Користувач:Yulia Dmytrovych/Чернетка
Музей-садиба родини Антоничів – колишня греко-католицька плебанія, що в селі Бортятині Яворівського району Львівської області, що присвячена родині Антоничів, які проживали тут з 1928-го до 1953 року. У 2009-ому році відкрито музей - Бортятинську філію Львівського музею історії релігії.
Саме тут з 1928-го до 1953 року проживала родина Антоничів: отець Василь Антонич, його дружина Ольга та їхній відомий український поет Богдан Ігор Антонич. Деякий час була сільська рада, а потім початкова школа до 2004 року.
Експозиція музею знайомить відвідувачів із життям та творчістю поета Богдана Ігоря Антонича, громадською та душпастирською діяльністю отця Василя Антонича; розповідає про традиції, звичаї, історію Лемківщини, Яворівщини; а також про історію Перемиської єпархії на теренах Галичини у 20–30-ті роки ХХ століття.
Музей-садиба родини Антоничів зустрічає гостей звучанням найвідомішої колядки Богдана Ігоря Антонича «Різдво» у виконанні барда, автора музики до цієї колядки, Василя Жданкіна. Перший експозиційний зал знайомить з історією та самобутністю етнічних українських земель Лемківщини та Яворівщини. А в центрі зачаровує глядача футуристична скульптурна композиція “Богдан Ігор Антонич” скульптора Романа Кикти, де поет Антонич, який народився на перехресті двох етнічних культур, задивлений у небо, його погляд витає поміж зірок і планет.
Оригінальні експонати у другій кімнаті дають можливість відчути і наповнитись тією атмосферою, в якій жив і творив Богдан Ігор Антонич, знайомлять з його сім'єю. Тут бачимо родинні альбоми Антоничів, хрест, яким отець Василь благословив своїх парафіян, автентичні речі побуту Антоничів. У цій кімнаті відвідувачі можуть відкрити для себе також Антонича — музиканта.
Переїзд родини Антоничів до Бортятина збігається в часі зі вступом Богдана Ігоря на філософський факультет Львівського університету. Тому ще один експозиційний зал – це зал «Поет Антонич і Львів». Саме тут можна ознайомитися з мистецьким середовищем 20–30-х років Львова, серед якого творив і посів чільне місце поет Антонич. Цікаво й оригінально розкрито його зустріч і стосунки з Ольгою Олійник – нареченою, якій так і не судилося стати дружиною, але завдяки якій твори Антонича були видані посмертно. Відтворення атмосфери Львова 20 - 30 –х років підсилює відеоряд із музичним супроводом.
Родинним затишком зігріває кухня Антоничів. В інтер'єрі представлені давні побутові речі: жорна, нецки, глечики, гасова лампа та інше. Привертає увагу відвідувачів мальована скриня середини ХХ ст. із села Заверхів Яворівського району, де зберігали святкове вбрання, рушники, полотно. Особливою енергетикою наповнена старовинна піч — місце, де їмость Ольга Антонич готувала смачну їжу, адже була дуже доброю господинею.
Ще один експозиційний зал – це історія розвитку та діяльності нашого музею, це зал, де відбуваються найрізноманітніші музейні заходи.
- Знане і незнане про Антонича / Ігор Калинець. - Львів -2011.
- Весни розпіваної князь: Слово про Антонича / Упорядники М. Ільницький, Р. Лубківський. - Львів: Каменяр, 1989.