Корпан Микола Миколайович

Корпан Микола Миколайович
Корпан Микола Миколайович
Народився	24 грудня 1956 (67 років); Гузіїв
Місце проживання	Відень
Країна	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	винахідник
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	кріохірургія
Заклад	Rudolfinerhaus
Посада	очолює Міжнародний інститут кріохірургії
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня	Великий хрест 1 ступеня почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корпан.

Мико́ла Микола́йович Ко́рпан (* 1956) — український кріохірург, доктор медичних наук, професор, очільник клініки «Rudolfinerhaus», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2017).

Життєпис

Народився 1956 року в селі Гузіїв (сучасна Болехівська міська рада, Івано-Франківська область). 1976 року закінчив Івано-Франківське медичне училище (кваліфікація фельдшер).

1982 року закінчив Київський медичний інститут (вчився у Володимира Земскова), в якому й працював до 1992-го.

1990 року захистив дисертацію доктора медичних наук.

Стажувався у клініках Західної Європи та США. Є першим українським лікарем-стипендіатом в Австрії; співорганізатор Європейського товариства кріохірургії (2000).

Від 1995 року мешкає у Відні.

1997 року здобув вчене звання професора. Того ж року заснував і очолив Міжнародний інститут кріохірургії.

В 2004 році лікував Президента України Віктора Ющенка.

Напрями наукових зацікавлень: загальна хірургія, хірургія онкології та кріохірургія.

Досліджував проблеми застосування низьких температур у хірургії й онкології.

Є розробником нові приладів та методів для лікування гострих запальних процесів гепатопанкреатобіліарної зони.

Впровадив у практику кріогенну біопсію пухлин та методику лікування раку з використанням дозованих наднизьких температур.

Відкрив та описав

феномен кріохірургії васкулярної пухлини (так званий феномен місячного затемнення)
екзогенні провокації в живих системах
фазові процеси дії низьких температур на живу матерію.

За його редакцією видано «Atlas of Cryosurgery and Basics of Cryosurgery» (2001).

Є автором понад 200 наукових праць.

Нагороди та відзнаки:

приз «Золота фортуна» (2001)
кавалер бельгійського ордену (2002)
«Людина року» Американського біографічного інституту міжнародних досліджень (2003)
Золота медаль та Міжнародна премія «Victoria Award» (Брюссель, 2002)
Золота медаль за найкращий винахід на 32-й Міжнародній виставці технічних винаходів і нових технологій (Женева, 2004)
Золотий почесний хрест «За медично-наукові досягнення» (Австрія, 2006)
2006 року нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року — за роботу «Кріотермохірургічні методи та апаратура для лікування онкологічних захворювань органів черевної порожнини»; співавтори Красносельський Микола Віллєнович, Лещенко Володимир Миколайович, Литвиненко Олександр Олександрович, Сандомирський Борис Петрович (посмертно), Сушко Віктор Олександрович, Худецький Ігор Юліанович.
Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
відзнака Оксфордського університету — золота медаль Марії Кюрі «За значний внесок у хірургію».