Користувач:Virag 25/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
    1  Видатні люди. Великий слід (чималу роль) в історії, архітектурі, мистецтві Ужгорода залишили періоди, коли Закарпаття перебувало у складі інших держав.
  • Погруддя графа Міклоша Берчені та графині Крістіни Чакі - кінця XVII — поч. XVIII століття
  • Бюст Томашу Масарику 1920–1939 – Бюст генерала Мілана Растіслава Штефаника
  • Августину Волошину 1874-1945
  • ______________________________________________
  • Габору Дойку 1769—1796
  • Олександру Пушкіну 1799-1837
  • Олександру Духновичу 1803-1865
  • Тарасові Шевченку 1814-1861
  • Меморіальна дошка-барельєф Т.Г. Шевченку. Відкрито з нагоди 27-ї річниці присвоєння  школі імені Т. Г. Шевченкау  м. Ужгород набережна Незалежності, 4. Скульптор Маснюк І. 1987 рік, бронза. (У 1953 році школі № 1 присвоєно ім'я Т.Г.Шевченка, а в 1960 році наданий статус спеціалізованого навчального закладу з вивченням англійської мови з першого класу. Виходячи із нових засад, школа обрала собі девізом вислів Т.Г. Шевченка „І чужому научайтесь і свого не цурайтесь”, який викарбувано на пам'ятній дошці з барельєфом Т.Г. Шевченка і встановлено на фасаді школи (автор композиції – скульптор Іван Маснюк). А в практику всієї школи ввійшло проведення щорічних Шевченківських свят. Водночас поруч із подальшим удосконаленням навчально-виховного процесу, підвищенням фахової кваліфікації педагогічного колективу відбулося поповнення його необхідною кількістю спеціалістів з англійської мови. З 13 червня 2007 року заклад було реорганізовано в лінгвістичну гімназію ім. Т.Г Шевченка)
  • Шандору Петефі  1823 — 31 липня 1849
  • Євгену Фенцику 1844—1903
  • Ігнатію Рошковичу 1854-1915
  • пам’ятник Йосифу Бокшаю та Адальберту Ерделі у сквері. Бокшай  1891-1975 Ерделі 1891–1955
  • на фасаді будинку розміщено меморіальну дошку на честь засновників Закарпатської школи образотворчого мистецтва — Альберта Ерделі та Йосипа Бокшая, і погруддя Бокшая
  • Бюст Й. Бокшаю в м.Ужгород
  • Про перебування Миколи Садовського (1856-1933) в Ужгороді нагадує меморіальна дошка на фасаді колишнього Руського театру — нині в цих стінах дає вистави Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка»
  • Друга меморіальна дошка тепер прикрашає будівлю Закарпатського академічного обласного театру ляльок "Бавка". Крім меморіальної дошки Миколі Садовському - зачинателю театральної справи на Закарпатті, вчора на історичній будівлі відкрили меморіальну дошку Ярославу Гелясу, який  тривалий час працював Закарпатському музично-драматичному театрі як режисер і актор. абз. Цього року виповнюється 100 років з Дня народження відомого актора і режисера. З нагоди цієї дати Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв показав трагедію Шекспіра «Гамлет», режисером-постановником якої є син ювіляра Ярослав Геляс, а головну роль зіграв його онук – Любомир. Меценатом вистави став Ярослав Козак – однокласник Я. Геляса. абз. Друга меморіальна дошка тепер прикрашає будівлю Закарпатського академічного обласного театру ляльок "Бавка". Крім меморіальної дошки Миколі Садовському - зачинателю театральної справи на Закарпатті, вчора на історичній будівлі відкрили меморіальну дошку Ярославу Гелясу, який  тривалий час працював Закарпатському музично-драматичному театрі як режисер і актор. абз. Друга меморіальна дошка тепер прикрашає будівлю Закарпатського академічного обласного театру ляльок "Бавка". Крім меморіальної дошки Миколі Садовському - зачинателю театральної справи на Закарпатті, вчора на історичній будівлі відкрили меморіальну дошку Ярославу Гелясу, який  тривалий час працював Закарпатському музично-драматичному театрі як режисер і актор. абз Цього року виповнюється 100 років з Дня народження відомого актора і режисера. З нагоди цієї дати Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв показав трагедію Шекспіра «Гамлет», режисером-постановником якої є син ювіляра Ярослав Геляс, а головну роль зіграв його онук – Любомир. Меценатом вистави став Ярослав Козак – однокласник Я. Геляса.  