Корощин
Село
Стара хата в Корощині
Координати 52°05′00″ пн. ш. 23°33′00″ сх. д. / 52.0833° пн. ш. 23.55° сх. д.
|
Корощин[2] (пол. Koroszczyn) — село в Польщі, у гміні Тереспіль Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 594 особи (2011[1]). До 1947 року українське село у Більському повіті.
1572 року вперше згадується православна церква в селі[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1883 році населення села складалося складалося з 850 жителів[2]. У роках 1875—1905 місцеве українське населення було полонізовано шляхом введення римського обряду.
У 1921 році село входило до складу гміни Кобиляни Більського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5]. За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 41 будинок та 214 мешканців, з них[5]:
- 95 чоловіків та 119 жінок;
- 205 православних, 9 римо-католиків;
- 171 українець, 33 поляки, 10 осіб не вказало національність.
У 1943 році в селі мешкало 422 українці та 375 поляків[2].
26 червня, 30 червня та 1 липня 1947 року в рамках акції «Вісла» з Корощина польською армією було депортовано 212 українців до Ольштинського воєводства[2].
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 294 | 52 | 212 | 30 |
Жінки | 300 | 63 | 176 | 61 |
Разом | 594 | 115 | 388 | 91 |
- Микола Галабуда (нар. 1935) — український геолог[7].
- Федір Паньківський (1878—1941) — український військовий діяч, полковник Армії УНР.
-
Чавунний пам'ятник 19 століття у селі Корощин
-
Старовинний маєток у селі Корощин
-
Будинок головного терміналу в Корощині
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Koroszczyn. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 372. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 1. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Павлюк М. І. Галабуда Микола Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Apokryf Ruski — Koroszczyn [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 327 с. ISBN 966-8201-26-4
- Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwywstala Ukraina. Przemysl 2015. s.107
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корощин
- Koroszczyn. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)