Королько Микола Петрович
Королько Микола Петрович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 19 травня 1988 Тоболи Камінь-Каширський район Волинська область | |
Смерть | 21 липня 2014 (26 років) Георгіївка Лутугинський район Луганська область (Вогнепальне поранення) | |
Псевдо | «Сова» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Територіальна оборона | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Королько Микола Петрович у Вікісховищі |
Мико́ла Петро́вич Королько́ (19 травня 1988, Тоболи Камінь-Каширський район, Волинська область — 21 липня 2014, Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область) — український військовик, снайпер, вояк, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» ЗСУ МО України. Загинув у ході війни на сході України в боях за місто Луганськ. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Микола народився 19 травня 1988 р. в селі Тоболи, там же навчався в ЗОШ 1-3 ступеня.
- 2006—2011 — НУДПС України, юридичний факультет, спеціальність фінансове право, юрист;
- 2005 СНУ, факультет історичний, спеціальність політологія;
- 2004—2005 — Волинський обласний ліцей інтернат, суспільно-гуманітарний профіль.
За період навчання брав активну участь в громадських і культурних заходах. Мав посаду юрисконсульта профкому студентів та курсантів Національного університету державної податкової служби України. 2011—1012 – керівник відділу продажу по операціям з нерухомості.
Громадський активіст, духовний ватажок. Микола знав і любив історію України, володів німецькою мовою, багато читав бізнес- та наукової літератури. Його девіз по життю звучав так: «Тільки сміливі мають право на щастя». Його улюбленим українським письменником був Іван Багряний, постійно цитував його, ось одні з найулюбленіших:
В сміливих щастя завжди є!.. Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи! Бог не без милості, козак не без щастя. |
Королько Микола Петрович з 24 червня минулого року знаходився на добровільних засадах на військовій службі у військовій частині ПП В0624 відповідно до п.2 ч.4 ст.2 Закону України «Про часткову мобілізацію» від 06.05.2014 р. № 454/2014, що своїм підписом затвердив командир даної військової частини, підполковник С. П. Мельничук[1].
Влітку 2014 року Микола приєднався до 24-го Батальйону териториальної оборони «Айдар». Проходив службу у 2-му взводі батальйону. Микола був розвідником і пишався цим статусом. Він завжди шукав можливості вийти на вилазки навіть у час, коли інша частина взводу відпочивала. Микола всім запам'ятається найвеселішою людиною, який не жартував, а жартами розмовляв.
21 липня 2014 року Микола Королько загинув від танкового снаряду. Того дня, Микола зайняв снайперську позицію і прикривав наступ української армії. Але позиція була обстріляна танковою групою сепаратистів. Це була одна з найболючіших втрат батальйону. Тоді ж поліг старший лейтенант Павло Ящук.
Залишилась дружина Валентина та двоє неповнолітніх дітей (Соломія-2,6 роки, Настя-7 місяців)[2].
- ↑ Волинянка, чоловік якої загинув в АТО, не може отримати допомогу. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 17 квітня 2015.
- ↑ Королько Микола Петрович. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
- Солдати (Україна)
- Народились 19 травня
- Народились 1988
- Померли 21 липня
- Померли 2014
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Тоболів
- Учасники АТО на Луганщині
- Померли в Лутугинському районі
- Поховані в Камінь-Каширському районі