Короткін Микита Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Короткін Микита Петрович
біл. Мікіта Пятровіч Кароткін
Народився15 квітня 1906(1906-04-15)
село Саприновичі Могильовської губернії, тепер Мстиславського району Могильовської області, Білорусь
Померневідомо
невідомо
Країна Російська імперія
 Білоруська РСР
 СРСР
Національністьбілорус
Діяльністьполітик
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Микита Петрович Короткін (15 квітня 1906(19060415), село Саприновичі Могильовської губернії, тепер Мстиславського району Могильовської області, Білорусь — ?) — радянський державний діяч, 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусії. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Закінчив школу селянської молоді. Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1930 році закінчив Жлобинський агропедагогічний технікум Білоруської РСР.

У 1930—1932 роках працював вчителем у Слуцькому районі Білоруської РСР.

З 1932 року — на партійній та господарській роботі.

До 1940 року — голова виконавчого комітету Кіровської районної ради депутатів трудящих Могильовської області.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Жабинківського районного комітету КП(б) Білорусії Брестської області.

З 30 червня 1941 по жовтень 1944 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З червня по вересень 1941 року був політичним бійцем 121-ї стрілецької дивізії Центрального фронту. У вересні — грудні 1941 року — інструктор політичного відділу 137-ї стрілецької дивізії Брянського фронту. З грудня 1941 по січень 1942 року служив комісаром і в.о. командира батальйону 1248-го стрілецького полку 367-ї стрілецької дивізії Волховського фронту. У січні 1942 року був важко поранений і контужений у боях, довгий час лікувався у військових госпіталях. Потім служив начальником адміністративно-господарського управління польового евакуаційного пункту № 122, начальником адміністративного відділу управління місцевого евакуаційного пункту № 99 3-го Прибалтійського фронту.

У 1944—1947 роках — 1-й секретар Жабинківського районного комітету КП(б) Білорусії Брестської області.

У 1947 — 23 серпня 1948 року — 2-й секретар Гродненського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1951—1952 роках — начальник Політичного сектора Міністерства сільського господарства Білоруської РСР та заступник міністра сільського господарства Білоруської РСР.

У 1952 — січні 1954 року — 2-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусії.

У січні 1954 — вересні 1956 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусії.

У 1956—1969 роках — заступник міністра хлібопродуктів Білоруської РСР.

З 1969 року — персональний пенсіонер.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]