖИЛЫЕ И ОБЩЕСТВЕННЫЕ ЗДАНИЯ https://www.tovrest.ru/upload/files/Kachestvennaya%20arhitectura.pdf https://www.tovrest.ru/upload/files/Kachestvennaya%20arhitectura.pdf
  26. ↑ Іваненко, Тетяна Олександрівна кандидат мистецтвознавства, доцент, Харківська державна академія дизайну і мистецтв (2015). ПРОБЛЕМИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ШРИФТОВОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ (PDF). Харків: Міжнародна науково-методична конференція КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКО-ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ. с. 51—52. Архів (PDF) оригіналу за 17 квітня 2018. {{cite book}}: символ зміни рядка в |first= на позиції 21 (довідка)
  27. ↑ 2016 Международная выставка каллиграфии | Участники проекта | Красота каллиграфии | Работы автора. Международная выставка каллиграфии (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 6 грудня 2024. Для меня труд каллиграфа сродни работе иконописца. Каллиграф борется с хаосом и бессмыслицей, царящей в мире, не мечом, но остро заточенным пером, выявляя смыслы и образы. Особым способом замешивая белое пространство бумаги с черной массой туши.
  28. ↑ Пресс-релиз. Международная выставка каллиграфии, 16 - 21 сентября 2008 г., г. Санкт-Петербург. Выставочная компания MVК (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2008. Процитовано 6 грудня 2024. Цель проекта: Возродить забытое в России искусство каллиграфии, сделать его доступным и создать среду для его развития. Представление первой рукописной Конституции Российской Федерации
  29. ↑ Международная выставка каллиграфии 16 - 21 сентября 2008 г., Санкт-Петербург | Участники проекта | ЧЕКАЛЬ Алексей. Выставочная компания MVК (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2008.
  30. ↑ Пресс-релиз. II Международная выставка каллиграфии, Москва, 14 октября-14 ноября 2009 года. Выставочная компания MVК (рос.). 09-08-2009. Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 6 грудня 2024. Цель проекта: Показать культурную и образовательную значимость искусства каллиграфии для духовного развития личности
  31. ↑ "Для кирилиці це історичний шанс надолужити кілька століть" - виставка каліграфії "Українські літери". Gazeta.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 4 грудня 2024.
  32. ↑ Заходи - Департамент суспільних комунікацій КМДА. dsk-2023.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 4 грудня 2024. У Галереї мистецтв імені Олени Замостян з нагоди Дня української писемності та мови триває виставка каліграфії та шрифтового дизайну «Українські літери»
  33. ↑ Простір літер — міжнародний фестиваль каліграфії та дизайну. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 3 грудня 2024.
  34. ↑ Шрифтовий фестиваль на ентузіазмі: як пройшов «Простір літер» у Луцьку. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 3 грудня 2024.
  35. ↑ Камерний «Простір літер» у Луцьку – про історію кирилиці і сучасний характер шрифтів. 2 вересня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 3 грудня 2024.
  36. ↑ На Книжковому Арсеналі розкажуть все про сучасні українські шрифти. ART Ukraine. 16 травня 2017. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 4 грудня 2024.
  37. ↑ Чекаль, Олексій. ВИСТАВКА "ЛІТЕРИ ТА ЗВУКИ". Архів оригіналу за 6 грудня 2024. Процитовано 6 грудня 2024.
  38. ↑ Виставка каліграфа, дизайнера Олексія Чекаля "Літери і Сенси" |. Музей книги і друкарства України. 3 грудня 2024. Архів оригіналу за 3 грудня 2024. Процитовано 3 грудня 2024.
  39. ↑ Погляд за обрій: книжковий та сакральний дизайн Олексія Чекаля | Музей книги і друкарства України. 13 лютого 2024. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 3 грудня 2024.
  40. ↑ Пражская школа дизайна-интенсивы по дизайну в Европе. winterprague2015.praguedesignschool.com. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  41. ↑ PanicDesign : Основи каліграфічного мислення у Флоренції (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 3 грудня 2024. Russian Academy of Art | WWW. ARTAC.ORG [Російська Академія Мистецтв] {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 47 (довідка)