Колись Ярослав Геляс першим зіграв Гамлета на українській сцені. Відтворивши цю виставу на закарпатській сцені, син віддав шану батькові, як зазначив напередодні прем'єри молодший Ярослав Геляс.  Меморіальну дошку корифею сцени відкрили на будівлі "Бавки", оскільки саме там знаходився музично-драматичний театр, коли в ньому працював Геляс. На відкриття приїхали рідні відомого театрала - його сини, онук. Після урочистого відкриття у ляльковому театрі відбувся ювілейний вечір, присвячений актору і режисеру, який кращі роки свого творчого життя віддав Закарпаттю. Цього року виповнюється 100 років з Дня народження відомого актора і режисера. З нагоди цієї дати Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв показав трагедію Шекспіра «Гамлет», режисером-постановником якої є син ювіляра Ярослав Геляс, а головну роль зіграв його онук – Любомир. Меценатом вистави став Ярослав Козак – однокласник Я. Геляса.  Колись Ярослав Геляс першим зіграв Гамлета на українській сцені. Відтворивши цю виставу на закарпатській сцені, син віддав шану батькові, як зазначив напередодні прем'єри молодший Ярослав Геляс.  Меморіальну дошку корифею сцени відкрили на будівлі "Бавки", оскільки саме там знаходився музично-драматичний театр, коли в ньому працював Геляс. На відкриття приїхали рідні відомого театрала - його сини, онук. Після урочистого відкриття у ляльковому театрі відбувся ювілейний вечір, присвячений актору і режисеру, який кращі роки свого творчого життя віддав Закарпаттю. абз Колись Ярослав Геляс першим зіграв Гамлета на українській сцені. Відтворивши цю виставу на закарпатській сцені, син віддав шану батькові, як зазначив напередодні прем'єри молодший Ярослав Геляс. абз Меморіальну дошку корифею сцени відкрили на будівлі "Бавки", оскільки саме там знаходився музично-драматичний театр, коли в ньому працював Геляс. абз На відкриття приїхали рідні відомого театрала - його сини, онук. Після урочистого відкриття у ляльковому театрі відбувся ювілейний вечір, присвячений актору і режисеру, який кращі роки свого творчого життя віддав Закарпаттю.
  • Відкриття погрудь відбулося у перший день Виставки-ярмарку «Книга-фест». 22.05.2013 р. фасад Закарпатської обласної наукової бібліотеки імені Федора Потушняка прикрасили відразу два бронзових барельєфи двох видатних закарпатських літераторів. Власне Федора Потушняка (1910-1960), ім’я якого носить найбільше у області публічна книгозбірня, а також Закарпатського поетичного генія, повну глибину творчості якого закарпатцям ще належить осягнути, лауреата національної Шевченківської премії — Петра Скунця (1942-2007). Бронзовий портрет Федора Потушняка ліпив знаний закарпатський скульптор, керівник секції скульптури Закарпатського відділення Національної спілки художників України Богдан Корж. Обличчя ж Петра Скунця у бронзі витворив зовсім молодий, як для такого рівня роботи скульптор, випускник Ужгородського коледжу мистецтв та Львівської академії мистецтв, 33-річний Іван Цубина. Робота цього автора вражає і притягує. Погляд закарпатського поета Шевченківського кореня, як звуть його знавці і поціновувачі, пронизує до глибин душі, як і його вірші, що він їх самостійно читав за життя. Рідні Петра Скунця кажуть, що автор довго працював над портретом, вивчив багато фото поета і дуже просив його не підганяти. Зрештою, робота вийшла виключною.
