Перейти до вмісту

Користувач:Tey.eur/Нова заповідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ісус виголошує прощальну промову[en] своїм одинадцятьом учням, після омовіння ног, Таємної вечері, деталь вівтаря Maestà[en] (Дуччо ~1310)

Нова заповідь — це термін, який використовується в християнстві для опису заповіді Ісуса «любити один одного, як Він полюбив нас», яка, згідно з Біблією, була дана як частина останніх настанов у Прощальній промові[en]до своїх учнів[en] після Таємної вечері[1] та того, як Юда Іскаріот покинув їх (Ів. 13:30). [2] [3] [4]

33Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, — так само й вам повідаю нині. 34Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! 35По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою. (Ів 13:33, Хоменко)

Ця заповідь згадується тринадцять разів у дванадцяти віршах Нового Завіту.[4] Теологічно ця заповідь тлумачиться як подвійна любов Христа[en] до його послідовників. [2] Цю заповідь також можна розглядати як останнє бажання в Прощальній промові[en] до своїх учнів[en]. [5]

Євангеліє від Івана

[ред. | ред. код]

Нова заповідь Ісуса в Івана 13:34–35 була сформульована після омивання ніг, Таємної вечері та відходу Юди. [6] Перед заповіддю в Євангелії від Івана 13:34 Ісус сказав своїм учням, що залишилися, як малим дітям, що він буде з ними лише короткий час, а потім покине їх. [6]

У заповіді Ісус сказав до своїх учнів[en]: "Любіть один одного; як я полюбив вас".[2][7]

Відразу після надання заповіді та перед Прощальною промовою[en] відбулося перше згадування про відреченням Петра[ru][6].[3]

  • Івана 15:12 : Це Моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив.
  • Івана 15:17 : Це Я вам наказую, щоб ви любили один одного.

Інші посилання на Новий Завіт

[ред. | ред. код]

Послання ап. Івана[3] [4]

[ред. | ред. код]
  • 1 Ів. 3:11 : Бо це звістка, яку ви чули від початку, щоб ми любили один одного
  • 1 Ів. 3:23 : І це Його заповідь, щоб ми вірували в ім’я Його Сина Ісуса Христа і любили один одного, як Він дав нам заповідь.
  • 1 Ів. 4:7 : любімо один одного, бо любов від Бога;
  • 1 Ів. 4:12 : Ніхто ніколи не бачив Бога: якщо любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і любов Його в нас досконала.
  • 2 Ів. 5-6 : Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця. І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного! А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.[4]

Послання ап. Павла[4]

[ред. | ред. код]
  • Рим. 13:18 : Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон.
  • 2 Сол 4:9-10 : А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного, і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу.

Послання ап. Петра[4]

[ред. | ред. код]
  • 1 Петр. 1:22-23 : Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем,

Перше послання ап. Івана

[ред. | ред. код]

1 Івана відображає тему любові як наслідування Христа: «Ми любимо, бо Він перше полюбив нас» (1 Ів 4:19). [8]

Трактування

[ред. | ред. код]

«Нова Заповідь» стосується любові до ближнього і подібна до другої частини Великої Заповіді Закону: любити Бога та любити ближнього. Перша частина Великої Заповіді посилається на Повт. 6:4-5, розділ Тори, який читається на початку єврейської молитви, відомої як Шма Ізраель. Друга частина Великої заповіді, яка схожа на «Нову заповідь», наказує любити ближнього і базується на Лев. 19:18 :

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи: Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Матвій 22:35-40, Огієнко

За словами Скотта Хана, у той час як Тора наказує людську любов, Ісус наказує божественну любов один до одного, яка ґрунтується на його власних діях милосердя: зціленнях, воскресіннях, насиченнях велокої кількості народу та інших чудесах Христа. [9]

«Нова заповідь», як стверджується в Біблійному коментарі Вікліфа, «була новою в тому, що любов мала виявлятися до інших не тому, що вони належали до однієї нації, а тому, що вони належали Христу... і любов Христа, яку учні бачили... буде свідченням світові». [10]

Одним із нововведень цієї заповіді – можливо, виправдовуючи її визначення як Нової – є те, що Ісус «представляє себе як стандарт любові». [11] Звичайним критерієм було «як себе любиш». Однак Нова Заповідь виходить за рамки «як ти любиш себе», як це міститься в етиці взаємності (золоте правило моралі), і розширює її до «як Я полюбив тебе», використовуючи Любов Христа[en] до Його учнів[en] як нову модель. [11]

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. John 13:29 "And supper being ended, ..."
  2. а б в The Gospel of John (1998) by Francis J. Moloney and Daniel J. Harrington. ISBN 0-8146-5806-7. Page 425.
  3. а б в Yarbrough, Robert W. (2008). 1, 2, and 3 John. Baker Academic. с. 100. ISBN 978-0801026874. Процитовано 5 липня 2012. 
  4. а б в г д е Wiersbe, Warren W. (1992). The Bible Exposition Commentary. David C Cook. с. 487. ISBN 1564760316. Процитовано 5 липня 2012. 
  5. Imitating Jesus by Richard A. Burridge 2007 ISBN 0802844588 page 301
  6. а б в Encountering John: The Gospel in Historical, Literary, and Theological Perspective by Andreas J. Kostenberger 2002 ISBN 0801026032 pages 149–151
  7. The Gospel of John (1994) by Frederick Bruce. ISBN 0-8028-0883-2. Page 294.
  8. The People's New Testament Commentary by M. Eugene Boring and Fred B. Craddock 2010 ISBN 0664235921 page 335
  9. Ignatius Catholic Study Bible New Testament
  10. Pfeiffer, Charles F.; Harrison, Everett F., ред. (1971). The Wycliffe Bible Commentary. New York: Iversen-Norman Associates. с. 341. LCCN 72183345. 
  11. а б Homily of Cardinal Martins, Antequera, Spain. The Vatican. 6 травня 2007. Процитовано 26 серпня 2008. 

[[Категорія:Заповіді]] [[Категорія:Євангеліє від Івана]] [[Категорія:Християнські терміни]] [[Категорія:Біблійний закон]] [[Категорія:Любов]] [[Категорія:Біблійні вислови]]