Користувач:Viktoria1805/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександрійська бібілотека-філія №7 міської централізованої бібліотечної системи

[ред. | ред. код]

Мальовнича частина міста – Куйбишевський мікрорайон, розкинула свої стежки і доріжки вздовж берегів річки Інгулець. Тут немає багатоповерхівок, приватні будинки утопають в зелені верб, затишних садків навколо них. В мікрорайоні розташований пивзавод, автошкола, загальноосвітня школа №6. Декілька років поспіль працював цегельний завод, макаронна фабрика. Район був густонаселений і перспективний.

Бібліотеку-філіал № 7 в Куйбишевському мікрорайоні знають і діти, і дорослі. Багато мешканців району за роки діяльності бібліотеки стали друзями книги, знайшли тут і увагу бібліотекаря, і радість спілкування. За всі роки існування бібліотеки кілька поколінь бібліотекарів - справжніх ентузіастів і сподвижників, копіткою щоденною працею творили її історію. Доля бібліотеки, її історія, її сьогоднішній день – це частина культурного життя Куйбишевського мікрорайону нашого міста.

Історія

[ред. | ред. код]

Днем народження бібліотеки можна вважати 1962 рік. Саме в цьому році на базі Сурганівської сільської бібліотеки була організована міська бібліотека № 7. Розміщена вона була в червоному кутку цегельного заводу № 2, займала одну кімнату (8 кв. м.) і мала книжковий фонд 3851 екземпляр. Читачів почала приймати з 24 серпня 1962 року і на кінець року їх було 1064, видано їм 14741 екземпляр книг. Книжковий фонд на кінець року збільшився до 5787 екземплярів. Перші бібліотечні працівники Клочко Валентина Андріївна та Богун (Омелющенко) Любов Архипівна пропрацювали в бібліотеці понад 15 років. Вони віддали багато часу, сил і натхнення розвитку бібліотеки, працювали над створенням книжкового фонду, довідкового апарату. Багато уваги приділяли залученню читачів до бібліотеки, якісному обслуговуванню їх. З кожним роком бібліотека розкривала свої можливості, удосконалювала форми роботи з читачами, дбала про створення інтер’єру приміщення. В кінці 1964 року рішенням Міськвиконкому бібліотеці було присвоєне ім’я письменника Миколи Островського. Через чотири роки з дня відкриття, в червні 1966 року, бібліотека отримала нове приміщення в філіалі школи № 6. Мала 2 кімнати загальною площею 94,7 кв.м.Валентині Андріївні та Любові Архипівні знову прийшлося прикласти чимало зусиль, щоб не "загубити" читачів, створити затишок в новому приміщенні, правильно і зручно для читачів розмістити книжковий фонд.

І те, що було зроблено за ті роки, безперечно, – успіх. Давався він нелегко. Але було велике бажання досягти задуманого. Особливо приємно стало працювати, коли бібліотека отримала просторий будинок по вул. Радянській, 3. Бібліотекарі обжилися. А бібліотека стала не тільки пунктом обміну книг, а й місцем спілкування. Читачі залюбки йшли до бібліотеки, де можна було і книгу обговорити, і про життя поговорити, і своїми проблемами поділитися. В 1975 році вже 2505 читачів обслуговувала бібліотека, видала їм 52560 екземплярів книг при відвідуванні 16803. 70 – 80 роки були найбільш активними в житті бібліотеки. Дві спокійні, врівноважені, привітні жінки без пафосу і метушні виконували свою справу. Працювали над алфавітним і систематичним каталогом, створювали картотеку газетних та журнальних статей, впорядковували книжковий фонд, виділяючи книги в обмінно-резервний фонд. Уважно вивчали запити читачів. Запит на книгу, яка була відсутня в бібліотеці, задовольнявся через МБА обласної бібліотеки та центральної міської. Це були переважно читачі, які навчались в учбових закладах різного рівня. Здійснювалось продумане диференційоване обслуговування читачів. Вивченню і задоволенню читацьких інтересів підпорядковувалась і масова робота. В бібліотеці відкрився читальний зал. Це сприяло кращому обслуговуванню відвідувачів, вони мали змогу знайомитись з періодичними виданнями, працювати з довідковою літературою. Велику допомогу бібліотекарям надавав актив та рада бібліотеки, яку очолювала Тобілевич Анна Михайлівна, знана в місті людина, викладач педагогічного училища. В період з 1978 року в бібліотеці-філіалі № 7 працювали Решетняк Віра Миколаївна, Степанченко Лариса Павлівна, Бєлая Ніна Миколаївна, Ємельянова Алла Іванівна. В 1984 році на посаду бібліотекаря була прийнята Знаменщикова Тамара Яківна, яка в 1987 році очолила бібліотеку і була її керівником до 2001 року. Поруч з нею працювала Кирпита Валентина Миколаївна, Асіялова Ірина Едуардівна, Самойленко Наталія Олександрівна. В бібліотеці були створені найбільш зручні і сприятливі умови для ефективного використання читачами наявного фонду. Форми масових заходів змінились на краще, стали більш живі, сучасні. Від бібліотекаря залежить багато. Якщо він уважний, доброзичливий, привітний, значить стане справжнім другом, значить читач збереже до нього повагу на все життя. І приходити до бібліотеки для нього стане необхідністю. За довгі роки сформувався імідж бібліотеки, постійним став склад читачів, зросла кількість сімей, які стали постійними читачами і про яких до цього часу з повагою згадує Знаменщикова Тамара Яківна. В роки, коли вона працювала в бібліотеці, справжніми любителями книги і щирими друзями колективу була сім’я Кравченко – учитель Микола Гаврилович, начальник планово-економічного відділу м’ясокомбінату Віра Олександрівна, їх донька Світлана та син Юрій. Сім’я Штаховських – батько Микола Маркович, мати Галина Григорівна, їх донька Світлана. Через багато років активним читачем став їх онук – Савчишин Дмитро. Для нього бібліотека – джерело вдосконалення знань і майстерності. Він виготовляє дерев’яні вироби та приймає участь в виставках. Активним читачем була вчитель школи № 6 Лук’яненко Марія Пилипівна. До бібліотеки ходила з онукою Вікторією, яка з шести років стала постійним читачем. Захоплювалась дитячими журналами, а пізніше і дорослими, які містили сторінки з моделюванням одягу та вишиванням. Закінчила медучилище, а потяг до шиття залишився. Пам’ятає Тамара Яківна і читачів, для яких бібліотека була улюбленим місцем у вільний час. Це Засядько Ігор, відмінник школи №6, закінчив Кіровоградський педінститут. Зараз викладає математику в індустріальному технікумі. Савчишина Світлана – співробітник банку. Мартиненко Станіслав закінчив школу з золотою медаллю, навчався в Кіровоградському інституті сільгоспмашинобудування, зараз викладач цього інституту. Бібліотека координувала роботу з педколективом школи № 6, де бібліотекарем була активна, ініціативна, щира і доброзичлива Малишева Людмила Іванівна. Саме від неї виходило багато пропозицій щодо роботи. Це і інформація на педрадах про нові надходження до бібліотеки, і спільні масові заходи, і робота Лялькового театру. В ті роки на базі школи № 6 працював профцентр для шкіл міста. Бібліотека підтримувала з ним зв’язок, приймала участь в роботі авіамодельного гуртка. Знайомила з літературою по авіамоделюванню. Для задоволення читачів літературою працювали пункти видачі книг на пивзаводі, фабриці діаграмних паперів. Керівники підприємств, розташованих в Куйбишевському мікрорайоні, розуміли значення бібліотеки і підтримували її матеріально. Допомогу на передплату періодичних видань надавали цегельний завод, пивзавод, ФДП. Йшли роки. Нестабільність в країні впливала і на життя бібліотеки. В 2002 році, згідно нових положень нашого законодавства, будинок по вул. Радянській, 3, де знаходилась бібліотека, відійшов до спадкоємця. Бібліотеку, яка завоювала авторитет в населення мікрорайону, обжилась і розширилась, знову переселяють на нове місце. На цей раз – в дитячий садок № 7 по вул. Знам’янській. В тому приміщенні вона працювала до 2007 року. Зараз бібліотека знову розміщена в приміщенні школи № 6.

