Косаку Ямада

Косаку Ямада
яп. 山田耕筰 яп. 山田耕作
Зображення
Основна інформація
Дата народження	9 червня 1886(1886-06-09)
Місце народження	Токіо
Дата смерті	29 грудня 1965(1965-12-29) (79 років)
Місце смерті	Токіо
Причина смерті	інфаркт міокарда
Поховання	Токіо
Роки активності	1914 — 1965
Громадянство	Японія  Японська імперія
Професії	диригент, композитор, музикознавець
Освіта	Tokyo Academy of Musicd
Вчителі	Leopold Carl Wolfd
Мова	японська
Жанри	опера і симфонія
Magnum opus	National Anthem of the State/Empire of Manchukuod
Заклад	Soai Universityd
Нагороди	орден Почесного легіону заслужений діяч культуриd (1954)
Брати, сестри	Tsuneko Gauntlettd
Твори у Вікіджерелах  Файли у Вікісховищі

Коса́ку Яма́да (яп. 山田耕筰, * 9 червня 1886, Токіо — † 29 грудня 1965, Токіо) — японський композитор і диригент. Професор Токійської музичної академії. Член Японської академії мистецтв (1957). Один із основоположників нового напрямку музичного мистецтва в Японії.

У багатьох західно-європейських довідниках ім'я Косаку Ямада передано як Kósçak Yamada — формою на європейський манер, якою, імовірно, послуговувався сам композитор на Заході. Косаку народився і помер у Токіо.

Біографічні відомості

Закінчив Токійську музичну академію (навчався в 1904—1908 роках) за спеціальністю «спів», паралельно вивчаючи такі інструменти, як Труба (музичний інструмент), Флейта, Віолончель. Далі, з 1908 по1913 роки здобував музичну освіту в Берлінській вищій музичній школі (нім. Berlin Hochschule), вивчаючи композицію у Макс Брух т, також виїздив на два роки до США (1917—1919), де познайомився з такими провідними музикантами і композиторами, як Чарльз Гріфф, Сергій Прокоф'єв , Лео Орнстайн та інші. Повертаючись зі США у 1919 році зупинився на 6 днів у Москві, де почув музику Скрябін Олександр Миколайович і познайомився з ним. Зустріч спонукала переосмислити підхід композитора до написання творів, і в результаті з'явився Диптих для Фортепіано «Les poemes a Scriain», який став своєрідним вираженням емоцйного ставлення Косаку до Скрябіна.

1914 року, повернувшись у Токіо, організував філармонічний оркестр та виконував як і твори японських композиторів, так і європейських композиторів.

Ямада став першим диригентом, який виступав за кордоном із виконанням японської музики. Гастролював у європейських країнах (зокрема, 1930 року та 1933 року — в СРСР), у США. Також великий пласт роботи Косаку як критика — це сотні статей у наукові журнали про композиторів, епохи, жанри, стилі і т. д. Як один з перших фольклористів збирав та обробляв народні пісні.

Творчість

Автор шести опер, симфонії, двох симфонічних поем, двох балетних сюїт, оркестрової сюїти, фортепінних мініатюр, багатьох хорів і пісень.

Величезний творчий доробок Ямади включає бл. 1600 музичних творів. І хоча це переважно невеликі за розміром твори (бл. 700 пісень нім. Lieder, написаних спеціально для різних закладів, компаній, населених пунктів тощо), серед них є також і великі — наприклад, його опера Kurofune («Чорні кораблі») є однією з найвідоміших японських опер у світі.

Значні заслуги Ямади і як диригента, адже він ввів у обіг в Японії велику кількість оркестрових музичних творів, чимало з них, в тому числі з Дебюсі, Дворжака, Ґершвіна, Шостаковича, Й. Штрауса, Сібеліуса, Ваґнера, виконавши вперше у Японії.

Музичні твори

• Reisho, 1909
• Variationen, концерт для фортепіано, 1912
• Ouvertüre D-Dur, увертюра 1912
• Die Herbstfeier, концерт для хору і оркестру, 1912
• Hochzeitsklange, 1913
• Ochitaru tennyo, 1913
• Alladine et Palomides, 1913
• Shichinin no oujo, 1913-16
• Ayame, 1931
• Kurofune, опера, 1940
• Hsiang Fei, 1946
• Karatachi no Hana, концерт для фортепіано.
• Kono michi, концерт для фортепіано.
• Akatombo, концерт для фортепіано.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 505.
• Краткий биографический словарь зарубежных композиторов. — Москва, 1969. — С. 264.
• Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Yogaku: Japanese Music in the 20th century. Luciana Galliano https://www.amazon.co.uk/Yogaku-Japanese-Music-Twentieth-Century/dp/0810843250 [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.]