Перейти до вмісту

Коса (настільна гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коса
Scythe
ДизайнерДжеймі Стігмаєр
ІлюстраторЯкуб Рожальський
ВидавецьStonemaier Games

Albi
Angry Lion Games
Arclight Games
CrowD Games
Delta Vision Publishing
Feuerland Spiele
Fire on Board Jogos
Galápagos Jogos
Geekach Games
Ghenos Games
Korea Boardgames
Ludofy Creative
Maldito Games
Matagot
Morning
PHALANX
Planeta Igor
Playfun Games

Surfin' Meeple China
Дата випуску2016
Кількість гравців1–5
Вік гравціввід 14 років
Час гри90–115 хвилин
Необхідні здібностістратегія, тактика, логіка

Коса (англ. Scythe) — настільна гра для 1-5 гравців, створена Джеймі Стігмаєром та видана компанією Stonemaier Games у 2016 році. Події розгортаються у альтернативній історії Європи 1920-х років. Гравці контролюють фракції, що виробляють ресурси, розвивають економічну інфраструктуру та застосовують бойові мехи в стилі дизельпанк для ведення сутичок і встановлення контролю над територіями. Протягом свого ходу гравці виконують до двох дій, керуючись персональними планшетами. Гра триває доти, доки один із гравців не отримає шість досягнень. Після цього гравці отримують монети за свої досягнення, контрольовані території та зібрані ресурси. Переможцем стає той, у кого найбільше монет.

Компанія Stonemaier Games профінансувала створення Scythe за допомогою краудфандингу, зібравши понад 1,8 мільйона доларів США через кампанію на Kickstarter. Scythe здобула схвальні відгуки критиків і гравців, отримавши високу оцінку за ігровий процес, поєднання механік єврогри та бойових елементів, тему та художнє оформлення, створене польським художником Якубом Рожальським у межах проєкту «Світ 1920+». Для гри було випущено три масштабні доповнення, спіноф та цифрова версія. В Україні гра локалізована видавництвом Geekach Games.

У вересні 2023 року вийшла самостійна гра-продовження Expeditions.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Події Scythe розгортаються в альтернативній історії Європи 1920-х років, яка оговтується від наслідків великої війни. Кожен гравець представляє фракцію, що прагне процвітання в процесі відбудови регіону. Гравці розвивають економічний рушій, обираючи одну з чотирьох основних дій щоходу. Кожна дія вказана у верхній частині персонального планшета, і гравець не може обирати ту саму дію поспіль два ходи. Також можна виконати додаткову дію, вказану на нижній частині планшета. Дії дозволяють гравцям пересувати юніти на ігровому полі, торгувати або виробляти товари, зміцнювати військову міць для бою, розгортати мехи, завербовувати новобранців для безперервних бонусів або будувати споруди. Ці дії можна вдосконалювати, роблячи їх менш витратними або ефективнішими.[1]

Кожен гравець отримує шість зірок, які розміщуються на ігровому полі після виконання певних цілей, наприклад, розгортання всіх чотирьох мехів.[1] Гра негайно завершується, щойно один із гравців розміщує шість зірок. Після цього учасники підраховують зароблені монети за досягнення, контрольовані території та зібрані ресурси (з урахуванням популярності), а переможцем стає той, хто набрав найбільше монет.[2]

Розробка та випуск

[ред. | ред. код]

Scythe розробив Джеймі Стігмаєр, генеральний директор Stonemaier Games, і презентував на Kickstarter 13 жовтня 2015 року. Підтримка склала понад 1,8 млн доларів США.[3][4][5] Фізичні копії були доставлені бекерам у липні 2016-го; згодом гра з’явилася на Gen Con та в роздрібних магазинах.[1]

Приблизно 130 ілюстрацій альтернативної історії створив польський художник Якуб Рожальський.[2] Тематика гри належить до світу «1920+», натхненного польсько-радянською війною (1919–1921), і цей світ також було використано в Iron Harvest.[6][7] Сюжет зосереджений на протистоянні кількох фракцій у Центральній та Східній Європі після Першої світової війни: Polania, Rusviet, Saxony, Crimea та Nordic, що базуються на історичних прообразах відповідних країн.[1][8][9] Polygon зауважив, що художній стиль став основою для десятків карт цілей та подій.[2]