З липня 2006 року і по 2015 рік бібліотекарем працювала спеціаліст з серед-ньою освітою Волошина Юлія Вікторівна. З грудня 2015 року і по сьогоднішній день (20.05.2022), посаду бібліотекаря бібліотеки-філії №7 займає Ртіщева Вікторія Миколаївна. Життя сучасної бібліотеки цікаве, багатогранне і динамічне: нові технології, нові ідеї, нові плани! І все це – задля своїх користувачів. З метою просування читання як тренду серед різних верств населення засобами різноманітних форм бібліотечної роботи, розширюючи можливості організації культурно-пізнавальних заходів з використанням сучасних інформаційних технологій. Культурно-просвітницька робота є складовою діяльності бібліотеки і спрямована на забезпечення освітніх, інформаційних, соціокультурних, естетичних та дозвільних потреб користувачів, на формування позитивного іміджу бібліотеки.

Структурні підрозділи

[ред. | ред. код]

Відділ обслуговування читачів розділено на абонемент видачі літератури, читальний зал та Інтернет-центр. Двері бібліотеки завжди гостинно відкритті для різних категорій читачів - це учні шкіл та училищ, студенти ВУЗів, робітники, підприємці, пенсіонери, службовці, інтелігенція. Тут відкритий доступ до літератури, а документний фонд бібліотеки розкритий змістовними, професійно розкритими, розгорнутими книжковими виставками. Читальний зал бібліотеки - це осередок довідкової літера­тури, тут зібрані енциклопедії, довідники, словники, літературознав­чі видання, періодика. Також надаються читачам довідки, інформації та різноманітні консультації. У приміщенні книгосховища розміщено фонди документів, періодичні видання згідно інформаційних запитів користувачів.

Послуги

[ред. | ред. код]

-користування комп'ютером;

-надання вільного доступу до Інтернету;

-сканування; -ксерокопіювання;

-друк документів;

Інші послуги:

[ред. | ред. код]

- підбір літератури за темою; - оперативна інформація про нові надходження; - проведення культурно-мистецьких заходів: свят, конкурсів, виставок, книг і творів образотворчого мистецтва; - проведення екскурсій по бібліотеці; - проведення виставок книг. - гурток для дорослих з цифрової грамотності - гурток "3Д-моделювання" - гурток "Роботехніки" - гурток декоративно-прикладного мистецтва "Планета фантазій"


Бібліотеки мають прораховувати всі можливі варіанти та не боятися змінювати підходи до обслуговування користувачів, надавати послуги в повному обсязі. Орієнтуватися як на користувачів офлайн, так і онлайн. Тож історія бібліотеки-філіалу № 7 продовжується. Бібліотека намагається створити найбільш зручні і сприятливі умови для ефективного використання читачами неоціненного скарбу – книги і підтвердити значимість бібліотеки в Куйбишевському мікрорайоні.