Коробко Аліна Миколаївна
| Коробко Аліна Миколаївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 11 листопада 1947 (77 років)  Єрки, Катеринопільський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | оперна співачка, вчителька музики |
| Alma mater | Київське музичне училище імені Рейнгольда Глієра (1969) |
| Вчене звання | професор і професор[d] |
| Заклад | Донецька обласна філармонія і Донецька державна музична академія імені Сергія Прокоф'єва |
| Нагороди |   |
Коробко-Захарова Аліна Миколаївна (*11 листопада 1947, Єрки[1], Черкаська область) — українська концертно-камерна співачка, народна артистка України, викладач, професор Донецької музичної академії.
Закінчила Київське музичне училище імені Глієра, після чого 1969 року приїхали поступати у Донецький музично-педагогічний інститут[2]. Згодом стала солісткою Донецької філармонії.
Сценічну вокальну кар'єру розпочала 1972 року. Зі спільними виступами з ансамблем народних інструментів «Сюрприз» (керівник — заслужений діяч мистецтв України Юрій Кукузенко) гастролювала країнами Європи. Найвідоміші пісні у її виконанні — «Осіннє золото», «Гандзя», «Під небом Парижа», а також «Місто моєї любові», присвячена Донецьку авторства донецького композитора С. Мамонова і поета С. Жуковского. Виступає у супроводі камерного хору Донецької музичної академії під керівництвом Аліме Мурзаєвої та концертмейстерів Донецької філармонії С. Саварі та Л. Бородицької. Входить у число найвідоміших дончан[3], її називають «донецьким соловейком».
Нині викладач, завідувач кафедрою, професор Донецької музичної академії імені С. Прокоф'єва. Серед її учнів солісти Є. Удовін, Г. Братусь, Г. Кукліна, А. Ярова, О. Парецький, Е. Коржевич[4] та інші.
Чоловік — Едуард Федорович Захаров. Дочка — Світлана Захарова, співачка[5].
1992 року удостоєна звання народної артистки України.
Удостоєна ордена княгині Ольги III ступеня[6], а також Почесним знаком Міністерства культури і туризму України та Почесним знаком «За заслуги перед Донецьком».
Одна з книг Григорія Штейна із циклу «Жизнь замечательных людей Донбасса» під назвою «Солов'їні далі» присвячена Аліні Коробко[7].
- Коробко-Захарова А. М. Клас камерного співу (сопрано). Навчальний посібник. — Донецьк: Донецька державна музична академія ім. С. С. Прокоф'єва, КП «Східний видавничий дім», Наукове Товариство ім. Шевченка (Донецьке відділення), 2005. — 142 с.
- ↑ О. М. Комаренко, В. Г. Цьоменко Катеринопільщина: край квітів, хліба і добра[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Мечтаю о Прокофьеве и набережной. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 22 січня 2011.
- ↑ 27 августа еженедельник «Донецкие новости» назвал имена «100 известных донецких». Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2011.
- ↑ Таланты Донетчины. Знакомьтесь: сопрано высшей пробы. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 22 січня 2011.
- ↑ 14 февраля в Донецкой областной филармонии состоится концерт Светланы Захаровой[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Указ Президента України № 694/2006: Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ По страницам «Соловьиных далей». Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 22 січня 2011.
- Захарова-Коробко Аліна Миколаївна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 139.
- Божий дар, помноженный на каждодневный труд, «Вечерний Донецк» № 169 (8609) от 17.11.2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Коробко-Захарова Аліна Миколаївна // Бурій, В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 2: Катеринопільщина: події, факти, персоналії / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2016. — С.18 — 19.
- Аліна Коробко: «Зорепадом летять роки»