Перейти до вмісту

Користувач:Yulia Dmytrovych/Чернетка

Додати тему
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Музей-садиба родини Антоничів – колишня греко-католицька плебанія, що в селі Бортятині Яворівського району Львівської області, що присвячена родині Антоничів, які проживали тут з 1928-го до 1953 року. У 2009-ому році відкрито музей -  Бортятинську філію Львівського музею історії релігії.

Історія будинку

[ред. | ред. код]

Саме тут з 1928-го до 1953 року  проживала родина Антоничів: отець Василь Антонич, його дружина Ольга та їхній відомий український поет Богдан Ігор Антонич. Деякий час була сільська рада, а потім початкова школа до 2004 року.

Опис садиби

[ред. | ред. код]

Експозиція музею знайомить відвідувачів   із життям та творчістю поета Богдана Ігоря Антонича, громадською та душпастирською діяльністю отця Василя Антонича; розповідає про традиції,  звичаї,  історію Лемківщини, Яворівщини; а також про історію  Перемиської єпархії на теренах Галичини у 20–30-ті роки ХХ століття.

Музей-садиба родини Антоничів зустрічає гостей звучанням найвідомішої колядки Богдана Ігоря Антонича «Різдво»  у виконанні барда, автора музики до цієї колядки,  Василя Жданкіна. Перший експозиційний зал знайомить з історією та самобутністю етнічних українських земель  Лемківщини та Яворівщини. А в центрі зачаровує  глядача футуристична скульптурна композиція “Богдан Ігор Антонич” скульптора Романа Кикти, де поет Антонич, який народився на перехресті двох етнічних  культур, задивлений  у небо, його погляд  витає поміж зірок і планет.

Оригінальні експонати у другій кімнаті дають можливість відчути і наповнитись тією  атмосферою, в якій жив і творив Богдан Ігор Антонич, знайомлять  з його сім'єю. Тут бачимо  родинні альбоми Антоничів, хрест, яким отець Василь благословив своїх парафіян, автентичні речі побуту Антоничів. У цій кімнаті відвідувачі можуть відкрити для себе також Антонича — музиканта.

Переїзд родини Антоничів до Бортятина  збігається в часі зі вступом Богдана Ігоря на філософський факультет Львівського університету. Тому ще один експозиційний зал – це зал «Поет Антонич і Львів». Саме тут можна ознайомитися з мистецьким середовищем 20–30-х років Львова, серед якого творив і  посів чільне місце поет Антонич. Цікаво й оригінально розкрито його зустріч і стосунки з Ольгою Олійник – нареченою, якій так і не судилося стати дружиною, але завдяки якій твори Антонича були видані посмертно. Відтворення атмосфери Львова 20 - 30 –х років підсилює відеоряд із  музичним супроводом.

Родинним затишком  зігріває кухня Антоничів. В інтер'єрі представлені давні побутові речі: жорна, нецки, глечики, гасова лампа та інше. Привертає увагу відвідувачів мальована скриня середини  ХХ ст. із села Заверхів Яворівського району, де зберігали святкове вбрання, рушники, полотно. Особливою енергетикою наповнена старовинна піч — місце, де їмость Ольга Антонич готувала смачну їжу, адже була дуже доброю господинею.  

Ще один експозиційний зал – це історія розвитку та діяльності нашого музею, це зал, де відбуваються найрізноманітніші музейні заходи.  

Галерея

[ред. | ред. код]
Вигляд ззовні
Футуристична скульптурна композиція “Богдан Ігор Антонич” скульптора Романа Кикти в першому залі музею
Лемківська шопка
Лемківський стрій
Перша збірка Богдана Ігоря Антонича
Віконниці із квартири, де проживав Богдан Ігор, на яких розміщені фотографії його та друзів




































Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Знане і незнане про Антонича / Ігор Калинець. - Львів -2011.
  2. Весни розпіваної князь: Слово про Антонича / Упорядники М. Ільницький, Р. Лубківський. - Львів: Каменяр, 1989.