Коростелівка
| село Коростелівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Черняхівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040590140079637 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1613 |
| Населення | 106 |
| Площа | 0,478 км² |
| Густота населення | 221,76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12314 |
| Телефонний код | +380 4134 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′45″ пн. ш. 28°47′29″ сх. д. / 50.56250° пн. ш. 28.79139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
204 м |
| Водойми | р. Глибинець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12314, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Видибор, вул.Центральна,17-а |
| Карта | |
  Коростелівка | |
 Коростелівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Коро́стелівка [1]— село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області, входить до складу Черняхівської селищної громади. Населення становить 106 осіб.[2]
На південному заході від села бере початок річка Глибинець, права притока Очеретянки.
- 1613 рік - історична дата утворення с.Коростелівка.[2]
- 1831 рік - до 1831 року становила власність Станіслава Галецького, за участь якого в заколоті конфіскована в казну.[3]
- 1834 рік - в слободі Коростелівка проживала шляхта, яка носила прізвища:
- Забродзькі (отрим.дворянство),
- Грінцевичі,
- Корбути,
- Кулаковські,
- Пількевичі,
- та інші.[4]
- 1864 рік - "Коростылевка" (рос.) лежить на низинній рівнині з ґрунтом піщано - глинистим, помірно родючим, оточеній з усіх боків борами і дрібним лісом. У 2-х верстах від Видибору. Населена польською православною шляхтою.
Жителів чоловічої та жіночої статі - 170.
Приписана до Видиборського приходу. Церква (у Видиборі) в ім'я Воздвиження Хреста Господнього, дерев'яна, дуже давня так, що ще в 1784 році, під час візиту Радомишльського деканату невідомо було про час її побудови.[3]
- 1900 рік - "Коростылевка" (рос.) - слобода, Потіевської волості, Радомишльського повіту (уѣзда), Київської губернії.
Має дворів – 21,
жителів – 42 чол.,
з них чоловіків – 19,
жінок – 23.
Головне заняття жителів – землеробство. Відстань від повітового міста до слободи – 26 верст, від найближчих: залізничної станції – 35 верст, поштово-телеграфної – 26 верст, поштової (земської) – 20 верст. Залізнична станція носить назву – «Житоміръ» (рос.). Поштово-телеграфна станція знаходиться в «г. Радомысль» (рос.), поштова (земська) – в «д.Облитки» (рос.). В слободі рахується землі – 53 десятини, яка належить місцевим селянам; система господарювання – трипільна.[5]
- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
- ↑ а б Офіційний вебсайт Верховної Ради України. Облікова картка с.Коростилівка.
- ↑ а б Л.И.Похилевич. Сказания о населенных местностях киевской губернии. Киев: Киево-Печерская лавра - 1864г. С 105.
- ↑ Чернецький Є.А. Історико-демографічний аналіз походження та розміщення шляхти на теренах Радомишльського повіту Київської губернії. 2009р.
- ↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А.Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. С.XXXVI. С.1192
