Користувач:Zenon Sych/Галка Олексій Титович

Галка Олексій Титович - відомий український селекціонер баштанних та овочевих культур 20 століття. Народився 30 березня 1905 року в селі Миронівка Козинської волості Канівського повіту Київської губернії. Помер 27 лютого 1997 року і похований у селі Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області. Практично усе життя працював селекціонером на Дніпропетровській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України. Створив понад 35 сортів баштанних і овочевих культур. Розробив оригінальні методи селекції гарбуза, кавуна і дині.

Початок дороги у селекцію

Виріс у селі серед полів та городів, де його батько Тит завжди садив баштан. Першу початкову освіту розпочав у церковнопарафіяльній школі. Під час Першої світової війни пристав до діючої російської армії генерала Брусилова і доглядав за офіцерськими конями. У 1922 році після закінчення семирічної школи почав навчатися у Маслівській агронономічній професійній школі. У 1924 році був направлений навчатися до відомого навчального закладу Маслівський сортівничо-насінний технікум ім. К. А. Тімірязєва, який під час його навчання був реформований у Маслівський інститут селекції та насінництва імені К. А. Тімірязєва (нині Маслівський аграрний коледж імені П. Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету), де у 1928 році отримав диплом за спеціальністю "агроном-насіннєвод". У його унікальній групі навчалося аж чотири майбутніх академіки – Василь Ремесло, Прокіп Гаркавий, Федір Кириченко та Михайло Ольшанський. Благословення на успішну селекційну роботу Олексій Титович отримав від професора І. М. Єремеєва, відомого селекціонера пшениці, який створив сорт Українка.

Трудову діяльність О. Т. Галка розпочав у 1928 році у відомому радгоспі "Надія республіки" колишнього Укрсортнасіннєтресту в місті Ногайськ (нині місто Приморськ) Запорізької області. Там же у 1931 році призначають завідувачем селекційним опорним пунктом. У 1935 році запрошують селекціонером у Дніпропетровський овоче-баштанний відділ Українського Інституту зернового господарства (м. Дніпропетровськ), який у 1936 році переводять у приміське село Олександрівка Дніпропетровського району і в подальшому перейменовують у Дніпропетровську овоче-баштанну дослідну станцію (нині Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН). Сюди він перевозить колекцію кавуна (600 сортозразків) і дині (150 сортозразків). Ці місцеві сорти були ним зібрані у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

В довоєнні роки із місцевих форм були створені і передані у Державне сортовипробування такі сорти: кавуна - Мелітопольський 60, Туман дніпропетровський, Кримський переможець 10-40; дині - Незрівнянна 167, Кримка цукрова, Дубівка 1005, Персидська 45; цибулі ріпчастої - Каба дніпропетровська і Павлоградська. Районування цих сортів відбулося уже після війни у 1947 році (окрім сорту Незрівнянна 167). Сорт кавуна Мелітопольський 60 був поширений до кінця минулого століття.

Воєнні роки

Під час війни 1941-1945 років О. Т Галка прослужив в рядах діючої армії. Був п'ять разів поранений. Нагороджений орденами Бойового Червоного Прапора, Вітчизняної війни і медалями. Частину вихідного селекційного матеріалу було евакуйовано. Поряд з тим, за його словами, з метою збереження вихідного селекційного матеріалу довелося носити з собою по кілька насінин через усі дороги війни. Після війни повертається до селекційної роботи на Дніпропетровську дослідну станцію, де він продовжував працювати до 1986 року на посаді завідувача відділом селекції і насінництва овоче-баштанних культур, а потім до 1992 року - на посаді старшого наукового співробітника.

Післявоєнний період інтенсивної селекції

У післявоєнний період створені сорти дині – Дубівка зимова 104, Дніпропетровська 2-4, Дніпропетровська зимова 345, Дніпропетровська рання, Піонерка 210, Українка 320, Придніпровська кущова (перший сорт з коротким стеблом, який називають «кущовий»), Придніпровська осіння, Дніпрянка, Самарська (у співавторстві з селекціонером Томасоном Р. Ю.). Селекційну роботу з динею продовжували Томасон Р. Ю. і Палінчак О. В. Велику увагу О. Т. Галка приділяв селекції гарбуза звичайного (Cucucrbita pepo L.) і великоплідного (Cucurbita maxima Duch.). Серед сортів гарбуза звичайного найбільшим досягненням був його сорт Українська багатоплідна (1950 р.), який продовжує вирощуватися в Україні і дотепер. Окрім цього, були створені перші кущові сорти Луч і Находка. Працював над створенням сортів Арія і Фантазія. У 76 річному віці ще створив неперевершений сорт гарбуза великоплідного Славута (Cucurbita maxima Duch.). Цей сорт є національним стандартом за якістю і здатністю для тривалого зберігання. Сорт Славута знаходиться у виробництві і дотепер. Тривала селекція на зменшення довжини головного стебла дала можливість створити кущові сорти Тоянда і Валок (останній у співаторстві з селекціонером Колесником І. І.). Селекційну роботу з різними видами гарбуза продовжував Колесник І. І. У післявоєнний період значне місце приділяв селекції кавуна. Були створені сорти Запорізький білонасінний, Монастирський, Дніпропетровський 1, Дніпропетровський 2, Дніпропетровський 3, Степняк, Ігренський (останній у співавторстві з селекціонером Книш Г. І. ). Селекційну роботу з кавуном продовжували Книш Г. І., Сич З. Д. і Сидорка І. В. Селекційна робота з цибулею ріпчастою у цей період була зосереджена на збереженні і розмноженні сортів Каба дніпропетровська і Павлоградська. Для умов Придніпров’я створив три сорти помідора Степовий, Дніпровський 31 і Самарські 8 (у співавторстві з селеціонером Новіцька Є. І.).

Теоретичні розробки методик Методи селекційної роботи були різними, але основну увагу він приділяв збиранню місцевих форм народних сортів, добору і гібридизації. Були спроби використання хімічних і фізичних мутагенів. Не оминув й модного на цей час методу щеплення для створення «вегетативних гібридів», але швидко відмовився через його безперспективність. З наукових напрямів йому вперше вдалося розробити методику створення сортів з коротким головним стеблом (так званих кущових сортів), яку він використав для створення кущових сортів дині Придніпровська кущова і гарбуза Луч, Находка, Валок і Троянда. Під час схрещувань він наполягав на творчому підборі батьківських форм і великих об’ємів вибірки для проведення ефективного добору. Цей етап він порівнював із працею художника, який створює модель і формує генетичний фундамент нової селекційної популяції. Якщо на усіх етапах створення нового сорту він цінив творчий талант «художника і скульптура», то у насінництві – був «твердим як криця», де головною вимогою була виконавча дисципліна відповідно до вимог методик та стандартів. Ще одним важливим напрямом у селекційній роботі, особливо для кавуна і дині стало розроблення методики підбору батьківських пар для створення скоростиглих сортів і гібридів. Усю тривалість вегетаційного періоду він розбивав на три окремі стадії, починаючи від сходів: початок стеблоутворення (так званий «шатрик»), цвітіння першої жіночої квітки – достигання першого плоду. Поєднання через гібридизацію батьківських форм з короткими періодами дало можливість створити великий спектр скоростиглого селекційного матеріалу для наступних етапів добору. Поряд з практичною селекційно-насіннєвою роботою його здобутки висвітлені у великій кількості наукових статей та рекомендацій. У 1964 році в Інституті рослинництва ім. В. Я Юр’єва ним захищена кандидатська дисертація «Выведение и внедрение сортов бахчевых культур». Галка О. Т. – унікальне явище у селекції овочевих і баштанних культур. Загальний стаж селекційної роботи був понад 70 років. Враховуючи великі досягнення у селекції баштанних культур, 20 століття можна назвати «століттям селекційного успіху Галки Олексія Титовича». Його сорти продовжують жити у колекціях генетичних ресурсів і широко використовуються для створення нового вихідного матеріалу.

Основні наукові статті

1. Галка А. Т. Биология цветения и оплодотворения у бахчевых культур // Итоги работ Днепропетровского овоще-бахчевого отдела УНИИЗХ за 1937 - 1939 годы. – Часть IV. Вып.12. Серия научная. – Днепропетровск: УНИИЗХ, 1941. – С. 52 – 66. 2. Галка А. Т. Метод получения раннеспелых и зимних сортов бахчевых культур // Итоги работ Днепропетровского овоще-бахчевого отдела УНИИЗХ за 1937 - 1939 годы. – Часть IV. Вып.12. Серия научная. – Днепропетровск: УНИИЗХ, 1941. – С. 66 – 77. 3. Галка А. Т. Унаследование свойств у арбузов и дынь при опылении смесью пыльцы. // Селекция и семеноводство. – 1950. - №11. – С. 69-71. 4. Галка А. Т. Селекция бахчевых культур на длину вегетационного периода // Научные труды Украинского научно-исследовательского института овощеводства. – 1950. – Т. II. – С. 25 – 37. 5. Галка А. Т. Выведение кустового сорта тыквы // Научные труды Украинского научно-исследовательского института овощеводства. – 1954. – Т. III. – С. 189 – 195. 6. Галка А. Т. Кустовые дыни и тыквы // Вестник сельскохозяйственной науки. – 1959. - №8. – С. 146 – 150. 7. Галка О. Т. Методи селекції динь // Вісник сільськогосподарської науки. – 1960. - №9. – С. 1 – 8. 8. Галка О. Т. Селекція баштанних рослин на кущову форму // Селекція і насінництво картоплі, овочевих та баштанних культур: Наукові праці науково-дослідного інституту овочівництва і баштанництва. – 1960. – Т. IV. – Вип. 2. С. 51 – 60. 9. Галка А. Т. Методы селекции на повышение качества плодов бахчевых культур // Вопросы повышения качества продукции овощных и бахчевых культур. – М.: Колос, 1970. – С. 59 – 65. 10. Галка О. Т. Селекція баштанних культур на Україні // Баштанництво. – К.: Урожай, 1972. – С. 91 – 115.

file:///C:/Users/User/Downloads/66008-136366-1-SM%20(2).pdf http://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/4657/1/Tytovych.pdf http://matbnau.in.ua/museum/history.pdf http://irb.nubip.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_14/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&Z21ID=&I21DBN=NAUN&P21DBN=NAUN&S21STN=1&S21REF=5&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=b.%20font%20color=red20/font.%20/b&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=S=&S21STR=Овочівницво%20--%20Селекція%20сільськогосподарських%20культур http://genres.com.ua/assets/files/15/10.pdf