Корсунь-Шевченківська ГЕС
| Корсунь-Шевченківська ГЕС | |
|---|---|
.jpg) | |
| 49°24′44.377200099992″ пн. ш. 31°15′44.906400100004″ сх. д. / 49.41233° пн. ш. 31.26247° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Адмінодиниця | Корсунь-Шевченківський |
| Річка | Рось |
  Корсунь-Шевченківська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Корсунь-Шевченківська ГЕС у Вікісховищі | |
Корсунь-Шевченківська ГЕС — мала ГЕС гребельного типу на р. Рось (басейн Дніпра). Побудована в 1934 році, реконструйована власником (ЗЕА Новосвіт) у 2001 році. Потужність 1600 кВт (2 гідрогенератори по 800 кВт, випущені в 1945 р.). Вироблення електроенергії по роках (млн кВт·год)[1][2][3]:
| 1990 | 1991 | 1999 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
| 7,3 | 7,9 | 2,8 | 1,62 | 5,132 | 4,023 | 5,452 | 6,432 | 7,531 | 2,044 | 2,364 | 3,458 | 3,924 | 3,126 | 2,212 |
Корсунь-Шевченківська ГЕС стала основою для першої в Україні сільської енергосистеми, яка почала функціонувати в 1953 році. Крім неї туди увійшли Стеблівська і Дибінецька ГЕС, а також Юрковська паротурбінна станція[4].
Гребля ГЕС має довжину 193 м (по гребеню), максимальну висоту 16 м. Водозбірна площа басейна р. Рось вище греблі — 10 700 кв. км. Гребля формує максимальний напір на турбіни 6 м. Пропускна здатність гідровузла 1295 м³ за 1 с, в тому числі через гідротурбіни — 25 куб. м за 1 с[2]. Підпірні споруди ГЕС утворюють Корсунь-Шевченківське водосховище добового регулювання, площею 1,7 км² та об'ємом 3,75 млн м³ при нормальному підпірному рівні 99,81 м[5][6].
У 2007 році проведено реконструкцію греблі ГЕС, та споруджено додаткову міні-ГЕС сифонного типу (Корсунь-Шевченківська міні-ГЕС), потужністю 110 кВт. Ця міні-ГЕС вже у 2007 р. виробила 35 тис. кВт·год, у 2008-му — 109 тис. кВт·год[1].
Гребля ГЕС розташована в межах міста Корсунь-Шевченківський Черкаської області, перед садибою князів Лопухіних-Демидових із ландшафтним парком на порогах Росі. Навесні, у високу воду, коли з греблі скидають надлишки води, княжий палац у східному стилі ефектно виглядає на тлі потоку, що вирує[4].
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б Проектно-технічна документація проєкту спільного впровадження. Архів оригіналу за 22 серпня 2017.
- ↑ а б Педченко Д.І. (2006). Все про річку Рось і Надросся (Українською) . Корсунь-Ш евченківський. с. 218 с.
- ↑ energo.ua | Корсунь-Шевченківська ГЕС. www.energo.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ а б Корреспондент: Символ комунізму. Історія малих ГЕС в Україні. Архів оригіналу за 10 вересня 2017.
- ↑ Особливості заростання макрофітами водосховищ малих ГЕС (на прикладі Стеблівського та Корсунь-шевченківського водосховищ р. Рось) / Л. М. Зуб, Г. О. Карпова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2015. - № 3-4. - С. 255-259.
- ↑ Протокол засідання Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ і управлінню водними ресурсами у басейні р.Рось (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2016.