  42. ↑ Лекція: Олексій Чекаль про літери.
  43. ↑ Oleksiy Chekal UKR | Kirjak - Tüpograafiseminar. en. 21 вересня 2020. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2024. Семінар з типографіки | Національна бібліотека Естонії {{cite web}}: символ зміни рядка в |quote= на позиції 25 (довідка)
  44. ↑ Kirjak 2018. Kirjak - Tüpograafiseminar (англ.). Процитовано 3 грудня 2024. Семінар з типографіки | Національна бібліотека Естонії {{cite web}}: символ зміни рядка в |quote= на позиції 25 (довідка)
  45. ↑ Майстер-клас Олексія Чекаля «Грецька каліграфія». Подія facebook
  46. ↑ Chekal, Oleksiy (20 - 31 January 2020). CALLIGRAPHY AND GRAPHIC DESIGN (PDF) (англ.). с. https://www.artac.org/calligraphy-and-design. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2024. Процитовано 3 грудня 2024.
  47. ↑ Доповідь «ІКОНОГРАФІЯ ЄВАНГЕЛІСТІВ В СОФІЇ КИЇВСЬКИЙ ТА КАЛІГРАФІЧНА КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ» (PDF). Міжнародна наукова конференція «30 РОКІВ КАФЕДРІ РЕСТАВРАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТИЗИ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА»: Харківська державна академія дизайну і мистецтв | Кафедра реставрації та експертизи творів мистецтва. 22-11-2024. Архів (PDF) оригіналу за 19 листопада 2024.
  48. ↑ Calligraphic T-shirt Світ ловив мене, та не впіймав! on Behance. web.archive.org. 3 жовтня 2015. Процитовано 8 грудня 2024.
  49. ↑ а б Естетика графічного спротиву та шрифт на службі національної й релігійної ідентичності. Релігійнo-Інформаційна Служба України. 14 червня 2024. Архів оригіналу за 27 липня 2024.
  50. ↑ «Человек перед Творцом». Благовест-Инфо. web.archive.org. 22 листопада 2024. Процитовано 5 грудня 2024.
  51. ↑ Проект возрождения Десятинной церкви в Киеве поддержан международным форумом архитекторов, художников и искусствоведов. blagovest-info.ru (рос.). 14.10.2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2024.
  52. ↑ Ісусова молитва над келією настоятеля Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (Київ). panic.com.ua | portfolio. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 8 липня 2016.
  53. ↑ Меморандум по итогам выставки «Святые неразделенной Церкви» - Статьи - Содружество Артос. web.archive.org. 4 вересня 2018. Процитовано 4 грудня 2024.
  54. ↑ В Национальном художественном музее Республики Беларусь открылась выставка «Святые неразделенной Церкви» / Новости / Епархии / Патриархия.ru. web.archive.org. 27 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2024.
  55. ↑ Святые неразделенной Церкви. web.archive.org. 6 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2024.
  56. ↑ МЕРЕЖА ВІДКРИТОГО ПРАВОСЛАВ'Я | Заява ініціативної групи мережі Відкр…. archive.is. 3 грудня 2024. Процитовано 3 грудня 2024.
  57. ↑ Круглий стіл «Якою бути Православній Церкві України» » Релігія в Україні. web.archive.org. 16 листопада 2024. Процитовано 3 грудня 2024.
  58. ↑ МЕРЕЖА ВІДКРИТОГО ПРАВОСЛАВ'Я | У зв'язку з останніми подіями наша За…. archive.is. 3 грудня 2024. Процитовано 3 грудня 2024.
  59. ↑ Чекаль, О.Г. (2021). Поетика українського шрифту та графічний образ Худпрому: 100 років пошуку (pdf). №2. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. с. 254—262. doi:10.33625/visnik2021.02.254. Архів (PDF) оригіналу за 8 грудня 2024. Анотація: У статті йдеться про пошук графічного стилю для харківської вищої художньої школи до 100-річчя Худпрому (неофіційна назва Харківської державної академії дизайну і мистецтв). | Ця стаття відкритого доступу розповсюджується під термінами Creative Commons Attribution License

Посилання (редагувати)

[ред. | ред. код]

Сторінка студії графічного дизайну PanicDesign. www.panic.com.ua. травень 2005 - грудень 2023. [Архівовано 2023-12-04 у Wayback Machine.]

Портфоліо робіт Олексія Чекаля:

Соціальні мережі:

Різне:

  • Олексій Чекаль, інформація про учасника Міжнародної виставки каліграфії (Санкт-Петербург '2008, Москва '2009) (рос.) та у Сучасному музеї каліграфії (Москва)(рос).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Shoykhet/Чернетка/CH&oldid=44217672