Перейти до вмісту

Коррадо Джині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коррадо Джині
італ. Corrado Gini
Народився23 травня 1884(1884-05-23)[1][2][…]
Мотта-ді-Лівенца, Тревізо, Венето, Італія
Помер13 березня 1965(1965-03-13)[1][2][…] (80 років)
Рим, Італія
Країна Італія
 Королівство Італія
Діяльністьекономіст, статистик, соціолог, демограф, політик
Alma materБолонський університет
Галузьекономіка, статистика і демографія
ЗакладРимський університет ла Сапієнца
Падуанський університет
University of Cagliarid
ЧленствоНаціональна академія дей-Лінчей
Italian Statistical Societyd
Економетричне товариство[4]
ПартіяItalian Unionist Movementd
Нагороди

член Економетричного товариства[d] (1933)

Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Коррадо Джині у Вікісховищі

Коррадо Джині (італ. Corrado Gini; 23 травня 1884, Мотта-ді-Лівенца — 13 березня 1965, Рим) — італійський статистик, соціолог, демограф і економіст, один з провідних теоретиків та ідеологів фашізму. Автор книги «Наукові основи фашизму» (1927). Прихильник концепції органицизма і її застосування по відношенню до націй [5].

Розробив знаменитий «коефіцієнт Джині» — алгебраїчну інтерпретацію кривої Лоренца.

Наукова біографія

[ред. | ред. код]

Коррадо Джині народився 23 травня 1884 року у Мотта-ді-Ливенца (неподалік від города Тревізо) у сім'ї багатих землевласників.

Навчався у Болонському університеті на юридичнім факультеті, изучаючи одночасно математику, економіку і біологію. Закінчивши Болонський університет у 1905 році, він викладав у університетах Кальярі (з 1910 року), Падуї (з 1913 року) і Риму (з 1925 року), займаючи посади професора біометрії, демографії, конституційного права, політичної економії, соціології і статистики. Його інтереси значно виходили за формальні межі статистики і юриспруденції. У Римськім університеті він заснував кафедру соціології, котру очолив.

К. Джині заснував в 1920 році статистичний журнал Metron, яким керував до своєї кончини. Цей журнал брав до публікації тільки статті, що мали практичне застосування[6].

Джині і фашизм

[ред. | ред. код]

У 1920-х роках К. Джині тісно спілкувався з Б. Муссоліні. Джіні був прихильником фашистської ідеї і написав статтю «Наукові основи фашизму», в якій обґрунтовував ідеї фашистів з точки зору подібності між соціальними і біологічними процесами (органицизма) і соціального дарвінізму. Будучи також прихильником євгеніки і її зв'язку з демографією, Джині організував антропологічну експедицію в Польщу для дослідження населення цієї країни, зокрема, караїмів. Він висловлював надію на те, що перемога нацистської Німеччини і фашистської Італії у Другій світовій війні змінить на краще структуру людського суспільства. Однак Коррадо Джині ні в якій мірі не підтримував расових законів і обмеження прав євреїв, які відбувалися на їх основі в Німеччині і в Італії[7][8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1926 році К. Джині організував Центральний інститут статистики в Римі, єдиний центр всіх італійських статистичних служб і став його президентом. Звільнився з цієї посади в 1932 році.

1933 рік - віце-президент Міжнародного соціологічного інституту.

1934 рік - президент італійського суспільства генетики і євгеніки.

1935 рік - президент Міжнародної федерації товариств евгеников в країнах Латинської Америки.

1937 рік - президент Італійського соціологічного суспільства.

1941 рік - президент Італійського статистичного суспільства.

1957 рік - нагороджений Золотою медаллю за заслуги перед італійським освітою.

1962 рік - член Академії деї Лінчеї.

З 1962 року - президент італійських Соціологічного і Статистичного товариств.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

Коррадо Джині були присвоєні такі почесні ступені:

Коротка бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Il sesso dal punto di vista statistica: le leggi della produzione dei sessi (1908)
  • Sulla misura della concentrazione e della variabilità dei caratteri (1914)
  • Quelques considérations au sujet de la construction des nombres indices des prix et des questions analogues (1924)
  • Lezioni di Politica Economica (1926).
  • The Scientific Basis of Fascism (1927).
  • The Scientific Basis of Fascism, Political Science Quarterly, Vol. 42, No. 1 (Mar., 1927), pp. 99–115 (17 pages) at JSTOR
  • Memorie di metodologia statistica. Vol.1: Variabilità e Concentrazione (1955)
  • Memorie di metodologia statistica. Vol.2: Transvariazione (1960)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #132970473 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  5. ↑ Aaron Gillette. Racial theories in fascist Italy. London, England, UK; New York, New York, USA. Pp. 40.
  6. ↑ Corrado Gini's Biography. Società Italiana di Statistica (SIS). Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  7. ↑ Mikhail Kizilov, The Karaites of Galicia: An Ethnoreligious Minority Among the Ashkenazim, the Turks, and the Slavs, 1772-1945, [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] BRILL, 2009 pp.278ff.
  8. ↑ Riccardo Calimani, Storia degli ebrei italiani, [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] vol.3, Mondadori 2015 p.583.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коррадо_Джині&oldid=43088143