Під час плейтестів Стігмаєр просив оцінювати гру за десятибальною шкалою, та відзначав, що коли оцінки перевищують 8, гра наближається до завершеного стану.[10] Scythe включає режим для одного гравця «Automa», створений Мортеном Монрадом Педерсеном, який працював також над Крила та Viticulture. Він прагнув зробити «Automa» максимально схожою на дії людських гравців, водночас уникаючи зайвої складності.[11]

Доповнення

[ред. | ред. код]

До Scythe випущено три масштабні доповнення та кілька промонаборів. Перше доповнення — Scythe: Invaders from Afar (2016) — додало дві нові фракції (Albion та Togawa), збільшивши кількість гравців до семи.[12] Друге доповнення — Scythe: The Wind Gambit (2017) — додало дирижаблі та змінні умови завершення гри.[13] Воно отримало нагороду Golden Geek Award за найкраще доповнення (2017).[14] Третє доповнення — Scythe: The Rise of Fenris (2018) — додало 11 модулів, кампанію з восьми епізодів, дві нові фракції (Fenris та Vesna), кооперативний режим та мультиплеєрний варіант «Automa».[15] Воно також було високо оцінено критиками та отримало нагороду Golden Geek 2018.

Серед промоційних випусків — набір Scythe Encounters (2018) із 32 картами зустрічей, створеними на основі пропозицій фанів.[16] Scythe Modular Board (2019) дозволяє змінювати мапу гри,[17] а Scythe Complete Rulebook (2020) об’єднав усі правила базової гри та доповнень в один посібник.[16]

Альтернативні версії

[ред. | ред. код]

2017 року вийшов спіноф My Little Scythe. Спочатку це був фанатський «print and play» проєкт, який згодом офіційно видав Stonemaier Games. Він отримав Golden Geek Award (2017) за найкращу «print and play» гру.[18][19] My Little Scythe зберігає схожі механіки з Scythe, але є спрощеною сімейною грою. У 2020 році вийшло доповнення My Little Scythe: Pie in the Sky, яке додало дві нові фракції та дирижаблі.[20]

2018 року вийшла цифрова версія Scythe: Digital Edition для Steam (Mac, Windows),[21][22] а згодом і на iOS та Android.[23] Iron Harvest, стратегічна гра в реальному часі, натхненна світом Scythe, вийшла у вересні 2020 року й отримала позитивні відгуки за візуальний стиль та тематику.[24][25][26][27]

Продовження

[ред. | ред. код]

Самостійне продовження Scythe під назвою Expeditions було анонсовано у лютому 2023 року[28] і випущено 29 вересня 2023 року, знову створене Стігмаєром та проілюстроване Рожальським.[29] У Expeditions гравці досліджують території та збирають ресурси, змагаючись за очки, але без воєн, як у Scythe.[30] Гра здобула схвальні відгуки критиків за арт та механіки.[30][31]

Відгуки

[ред. | ред. код]

Scythe здобула визнання критиків за свої механіки, ігровий процес та ілюстрації. Вона ввійшла до переліку найкращих ігор 2016 року за версіями кількох видань, зокрема Popular Mechanics, Ars Technica, Rebel Times та The Telegraph.[32][33][34][35] Аарон Циммерман з Ars Technica назвав гру «глибокою, продуманою, інтерактивною єврогрою» та відзначив гармонію між простотою ходу і складністю механік побудови економіки.[1] The Wirecutter (проект The New York Times) відзначив «величезну стратегічну глибину» та візуальну стилістику гри.[36]

Критики хвалили поєднання механік єврогри (керування ресурсами) з елементами бою. Циммерман порівнював простоту бою з Kemet та Dune, називаючи його «напруженим», але рідкісним.[1] Джарвіс і Планкетт (Kotaku) зауважили, що економічна складова та виробництво ресурсів мають більше значення для перемоги, ніж бій.[37][38]

Художнє оформлення Рожальського отримало значну похвалу. Чарлі Голл (Polygon) наголосив на впливі ілюстрацій на тематичність гри,[2] а Джонатан Болдінг (PC Gamer) — на їхній стиль, де сільські пейзажі поєднуються з дізельпанковими мехами.[39] Алекс Міхан (Dicebreaker) відзначила візуальне відображення наслідків війни для звичайних людей.[40] Соколук стверджував, що стиль Рожальського створив ажіотаж до релізу.[35]

