Королівство Сассекс
Зовнішній вигляд
Sūþseaxna rīce Сассекс | ||||
| ||||
Столиця | Чичестер | |||
Мови | Ænglisc | |||
Релігії | Християнство | |||
Форма правління | Монархія | |||
Монархи (див. список) | ||||
- 477-491 | Елла I | |||
- 765-791 | Елдвульф I | |||
Законодавчий орган | Вітенагемот | |||
Історичний період | Гептархія | |||
- Засновано | 477[1] | |||
- Ліквідовано | 860[2][3] | |||
Населення | ||||
- 450 | 25 000 осіб | |||
- 1100 | 35 000 л. | |||
Сьогодні є частиною | Велика Британія | |||
|
Королівство Сассекс — одне з семи королівств англосаксонської гептархії. Існувало в V—IX століттях. У 825 році південні сакси разом з іншими племенами визнали верховну владу короля Вессексу Егберта. Тим не менше, їх правителі зберігали відносну самостійність аж до нормандського завоювання.
- Елла, 477 — 514
- Кісса I, 514 — 541
- Рівар, 541 — 544
- Рікольф, 544 — 567
- Кута, 567 — 584, васал королівства Вессекс
- Кутвін, 567 — 593, васал королівства Вессекс
- Кінебальд, 593 — 610/620, васал королівства Вессекс
- Кедда, 610/620 — 630, васал королівства Вессекс
- Кутвульф, 630 — 645/648, васал королівства Вессекс
- Еделвель, 660 — 685
- Едвульф, 683, дукс (підкороль)
- Еґвальд, 683 — 685, підкороль
- Бертун, 685 — 686, елдормен
- Андгун, 617 — 686, елдормен
- Кедвалла, 686 — 688, васал королівства Вессекс
- Ваттус, 688 — 692, васал королівства Вессекс
- Нотгельм, 692 — 717, васал королівства Вессекс
- Бріні, 710—710, васал королівства Вессекс
- Осрік 710 — 717, васал королівства Вессекс
- Етельстан, 717 — 740
- Етельберт, 740 — 760
- Осмунд, 760 — 772
- Освальд, 772, васал королівства Вессекс
- Ослак, 765 — 772, васал королівства Вессекс
- Елфволд, 765 — 772, васал королівства Вессекс
- Елдвульф, 765 — 791
Від 791 до 825 – герцогство.
У 825 року приєднано до королівства Вессекс королем Есгбертом.
- ↑ Brandon, 2006, с. 68
- ↑ Higham та Ryan, 2013, с. 245
- ↑ Kirby, 2000, с. 169
- Asser (2004). Keyne Lapidge (Trans) (ред.). Alfred the Great. Penguin Classic. ISBN 978-0-14-044409-4.
- Bede (1990). Sherley-Price, Leo and Farmer, D.H. (Trans) (ред.). Ecclesiastical History of the English People. London: Penguin.
- Brandon, Peter, ред. (1978). The South Saxons. Chichester: Phillimore. ISBN 0-85033-240-0.
- Down, Alex; Martin Welch (1990). The Chichester Excavations 7: Apple Down and the Mardens. Chichester: Chichester District Council. ISBN 0850170028.
- Jones, Michael E. (1998). The End of Roman Britain. Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN 9780801485305.
- Kelly, S.E (1998). Anglo-Saxon Charters VI: Charters of Selsey. OUP for the British Academy. ISBN 0-19-726175-2.
Це незавершена стаття з історії Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |