Користувач:Zvr/Чернетка
Раштат вперше згадується в документі з монастиря Гірзау[de] близько 1084 року як Rasteten. 16 жовтня 1404 року король Рупрехт зробив місто ринковим. З 1500 року місто як частина Бадена у складі Швабського імперського округу.
24 серпня 1689 року Раштат був спалений французькими військами під час війни за Пфальцську спадщину і майже повністю зруйнований. З реконструкцією поселення мисливський будиночок був побудований в 1697 року маркграфом Людвігом Вільгельмом, який наказав перетворити мисливський будиночок на резиденцію, замок Раштат, в 1699 році. Близько 1700 року Раштат здобув права міста .
Під час війни за іспанську спадщину в 1707 році маршал Вілар окупував місто та зруйнував його укріплення [1]. Війна за іспанську спадщину була завершена Раштатським миром 1714 року. Н а знак подяки за мир маркграфиня Франциска Сібілла Августа[de] наказала своєму придворному архітектору Йоганну Міхаелю Людвігу Рореру[de] побудувати копію каплиці Айнзідельн в Раштаті в 1715 році.
Раштатський палацовий комплекс був розширений і залишався резиденцією маркграфства Баден-Баден до 1771 року. Потім територія у спадок перейшла до маркграфства Баден-Дурлах. Раштат більше не був містом-резиденцією, але він довгий час залишався містом баденського гарнізону. Перші спроби індустріалізації зазнали невдачі. Раштат майже став університетським містом в 1776 році , але плани щодо Раштатського університету були скасовані через брак грошей.
У 1797-1799 рр. у Раштатті збирався Раштатський конгрес[de], який мав на меті виконати резолюції Кампо-Формійського миру. Йшлося про вирішення конфлікту між Французькою республікою в особі Наполеона Бонапарта та імператором Священної Римської імперії Францом II. Всього під час Раштатського конгресу відбулося 97 зустрічей між Францією та Пруссією за участю Австрії. Вбивство посланника в Раштатті вночі 29 квітня 1799 року поклало кінець мирним перемовинам між Францією та Австрією.
Навіть після переходу до Баден-Дурлаха Раштат був місцем розташування адміністрації району, який належав до округу Мург, управління якого також знаходилася в Раштаті. З 1832 року окружне управління Раштата належало до округу Середній Рейн, штаб-квартира якого також була в Раштаті до 1847 року.
11 травня 1849 року повстання у федеральній фортеці Раштатт поклало початок третьому повстанню Баденської революції, яке завершилося 23 липня 1849 року капітуляцією революціонерів у фортеці.
У 1863 році окружне управління Раштатт увійшло до складу округу Баден-Баден, який був скасований лише в 1939 році. Відтоді Раштат є центром однойменного округу, який був заснований у той час і який досяг свого нинішнього розміру під час районної реформи 1 січня 1973 року.
Під час бомбардування станції та її околиць 7 січня 1945 року скинуто близько 257 тонн. [2] Оскільки бомби були кинуті з великої висоти над хмарами, приблизно дві третини впали на відкриту землю на полі Реттерерберг. [3] Тим не менш, було завдано значних пошкоджень залізничній станції та вулицям Бангофштрассе, Постштрассе та Бісмаркштрассе, які були майже повністю зруйновані. [4] Загалом пошкодження внаслідок війни становили 30% житлового фонду. [5]
Загалом Раштат був зруйнований на 9,1%, 51 людина загинула від авіанальотів і обстрілів. [6]
У 1946-1954 рр. близько двадцяти серйозних кримінальних проваджень (так звані Раштатські процеси ) відбулися аід орудою Генерального трибуналу французької військової адміністрації на основі Закону Контрольної ради № 10 за злочини проти іноземних робітників і в’язнів у менших таборах Франції. У післявоєнний період транзитний табір Раштат був великим табором для біженців від радянської влади та переміщених осіб, переважно зі Східної Європи, який планувався як тимчасовий об’єкт, але проіснував до 1957 року.
| Клімат Раштату (1991-2020) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Середня температура, °C | 2,6 | 3,5 | 7,1 | 11,1 | 15,3 | 18,7 | 20,5 | 19,9 | 15,6 | 11,1 | 6,4 | 3,4 | |
| Норма опадів, мм | 72.0 | 64.2 | 68.2 | 55.2 | 87.2 | 82.7 | 84.5 | 78.3 | 67.0 | 79.1 | 80.4 | 88.2 | |
| Кількість сонячних годин | 49,1 | 76,8 | 133,7 | 187 | 209,3 | 229 | 243,5 | 227,1 | 166,1 | 100,9 | 51,1 | 37,1 | 1710,8
|
- ↑ Heinz Musall und Arnold Scheuerbrand: Siedlungszerstörungen und Festungswerke im späten 17. und frühen 18. Jahrhundert (1674-1714) in: HISTORISCHER ATLAS VON BADEN-WÜRTTEMBERG 6,12 S. 17
- ↑ Heinz Badura: Kriegsschäden in Baden-Württemberg 1939–1945, in: Historischer Atlas von Baden-Württemberg 1939–1945, VII, 11, Erläuterungen. S. 19.
- ↑ Jenny Ruf: Kriegstagebuch einer 24jährigen. 1944/1945 (1947). Rastatt 1995, S. 29.
- ↑ Ausstellung des Stadtmuseums/Stadtarchivs vom 5. November 1993 bis 31. Januar 1994. Dokumentation. (Hrsg.): Rastatt 1933 bis 1945. Rastatt 1996, S. 81.
- ↑ Rastatt 1945 ... Materialien zum Kriegsende und Wiederaufbau in Rastatt. Begleitpublikation zur gleichnamigen Ausstellung im Stadtmuseum Rastatt. Rastatt 1996, S. 109.
- ↑ Heinz Badura, Kriegsschäden in Baden-Württemberg 1939–1945, in: Historischer Atlas von Baden-Württemberg 1939–1945, VII, 11, Erläuterungen, S. 19 Digital: https://www.leo-bw.de/media/kgl_atlas/current/delivered/pdf/HABW_7_11.pdf