Користувач:Vanished user 50322685/Тиждень
 «Ми — хлопці з Бандерштадту» — другий студійний альбом львівського гурту «Брати Гадюкіни», вперше виданий 1991 року. Альбом записано восени 1991 року в київському Будинку звукозапису Укртелерадіокомпанії завдяки наполегливості директорки гурту Олени Мархасьової, яка домовилася про фінансування запису із лейблом «Аудіо Україна». Вісім пісень поєднували панк-рок, регі, блюз-рок та ска, та іронічні тексти галицькою говіркою, написані фронтменом гурту Сергієм Кузьмінським. Концептуальна платівка складалася з червоної та чорної сторін, згідно з кольорами радянського прапору та прапору анархістів, що разом на обкладинці утворювали червоно-чорний революційний прапор ОУН. Альбом висвітлював теми, актуальні для країни, що щойно стала незалежною, як-то патріотизм, комунізм та націоналізм. Альбом вийшов не на звичних касетах, а на грамофонних платівках, та посів перше місце в Україні за кількістю продажів. Чільна композиція, присвячена львівським батярам, не лише зробила з «Братів Гадюкіних» зірок української рок-музики, але й стала джерелом неологізму «Бандерштадт» (від Бандера + нім. Stadt — «місто»), неформальної назви міста Львів. Кавер-версію цієї пісні записували рок-гурти «Кому вниз» та «Мертвий півень», а на честь «міста Бандери» було засновано фестиваль альтернативної музики «Бандерштат». З часом «Ми — хлопці з Бандерштадту» став вважатися одним із кращих українських альбомів 1991 року.
|
Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/2025/14 лютий
|
Зображення дня
|