Перейти до вмісту

Корнієнко Євдокія Антонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Корнієнко Євдокія Антонівна
Народилася1914 Редагувати інформацію у Вікіданих
Катеринослав, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померлагрудень 1985 Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнка
Діяльністьдержавна діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
НагородиОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Євдокія Антонівна Корнієнко (1914(1914), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1985, місто Київ) — українська радянська комсомольська діяч, секретар ЦК ЛКСМУ. Кандидат історичних наук (1952), доцент (1954).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1934 році закінчила історико-економічний факультет Дніпропетровського державного університету та виїхала на роботу на Далекий схід СРСР. У 1934—1937 роках працювала вчителем історії в середніх школах сіл Переяславка та Амурське.

З 1937 року — інспектор Управління Вищої школи Народного комісаріату освіти Української РСР із суспільних наук в місті Києві.

3 серпня 1940 — червень 1945 року — секретар ЦК ЛКСМ України по школах (по роботі серед шкільної молоді і піонерів).

Під час німецько-радянської війни брала участь в організації партизанського руху в Україні.

У червні 1945 — червні 1948 року — заступник начальника Управління у справах вищої школи при Раді міністрів УРСР.

У червні 1948 — вересні 1949 року — завідувач відділу ЦК КП(б)У по роботі серед жінок.

У вересні 1949—1952 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б) у Москві. У 1952 році захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук.

У 1952—1954 роках — завідувач кафедри Київського інституту кінематографів.

У 1954—1964 роках — доцент кафедри історії Київського політехнічного інституту.

Потім викладала в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова.

У 1980-х роках — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві.

Померла в грудні 1985 року в Києві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]