  • На Закарпатті встановили меморіальні дошки засновникам професійного театру Вівторок, 27.03.2012 | 17:08623 1 Сьогодні, 27 березняв рамках Міжнародного дня театру на фасаді облмуздрамтеатру відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок засновникам професійного театру на Закарпатті братам Юрію-Августину і Євгену Шерегіям. Їх автор -митець - художник, скульптор, лауреат обласної премії Богдан Корж. У церемонії взяли участьродина Шерегіївзі Словаччини – Ольга Грицак– Шерегій- донька Юрія-Августина Шерегія,ВасильГрицак-Шерегій- онук,актори театрів, студенти Ужгородського коледжу культури і мистецтва, представники влади, громадськості. Почесну місію відкриттявиконализаступник голови обласної ради Андрій Сербайлота заступник голови ОДАІван Качур. Звертаючись до присутніх вони наголосили на важливості збереження творчих надбань цих митців, якідопомагають розвиватися сучасному мистецтві, багатомуталановитими особистостями. Теплими, зворушливими були спогади дочки Юрія-Августина Шерегія -Ольги.Їй було про що розповісти. Адже батько залишив по собі 26 рукописних томів спогадів „Моє життя в мистецтві”, де розповідається про те, що за понад 60 років своєї театральної діяльності він лише на професійних сценах зіграв 129 ролей, поставив 233 прем’єри, написав 32 та переклав 28 п’єс. Вже після смерті Ю. Шерегія вийшла друком його капітальна праця „Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року”, яка надовго залишиться неперевершеним джерелом відомостей про театральне мистецтво найзахіднішої галузки українського народу.ВБратиславі заснував самодіяльний український театр ім. Шевченка, який успішно діє донині.
  • 1913--1989 р.н. - 24 жовтня 2017 рв Ужгороді урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку, де жив і творив видатний скульптор, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка, народний художник України Василь Свида.
  • Скульптура Енді Воргола  1928-1987
  • Погруддя Олександра Фединця видатного закарпатського хірурга професора 
  • Погруддя і меморіальна дошка Георгія КІрпи, 1946-2004,
  • У Закарпатському художньому музеї урочисто відкрили меморіальну дошку Володимиру Дегтярьову 18.05.2016 У середу, 18 травня, при вході в Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому директору цього закладу культури, відомому суспільно-культурному діячеві Закарпаття, новатору музейної справи в області та арт-куратору Володимиру Дегтярьову (1953-2004). Передувала відкриттю урочиста церемонія, що проходила в головному виставковому залі музею. Відкривав її виступ камерного хору «Cantus». Засновник і художній  керівник колективу, народний артист України Еміл Сокач, був особистим другом В.Дегтярьова. У своєму виступі він зазначив, що зараз хор «Cantus» – доволі частий гість музею, але вперше колектив (тоді ще ансамбль) заспівав у його залах саме за часів директорства Володимира Геннадійовича. Подальшу церемонію вела заступник директора з наукової роботи обласного художнього музею Людмила Біксей, яка свого часу теж працювала «у команді» Володимира Дегтярьова. З вітальним словом до присутніх звернувся Олександр Петік: заступник голови – керівник апарату Закарпатської облдержадміністрації, завдяки якій, власне, і вдалося втілити в життя задум відкриття меморіальної дошки В.Дегтярьову. Перший заступник голови обласної ради Йосип Борто згадав величезний внесок В.Дегтярьова у розвиток музейної справи Закарпаття, а також привітав всіх з Міжнародним днем музеїв, який відзначається саме цього дня, 18 травня. Спогадами про співпрацю з В.Дегтярьовим поділився заслужений художник України, керівник обласного осередку Національної спілки художників України Борис Кузьма. Дуже багато доброго було зроблено в Художньому музеї за ті роки, коли ним керував Володимир Дегтярьов. Про це говорив професор, заслужений працівник освіти України, ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник. Теплими спогадами про спільні роки роботи поділилася головний зберігач фондів Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая Галина Рижова. Дочка Володимира Геннадійовича, дизайнер та художниця Ліна Дегтярьова, щиро подякувала тим, завдяки кому з’явилася можливість відкриття меморіальної дошки її батьку, і всім тим, хто прийшов на її відкриття. Завершили церемонію ще кілька композицій у виконанні камерного хору «Cantus». Присутні спускаються до входу в Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая, де відтепер всіх, хто до нього заходить, зустрічатиме Володимир Геннадійович Дегтярьов. Автори меморіальної дошки (виготовленої під архітектурним наглядом Любові Керестей) – закарпатські скульптори Василь Роман і Ян Потрогош, які також були друзями Володимира Дегтярьова. у закарпатському художньому музеї ім.