Користувач:Svydran` Mykola Anatolijovych

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свидрань Микола Анатолійович[1]

Svydran` Mykola Anatolijovych(Свидрань Микола Анатолійович) [2] - українець(русин), громадянин Української народної республіки(1990 рік) (України), народжений 12 листопада 1971 року у місті Запоріжжі, Української радянської соціалістичної республіки(УРСР). Від народження(12.11.1971 року) до 1994 році мешкав з батьками у селі Петро-Михайлівка, Вільнянського(до 1966 року Червоноармійського)району, Запорізької області(округи). Року 1990 проходив навчання в СПТУ №29 за фахом монтажник радіо-електронної апаратури і фахову практику на підприємстві "Радіоприлад" . У Запоріжжі співдію з Народним Рухом України будучи у лавах його прихильників. У 1991 році пішов до війська. Повернувшись, працював на потужностях радгоспу Петро-Михайлівський: тракторна бригада №3, Петро-Михайлівський консервний завод, а також на потужностях Вільнянського районного відділення "Сільгосптехніка" у селі Петро-Михайлівка. Від 1994 року мешканець міста Запоріжжя. Працюю на потужностях Запорізького трамвайно-тролейбусного підприємства, у тролейбусному парку №2, на посаді лінійного слюсара-електрика з ремонту рухомого складу. У цей період знайомлюся з керівниками релігійної громади Оріяна Осіду Рідної української національної віри(РУНВіри), вивчаю рідну народну світоглядність, беру участь у діяльності громади "Оріяна". Восени подаю прохання на посвяту у рідновіри(сповідники рідної віри), отримую посвяту і нарікаюся рідним, слов'янським ім'ям Зореслав(року 2002 отримуючи посвяту в чин священика рідної віри нарікаюся ім'ям Ярослав). Обряд посвячень здійснював священик Світовит Пашник Оскільки я мав заслабкі якості до організації і здійснення обов'язків священика від службових обов'язків скоро відійшов. Від осени 1994 року до весни 1995 року працюю у місті Москва на потужностях тролейбусного парку №5 імені Артамонова за фахом слюсар-електрик з ремонту рухомого складу. У році 1995 повертаюся до міста Запоріжжя. Знову влаштовуюся на підприємство Запорізьке трамвайно-тролейбусне управління, в тролейбусний парк №2. Працюю кондуктором, а згодом лінійним слюсарем-електриком з ремонту рухомого складу на аварійних автотролейбусах С-6, С-8, С-14. Року 2004 звільняюся за власним бажанням і за деякий час починаю працювати на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті . За короткий термін проходжу навчання на підприємстві і отримую фах апаратника розподілу повітря. Працюю за фахом. Від 2014 року я є членом Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Здійснюю збір і вивчення матеріалів історико-культурної та археологічної спадщини північно-західної округи Вільнянського району. Головний напрямок - історія села Петро-Михайлівки. Прибічник державного визнання і легалізації приладного пошуку, як спортивно-пошукового і краєзнавчо-дослідницького напрямку діяльності громадян України.

Посилання на ресурси користувача