Користувач:VasylNH/Поради

Рецепти

Створення перекладу в локальному просторі

Мета: Створення перекладу напряму в основний простір запише новий переклад поверх статті яка вже існує. Це небажано, бо буде втрачено існуючу статтю. Але використання інструменту Переклад вмісту дуже практичне, бо окрім допомоги з перекладом ще і створює правильні лінки на інші статті. Це все значно підвищує швидкість і якість роботи.

Як зробити:

1. Знаходимо в іншомовній вікі статтю, переклад якої хочемо використати. Запам'ятовуємо назву (чи копіюємо в буфер)
2. Переходимо в українську вікі і починаємо переклад (пункт «Переклади» в верхньому меню «Внесок»)
3. Вибираємо кнопку «+ Новий переклад» і першим кроком там же вибираємо мову з якої буде переклад
4. Далі вписуємо чи вставляємо назву статті (чи вставляємо з буфера), натиснути Ентер і вибрати «Почати переклад»
5. Тепер власне той єдиний крок, який визначає де створювати статтю, в основному просторі, чи у своєму локальному (робочому). Якщо його пропустити, то стаття буде створена в основному просторі. Якщо такої статті не було, то це нормально. Інакше треба натиснути на іконку «шестерні» ліворуч від кнопки «Опублікувати» і вибрати варіант «Особиста чернетка». Це внесе в заголовок перекладу потрібні зміни (добавить щось схоже на ім'я папки).
6. Далі просуваємось колонкою перекладу, там де треба тиснучи кнопку «+ додати переклад» і вносячи правки.
7. Потім тиснемо кнопку «Опублікувати». Так, робот іноді не дає це зробити, говорячи що занадто багато автоперекладу лишилось незмінним. Оскільки це чернетка, то туди можна вписати будь-який тимчасовий текст, просто щоб пройти цю перевірку.
8. Після опублікування можна знайти код перекладу у своєму меню «Внесок» і редагувати, вибирати звідти потрібні фрагменти і використовувати при редагуванні основної статті, не перезаписуючи її, а просто додаючи потрібне.

Питання

Невирішені

1. Як правити шаблони, щоб підтягувало відповідні поля з інтервіки ?
2. Які є нормальні вебархіви окрім web.archive.org?
3. Кросс-статейне використання книг просто по ISBN коду (як то є в деяких іншомовних віки). Інакше приходиться копіпастити з чернетки з книгами (частково вирішено-шаблони для кожної)
4. Автоматизувати створення ref на книги
5. Чи можна кастомізувати меню дій над- і під- вікном редагування ?
6. Скрипт-оптимізатор «гарвардських» посилань

Вирішені

1. Виноски відділити від посилань на джерела (неідеально, але хоч якось: Спосіб 1, Спосіб 2)
2. Автоматизувати створення посилань (ref) на вебсайти з вебархіву Так Зроблено
3. Пошук по назвах тем. (вирішено тут: https://grep.toolforge.org/index.php?lang=uk&project=wikipedia&namespace=0&pattern=4-%D0%B0 )
4. Робити посилання з тексту виноскою на фрагмент книги, нормально, з підсвіткою, і без дублювання, як, наприклад у фр.вікі (вирішено, приклад: Селекція рухомих цілей. Це називається «гарвардські» посилання на джерела)
5. Як екранувати вертикальну палку для використання в тексті в шаблонах чи таблицях ? (вирішено: | )

Загальні думки

1. Нема змісту створювати статтю просто перекладом з російської й так і лишати. (Хіба що якщо метою є просто накрутити лічильник кількості статей — трохи сумнівна ціль). Але мало хто цю перекладену статтю буде читати, бо вона буде вторинною до оригіналу, просто накопичить ентропію, неоднозначність тлумачень та помилки перекладу. А на навколо-історичні теми ще і затягне пропаганди та імперського світогляду. При потребі люди будуть читати оригінал, бо більшість вільно читає російською. Тому переклад з рос.вікі є смисл робити лише якщо це буде заготовка для майбутнього розширення.
3. Висновок з попереднього пункту. Особливо цінним буде висвітлення того матеріалу, який не можна просто прочитати у рос.вікі.
5. Варто писати чи редагувати статті на теми в яких розумієшся професійно, або хоча б цікавишся. Інакше неминуче будуть типові для низькопробної журналістики помилки типу плутанини одиниць вимірювання (мілілітри <-> міліграми, калорії <-> кілокалорії; мВт <-> МВт, КВт/Г <-> КВт*Г); плутанина з нібито синонімами, але словами, які мають зовсім різне значення у професійній термінології; втрати заперечень у перекладах виразів з until; перекручення змісту до протилежного через просто неуважність (ex.[[1]]) і т. ін.