Й.Бокшая відкрили меморіальну дошку Володимиру Дегтярьову – колишньому його директору (1987—2003) ( Віднедавна всіх, хто заходить до Закарпатського обласного художнього музею ім. Й.Бокшая, зустрічатиме Володимир Геннадійович Дегтярьов. У Міжнародний день музеїв (18.05.2016 р.) при вході в музей урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому директору цього закладу культури, відомому суспільно-культурному діячеві Закарпаття, новатору музейної справи в області та арт-куратору Володимиру Дегтярьову (1953-2004). Передувала відкриттю урочиста церемонія, що проходила в головному виставковому залі музею. Відкривав її виступ камерного хору «Cantus». Засновник і художній  керівник колективу, народний артист України Еміл Сокач, був особистим другом В.Дегтярьова. У своєму виступі він зазначив, що зараз хор «Cantus» – доволі частий гість музею, але вперше колектив (тоді ще ансамбль) заспівав у його залах саме за часів директорства Володимира Геннадійовича. Подальшу церемонію вела заступник директора з наукової роботи обласного художнього музею Людмила Біксей, яка свого часу теж працювала «у команді» Володимира Дегтярьова. З вітальним словом до присутніх звернувся Олександр Петік: заступник голови – керівник апарату Закарпатської облдержадміністрації, завдяки якій, власне, і вдалося втілити в життя задум відкриття меморіальної дошки В.Дегтярьову. Перший заступник голови обласної ради Йосип Борто згадав величезний внесок В.Дегтярьова у розвиток музейної справи Закарпаття, а також привітав всіх з Міжнародним днем музеїв, який відзначається саме цього дня, 18 травня. Спогадами про співпрацю з В.Дегтярьовим поділився заслужений художник України, керівник обласного осередку Національної спілки художників України Борис Кузьма. Дуже багато доброго було зроблено в Художньому музеї за ті роки, коли ним керував Володимир Дегтярьов. Про це говорив професор, заслужений працівник освіти України, ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник. Теплими спогадами про спільні роки роботи поділилася головний зберігач фондів Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая Галина Рижова. Дочка Володимира Геннадійовича, дизайнер та художниця Ліна Дегтярьова, щиро подякувала тим, завдяки кому з’явилася можливість відкриття меморіальної дошки її батьку, і всім тим, хто прийшов на її відкриття. Завершили церемонію ще кілька композицій у виконанні камерного хору «Cantus». Автори меморіальної дошки (виготовленої під архітектурним наглядом Любові Керестей) – закарпатські скульптори Василь Роман і Ян Потрогош, які також були друзями Володимира Дегтярьова).
  • Александр Александрович Грабарь - вчений орнітолог, Родился: 17 августа 1883 г., Будапешт, Венгрия Скончался в 1959 году в Ужгороде. Похоронен на Ужгородском кладбище на горе Кальвария.  А зараз завдяки угорському консульству вдалося нарешті встановити меморіальну дошку на будинку вченого, що по вулиці Лучкая.
       В минулому залишився СРСР і все, що з ним пов’язано. Саме з цієї причини було доречним саме в Закарпатті відкрити Меморі парк, як сторінку в історії краю.
       Відійшов у минуле Радянський союз і все, що з ним пов’язано.
    2 Сумні пам’ятники.
      - В становленні більшості сучасних держав були сумні сторінки історії. Ця доля не оминула і Закарпаття і Україну. В нашій історії були і війні, і голодомор, і репресії.