Режим «Automa» для соло-ігри теж був схвально сприйнятий. Планкетт назвав його добрим способом опанувати правила, а Вільямс (TechRaptor) оцінив «Automa» як «вишукано спроєктовану».[41]

Scythe отримала чотири нагороди Golden Geek (2016) від BoardGameGeek: «Настільна гра року», «Мистецтво та оформлення», «Стратегічна гра» та «Соло-гра», а також була номінантом у категорії «Найбільш інноваційна».[42] Станом на квітень 2021 року було продано понад 382 000 копій Scythe, і вона лишалась найбільш продаваною грою Stonemaier Games до 2021 року, коли її перевершила Крила.[43]

Scythe: Digital Edition здобула переважно позитивні відгуки у Steam.[44] Келвін Вонг Цзе Лун (PC Gamer) оцінив навчальний режим, механіки, візуальний стиль та саундтрек, назвавши гру «емоційною, розумною та винагороджувальною».[45] Кейт Лоу (Ars Technica) похвалив візуальну складову та захопливість, проте зазначив високу ціну та складність навчального режиму.[21] CD-Action відзначив, що цифрова версія не пропонує нічого, чого не було б у настільному оригіналі.[44]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Zimmerman, Aaron (30 липня 2016). Scythe review: The most-hyped board game of 2016 delivers. Ars Technica. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 12 серпня 2017.
  2. ↑ а б в г Hall, Charlie (12 серпня 2016). In Scythe, my buffalo fights for the people. Polygon. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2017.
  3. ↑ Olde, Thomas (8 березня 2017). Fueled by love of games, MU professor creates successful board game of his own. Columbia Missourian. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  4. ↑ Guarino, Ben (16 вересня 2016). The Most Hyped Board Game of 2016 Earned It. Inverse. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  5. ↑ Paez, Danny (18 грудня 2015). Crowdfunded board games surge despite video market. CNBC. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 30 вересня 2017.
  6. ↑ Hall, Charlie (3 листопада 2016). Iron Harvest is a new diesel punk RTS based on alternate history WWI (updated). Polygon. Процитовано 11 квітня 2019.
  7. ↑ Hall, Charlie (16 березня 2018). 'Dieselpunk mech' game Iron Harvest fully funded in just 36 hours. Polygon (англ.). Процитовано 19 липня 2020.
  8. ↑ Iron Harvest interview: Crisis on an alternate Earth. VentureBeat (амер.). 26 травня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  9. ↑ Campbell, Colin (13 березня 2020). Iron Harvest finds drama and beauty in alternative World War I. Polygon (англ.). Процитовано 20 липня 2020.
  10. ↑ Scythe, Pandemic Legacy and Yogi creators on the unending, essential process of playtesting board games to perfection. Dicebreaker (англ.). 9 березня 2020. Процитовано 25 червня 2022.
  11. ↑ Scythe's Automa designer on making cardboard AI feel human in solo board games. Dicebreaker (англ.). 19 лютого 2020. Процитовано 25 червня 2022.
  12. ↑ Scythe -lautapelin lisäosat ＞ Lautapeliopas. Lautapeliopas (фін.). 5 грудня 2021. Процитовано 14 серпня 2022.
  13. ↑ Hall, Charlie (17 квітня 2017). This expansion will completely change the best board game of 2016. Polygon (амер.). Процитовано 28 січня 2022.
  14. ↑ Hall, Charlie (14 березня 2018). The best board games of 2017, as chosen by the Board Game Geek community. Polygon (амер.). Процитовано 7 лютого 2022.
  15. ↑ Stegmaier, Jamey (2021). Scythe Complete Rulebook (англ.). Stonemaier Games.
  16. ↑ а б Scythe's Complete Rulebook collects everything players need to know in one place. Dicebreaker (англ.). 6 серпня 2020. Процитовано 25 червня 2022.
  17. ↑ Design, Dave Hewer (1 травня 2019). Scythe Modular Board. Stonemaier Games (амер.). Процитовано 7 лютого 2022.
  18. ↑ Hall, Charlie (14 березня 2018). The best board games of 2017, as chosen by the Board Game Geek community. Polygon (амер.). Процитовано 7 лютого 2022.
