Користувач:Taura svit/Мавка (фільм)

Екранізація Мавка — वनपरी (Ванпарі, гін.) — уривок за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді . Перший в історії культурної дипломатії України проект - екранізація твору Лесі Українки мовою гінді був презентований у Посольстві України в Індії 24 лютого 2021 року.

Культурний захід був приурочений до 150-річчя з Дня народження Лесі Українки. Мета відео-проекту — прокласти мости між двома культурами — України та Індії, ознайомити аудиторію з багатим історичним культурним надбанням України. Втілення та презентація відомого твору Лесі Українки мовою гінді стала одним з кроків української громади Індії та Посольства України у Республіці Індія в числі інших, направлених в сторону зміцнення культурних відносин між двома країнами. Особливістю саме цього проекту стало залучення представників української громади в Індії до спільного культурного заходу.

Індійська мова, використана у назві відео-проекту, призвана зацікавити глядачів, які володіють мовою гінді та викликати їх інтерес до твору української поетеси Лесі Українки "Лісова Пісня".

Слово Ванпарі (वनपरी) - є недослівним перекладом мовою гінді назви (імені) міфічної істоти з української міфології Мавка.

वनपरी означає Лісова фея, Ванпарі- слово утворене з двох слів гінді वन (ван - ліс) та परी (парі - фея).

Культурно-гуманітарне співробітництво^[1] між Україною та Індією

Двостороннє культурно-гуманітарне співробітництво ґрунтується на Договорі про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р.; Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р. тощо.

Презентація відео-проекту Мавка у Посольстві України в Індії

Презентація відбувалася разом з низкою інших заходів у рамках розширення меж культурної дипломатії та урочистого відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.

Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії мовою гінді, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя — Мавка, Аян Акрам — Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн — Потерчата, Максим Мазумдер — Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Полісі.

Захід в рамках культурної дипломатії з нагоди відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки у Посольстві України в Індії
Захід в рамках культурної дипломатії у Посольстві України в Індії.jpg
Презентація відео-проекту в рамках культурної дипломатії у Посольстві України в Індії.jpg
Посол України у Республіці Індії з учасниками відео-проекту.jpg
Учасники урочистого заходу у Посольстві України.jpg

Переклади «Лісової пісні» мовами Індії

Переклад мовою бенгалі

Вперше паралелі між українським та індійським епосом, зображеним Лесею Українкою у «Лісовій пісні» провела Мрідула Гош 1992 року

Мрідула Гош почала перекладати мовою бенгалі драму-феєрію «Лісова пісня». Цей твір зацікавив Мрідулу тим, що він описує існування на грані реального й має відповідності у індійському (бенгальському) фольклорі. Так, Мавка в перекладі пані Мрідули з'являється як Майя — ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки — Порі, або Джолопорі — ефірні створіння, Потерчата — Гарано-дгон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.

Цей переклад Мрідула Гош здійснила з бажанням не тільки глибоко зрозуміти поетичний текст драми-феєрії, але й зробити так, щоб знали про Україну, про високі зразки її літератури. Людина, обдарована багатьма талантами, Мрідула Гош мріє не просто видати переклад, а поставити на сцені та відзняти спектакль. Вона переконана, що міфологія дає широкий простір для уяви, а людська уява завжди багатша за візуальний ряд, тому представити художній текст як дійство — завдання, цікаве для митця. А ще Мрідула Гош вважає, що цей твір дуже корисний для дітей: тут звучать земні істоти та небесні голоси, розкриваються цінності життя-буття, тому необхідно знайти сценічну мову і зробити спектакль для дітей^[2].

Переклад мовою гінді

Юрій Ботвінкін — поет, викладач мови гінді, мандрівник, лідер гурту «Прелеста» у 2016-му році переклав твір Лесі Українки мовою гінді, і саме цей переклад ліг у основу нашого відеопроекту^[3].

Індійське посольство запропонувало^[4] пану Юрію перекласти якийсь відомий класичний твір української літератури мовою хінді. Містицизм і енергетика «Лісової пісні» Лесі Українки, каже, перевернула його світ ще зі школи. Тому перед вибором не стояв. У 2015-16 роках взявся до роботи і встиг ще до 145-тої річниці від Дня народження поетеси.

Перша презентація книги «Лісова пісня» Лесі Українки мовою гінді в Україні

Грандіозне українсько-індійське свято^[5] відбулося 7 квітня в Інституті філології, приуроченому до 145 річчя з дня народження Лесі Українки, чия творчість захоплює світ. Її драма «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов світу. Тепер вона зазвучала і мовою гінді. Непересічний для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі понад 400 мільйонів (4 місце у світі), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.

На презентацію книги були запрошені Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. Вона детально вивчала біографію Лесі Українки, щоб зрозуміти, як письменниці вдалося передати сутність стосунків між людьми, а також взаємовпливу людини з природою.

Актори, зайняті у екранізації:


Актор	Персонаж
Аріана Бандопадяя	Мавка
Аян Акрам	Лукаш
Максим мазумдер	Лісовик
Афія Мазумдер Арман Хусейн	Потерчата

Мавка (гін. वनपरी): Аріана Бандопадяя (Фаридабад, Хар'яна)

Лукаш: Аян Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш),

Лісовик (гін. वन राज): Максим Мазумдер (м. Наґаон, штат Ассам)

Потерчата:— Афія Мазумдер (м. Наґаон, штат Ассам), Арман Хусейн (м. Наґаон, штат Ассам)

Постановка та відео монтаж: — Марина Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш), — Тамара Захарко (Фаридабад, Хар'яна)

Зйомки: Асім Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш), Світлана Саманта (м. Ґазіабад, Нойда, штат Уттар Прадеш)

Ідея: Марина Акрам, Наталія Поліха

Ідея костюмів: Наталія Поліха, Тамара Захарко, Марина Акрам

Музика: Танець Мавки- Мишко Адамчак, позивний «Лемко» — доброволець АТО у складі медичного батальйону «Госпітальєри»

Сопілка і дримба — автор невідомий.

Місце зйомок: Ботанічний парк м. Нойда, штат Уттар Прадеш, Індія, 2021

Короткометражна екранізанція Лісової пісні була створена як проект культурної дипломатії; перша екранізація мовою гінді з нагоди 150-річчя з Дня народження видатної української поетеси Лесі Українки.

Примітки

↑ Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Індією
↑ Пахолок, Зинаїда (24 лютого 2021). «Лісова пісня» бенгальською. День. № 33.
↑ Докладніше про «Лісову пісню» на гінді від автора перекладу^{[неавторитетне джерело]}
↑ https://times.zt.ua/pereklav-lisovu-pisniu-movoiu-khindi-berdychivlianyn-video/
↑ Перша презентація перекладу Лісової пісні мовою гінді

Джерела

Посилання

Відео фільм Мавка — वनपरी на YouTube

[1] Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Індією

[2] Пахолок, Зинаїда (24 лютого 2021). «Лісова пісня» бенгальською. День. № 33.

[3] Докладніше про «Лісову пісню» на гінді від автора перекладу^{[неавторитетне джерело]}

[4] ttps://times.zt.ua/pereklav-lisovu-pisniu-movoiu-khindi-berdychivlianyn-video/

[5] Перша презентація перекладу Лісової пісні мовою гінді

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Культурно-гуманітарне співробітництво[1] між Україною та Індією