Коронник жовтий
| Коронник жовтий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Myiothlypis griseiceps (Baird, 1865) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Basileuterus flaveolus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Коронник жовтий[2] (Myiothlypis flaveola) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Південній Америці. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження жовтий коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[3][4]
Довжина птаха становить 14,5 см. Довжина крила самця становить 6,3-6,7 см, довжина крила самиці 5,9-6 см. Верхня частина тіла, боки, шия і тім'я оливково-зелені. Крила темно-коричневі з оливково-зеленими краями. Обличчя і нижня частина тіла жовті. Над очима жовті "брови". Дзьоб чорний, лапи оранжеві.
Виділяють п'ять підвидів:[5]
- M. f. pallidirostris (Oren, 1985) — популяції Венесуели, Колумбії і Гаяни;
- M. f. flaveola Baird, SF, 1865 — популяції Бразилії, Болівії, Парагваю та Аргентини.
Жовті коронники поширені на південному сході Південної Америки, на сході і півдні Бразилії, на сході Болівії і Парагваю, на крайньому півночі Аргентини. Ізольовані популяції існіють також на півночі континенту, у Венесуелі, Гаяні, крайньому півночі Бразилії, в Колумбії. Жовті коронники живуть в сухих тропічних і субтропічних лісах, в галерейних лісах на висоті до 1000 м над рівнем моря. У Венесуелі вони живуть в гірських тропічних лісах на висоті до 1350 м над рівнем моря. Харчуються комахами і іншими безхребетними, яких шукає на землі. Гніздо розміщується на землі, в кладці 3 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Myiothlypis flaveola. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
- Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6 S. 78. 227.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |