Корнєйчук Микола Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корнєйчук Микола Павлович
Народився22 січня 1920(1920-01-22)
Бобрик[d], Мозирський повіт, Мінська губернія, Білоруська РСР
Помер22 липня 2003(2003-07-22) (83 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР, Україна
Діяльністьматематик
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузьматематика
ЗакладІнститут математики НАНУ
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ВчителіНікольський Сергій Михайлович
Відомі учніЛігун Анатолій Олександрович
Аспіранти, докторантиЛігун Анатолій Олександрович
Aleksandr Alipkanovich Zhensykbaevd[1]
ЧленствоНАНУ
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
Державна премія СРСР Державна премія України в галузі науки і техніки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнійчук.

Мико́ла Па́влович Корнєйчу́к (Корнійчук; 22 січня 1920, Бобрик — 22 липня 2003, Київ) — український радянський математик, академік НАН України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 січня 1920 року в селі Бобрик (нині Петриковського району Гомельської області Білорусі). Учасник німецько-радянської війни.

В 1955 році закінчив Дніпропетровський університет і залишився працювати у ньому. З 1964 року — доктор фізико-математичних наук, з 1965 року —професор. З 1972 року — член-кореспондент АН УРСР).

Могила Миколи Корнєйчука

З 1974 року — завідувач відділу Інституту математики АН УРСР. Академік НАН України з 4 грудня 1997 року[2].

Жив у Києві. Помер після важкої тривалої хвороби на 84-му році життя 22 липня 2003 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′2.76″ пн. ш. 30°30′3.59″ сх. д. / 50.41743° пн. ш. 30.50100° сх. д. / 50.41743; 30.50100).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні праці — в галузі теорії наближень, екстремальних задач теорії функцій, кусково-поліноміальної апроксимації, оптимального відновлення функцій та лінійних функціоналів.

Засновник великої наукової школи. Першим знайшов точну константу в одному із варіантів Нерівності Джексона—Стєчкіна, що породило цілу течію в теорії наближень із знаходження точних констант в інших варіантах цієї нерівності.

Автор кількох монографій, одна з яких («Точні константи в теорії наближень») була перекладена англійською мовою (ISBN 0-521-38234-3).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державної премії СРСР за 1973 рік.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Корнейчук Н. П., Лигун А. А., Доронин В. В. Аппроксимация с ограничениями. — К.-Наукова думка. — 1982. — с. 252;
  • Корнейчук Н. П., Бабенко В. Ф., Лигун А. А.: Экстремальные свойства полиномов и сплайнов. — 1992. — Корнейчук.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 22 червня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Корнєйчук_Микола_Павлович