Користувач:Viktoria64

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Конфлікт україно-польських відносин

[ред. | ред. код]

Україно-польські відносини - це двосторонні відносини між Україною та Ремпублікою Польща на міжнародному рівні у різних галузях.

Аналіз ситуації

[ред. | ред. код]

Абсурдність ситуації полягає передусім у тому, що охолоджуються відносини двох великих сусідніх держав, яким загрожує агресивна Росія. Одним із найбільших каменів спотикання між поляками та українцями стали не сучасні проблеми, а події з минулого, якими багато експертів і політиків раніше легковажили.

«В якийсь момент в українсько-польських відносинах значну роль в порядку денному зайняли історичні питання, вони, звісно, важливі, але передусім для істориків, для з’ясування того, що сталося в минулому. Натомість для того, щоб розвивалася стратегічна співпраця, потрібне бачення майбутнього» Андрій Дещиця

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна першою схвалила на законодавчому рівні прославляння УПА, і Варшава чекає від Києва конкретних кроків з дегероїзації українських націоналістів. Про це він заявив після зустрічі з президентом України Петром Порошенком на саміті НАТО.

«Вони (норми закону про визнання діячів УПА борцями за незалежність України) досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях», – заявив Дуда.

Дуда додав, що він і Порошенко досконально знають, які питання є складними. «Я чекаю історичної правди», - зазначив він.

Президент Польщі також пояснив, чому не було спільного з Порошенком вшанування Волинської трагедії.

«Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні», - пояснив він.

Водночас президент України Петро Порошенко, коментуючи свою зустріч з польським колегою, закликав не політизувати минуле.

«Наша спільна позиція є такою, що ми повинні залишити історію історикам та дослідникам. Ми не повинні намагатися політизувати минуле, минуле має єднати так, як сучасне і майбутнє», - сказав Порошенко.

Він зазначив, що Польща є сильним партнером і Україна високо цінує «сильну, постійну підтримку» з боку Варшави.

Зазначимо, що напруженість у відносинах між Україною та Польщею загострилася після того, як Верховна Рада у 2015 році визнала десятки організації, починаючи від Січових стрільців, ОУН, УПА і Народного руху, борцями за незалежність України у XX столітті. Своєю чергою, Польща вважає УПА винною у Волинській трагедії під час Другої світової війни.

Офіційна Варшава запровадила Національний день пам'яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами» та ввела кримінальну відповідальність «за заперечення злочинів українських націоналістів» проти громадян Польщі.

"У нас немає конфлікту, але є емоційний контекст. Часто ця емоційність ґрунтується на історичних подіях. Польські політики прагнуть розставити всі крапки над "і", лише ґрунтуючись на своєму баченні історичних подій. Історія – складна штука. Спільна історія – ще складніша", - сказав очільник українського зовнішньополітичного відомства. Клімкін закликав політиків не спекулювати історією і виважено підходити до вирішення історичних питань.

"Там, де йдеться про історію, немає місця емоціям. Я намагаюся донести польським колегам, що держава не може відповідати за злочини окремих воєнізованих загонів, непідконтрольних державі. Ставити знак рівності між окремими загонами – це маразм, це не відповідає ані історичній правді, ані реальності. Політики не мають спекулювати історією. Політика – це для сучасності і майбутнього, а історію потрібно залишити для науковців. Для держави важливо дивитися вперед, а не у минуле", - пояснив він.

Головною проблемою є те, що у відносинах між країнами бракує довготермінових перспектив і панує відчуття ідейної порожнечі й нагромаджуються двосторонні численні проблеми. Цим і легко користується Росія.

Ключове повідомлення (наратив)

[ред. | ред. код]

Розумію необхідність історичного діалогу. Тільки ми не можемо жити тільки історією. Ми повинні навчитися творити історію і жити майбутнім, і творити це майбутнє.

Як було сказано на Міжнародній конференції «Революція, війна та її наслідки»: "Переконаний, що ми знайдемо в собі внутрішні сили, аби продемонструвати всім, в тому числі і Росії, що ми сильні й мудрі, і нікому не дамо розколоти українсько-польську єдність”.

Томи ми повинні знайти в собі внутрішні сили, щоб продемонструвати всім, в тому числі і Росії, яка тільки аплодує від напруження між Україною і Польщею, що ми сильні й мудрі, і ми нікому не дамо розколоти українсько-польську єдність.