Пам’ятник жертвам І світової війни 28 июл. 1914 г. – 11 нояб. 1918 г.

Пам’ятний знак Хачкар 24 квітня 2015 виповнилося 100 років жахливої трагедії ХХ століття, геноциду мільйонів вірмен Османською імперією. На Київській набережній біля Закарпатського обласного драмтеатру,

Пам`ятник репресованим краянам масових політичних репресій 1937—1938 років

Пам’ятний знак Карпатським січовикам на вул. Капушанській, на кладовищі, де поховані січовики.   19381939

Закарпатським добровольцям, які загинули у Другій світовій війні Друга світова війна (1939–1945)

Пам’ятник радянським воїнам "Україна-визволителям" «Україна - визволителям!» - такий напис на постаменті. Поруч на валуні читаємо: «Тут було завершено бої за визволення Української РСР від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни». Монумент "Україна - Визволителям" (Ужгород) | Друга світова війна 1939-1945, пам'ятка, споруда 1970 року, військовий меморіал / пам'ятник Друга світова війна 1939-1945, пам'ятка, споруда 1970 року, військовий меморіал / пам'ятник. http://wikimapia.org/9866135/uk/Монумент-Україна-Визволителям

Пам'ятник жертвам Голокосту 1941-1944

Меморіал "Пагорб Слави". Холм Слави. вул. Героїв. В Ужгороді на історичному кладовищі, існуючему  не одне сторіччя - "Кальварія", споруджений в 1945р. меморіал "Пагорб Слави" з могилами воїнів Червоної Армії що загинули в боях за визволення Закарпатської України від фашистських загарбників у другій світовій війні. У 1965 р. меморіал доповнений стелою та обеліском на могилі Невідомого  солдата. Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» — військове кладовище

Пам'ятник жертвам Угорської революції 1956 року

«Скорботна мати» військовий меморіал Війна в Афганістані (1979—1989) 1995 «Скорботна мати» встановлена в Ужгороді на Православній набережній на честь воїнів-інтернаціоналістів. На жаль, пам’ятник  у занедбаному стані. Та й взагалі  нині солдатів, яких радянська влада послала в чужі держави на загибель згадують лише раз на рік, коли керівництво  покладає до пам’ятника квіти.

Пам’ятний знак Небесній сотні в декабре 2013 — феврале 2014 года

Меморіал загиблим на Донбасі бійцям АТО начавшиеся в апреле 2014 года

Монумент захисникам України встановили на території Ужгородського військового комісаріату

Пам'ятний знак «борцям за за свободу і незалежність України»

      - Нажаль і в мирний час загинуло чимало людей, про розповідають ужгородські пам’ятники.

Пам'ятник закарпатцям—ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи 26 апреля 1986 года

Працівникам прокуратури 2011

Загиблим працівникам органів внутрішніх справ Закарпатської області


    3  Цікаві "родзинки" можуть трапитися в несподіваних місцях, під ногами

Геракл і Гермес долає Лернейську гідру.

Гермес-Меркурій

Турул.

«Земля» в 1987 році

Скульптура "Крилатий ведмідь з глобусом"  В 2007 році

Пам’ятник "Глобус Ужгорода" 2012 рік

Скульптура "Глобус" Скульптура "Глобус" або «Наука і Всесвіт» 13 жовтня 2015 року

Скульптура Енді Воргола 28 жовтня 2016 року

Ліхтарнику 2010

Пам’ятник, шовдарю 2010

Сонячний годинник 2010

скульптуру Яна Непомуцького. У 2011 році біля входу на Кальварію встановили

Скульптури джезви (турки) з кавою 2012

"Камінь любові", або "Камінь бажання" 23.09.2017

Пам'ятний хрест, встановлений на честь 2000-річчя Різдва Христового

Пам'ятник радянсько-чехословацькій дружбі прибл 1989

Скульптури на будівлях

скульптура Святої Гізелли 1902-1907

Чотири жіночі скульптури 1934—1936 років

Дві скульптури на вході до будівлі на пл. Народній, 5

Горизонтальні памятники:

Пам’ятник "Закарпатському весільному рушнику" 27 червня 2010

4  Історія міста та краю в мініатюрі. Скульптури М. Колодка присвячені не тільки видатним людям, вихідцям із Закарпаття (із закарпатським корінням), але й святам, і навіть казковому персонажу.

міні-скульптури