  19. ↑ Hall, Charlie (9 квітня 2020). The best kid-friendly board games to play with the whole family. Polygon (амер.). Процитовано 2 липня 2022.
  20. ↑ Fly an airship as lovely animals with first My Little Scythe Expansion, Pie in the Sky. Dicebreaker (англ.). 2 квітня 2020. Процитовано 25 червня 2022.
  21. ↑ а б Staff, Ars (15 вересня 2018). Review: Mega-hit boardgame Scythe goes digital on Steam. Ars Technica (амер.). Процитовано 15 березня 2022.
  22. ↑ Scythe: Digital Edition on Steam. store.steampowered.com (англ.). Процитовано 16 березня 2022.
  23. ↑ Scythe: Digital Edition is out on mobile now. Dicebreaker (англ.). 17 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2022.
  24. ↑ Painter's Art Turns into Video Game with Dieselpunk Robots. Culture.pl. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 11 квітня 2019.
  25. ↑ Bolding, Jonathan (1 вересня 2020). Iron Harvest Single-Player Review. IGN (англ.). Процитовано 29 січня 2022.
  26. ↑ Iron Harvest Review: Tactical Bliss Within A Reimagined History. TheGamer (амер.). 1 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
  27. ↑ Iron Harvest. Metacritic (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  28. ↑ Carter, Chase (1 лютого 2023). Scythe maker announces exploration-focused board game sequel with meteorites, corruption and more bears. Dicebreaker (англ.). Процитовано 30 вересня 2024.
  29. ↑ Expeditions. Stonemaier Games. Процитовано 1 жовтня 2024.
  30. ↑ а б Nelson, Samantha (25 вересня 2023). Expeditions Board Game Review. IGN (англ.). Процитовано 30 вересня 2024.
  31. ↑ Hamborg, Kristoffer (25 травня 2024). Anmeldelse: Udforsk Siberiens postapokalyptiske ødemark i det stemningsmættede brætspil Expeditions | avisendanmark.dk. Avisen Danmark (дан.). Процитовано 30 вересня 2024.
  32. ↑ Herkewitz, William (29 вересня 2017). The 50 Best New Board Games. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 7 жовтня 2017.
  33. ↑ Jenkinson, Peter (11 грудня 2016). The best new board games of 2016. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 27 квітня 2022.
  34. ↑ Staff, Ars (27 грудня 2016). Game on! The best board games of 2016. Ars Technica (амер.). Процитовано 26 квітня 2022.
  35. ↑ а б Sokoluk, Tomasz (January 2017). Scythe: Workerzy na mechy!. Rebel Times (Polish) (112): 3—6. Архів оригіналу за 14 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  36. ↑ The Best Board Games. The New York Times (амер.). 19 листопада 2021. ISSN 0362-4331. Процитовано 24 березня 2022.
  37. ↑ Jarvis, Matt (3 лютого 2017). Scythe review. Tabletop Gaming. Процитовано 28 січня 2022.
  38. ↑ Plunkett, Luke (12 липня 2016). Scythe: The Kotaku Review. Kotaku (амер.). Процитовано 7 лютого 2022.
  39. ↑ Bolding, Jonathan (9 листопада 2020). The best board games to play right now. PC Gamer (англ.). Процитовано 7 лютого 2022.
  40. ↑ The best board game box art you could hang on your wall. Dicebreaker (англ.). 28 квітня 2021. Процитовано 25 червня 2022.
  41. ↑ Williams, Travis (2 серпня 2016). Scythe Review - Beauty, Grace and Style. TechRaptor (англ.). Процитовано 8 лютого 2022.
  42. ↑ Hall, Charlie (9 березня 2017). The best board games of 2016. Polygon (амер.). Процитовано 7 лютого 2022.
  43. ↑ Design, Dave Hewer (8 квітня 2021). 2020 Behind-the-Scenes Stakeholder Report for Stonemaier Games. Stonemaier Games (амер.). Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  44. ↑ а б Scythe: Digital Edition. Metacritic (англ.). Процитовано 16 березня 2022.
  45. ↑ Calvin Wong Tze Loon (17 липня 2018). Slick and sharp, Scythe Digital Edition delivers dreams of turn-based glory. PC Gamer (англ.). Процитовано 16 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Scythe на сайті Stonemaier Games
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Коса_(настільна_гра)