Космацька республіка
| Космацька республіка повстанська «республіка» | |
| дата існування | 1944-1945 (1953[a]) |
| центр | с. Космач |
| приналежність | УПА |
| інші назви | Космацька повстанська республіка Космацька незалежна республіка Космацька самостійна республіка Космацька гуцульська республіка |
Космацька республіка — військово-адміністративне утворення, що існувало з центром у селі Космач у 1944—1945 рр; одне з трьох найбільших так званих «упівських» республік (інші дві ― Колківська і Закерзонська)[1].
Утворення сформували гуцульські частини Української повстанської армії задля протидії радянським окупантам[2]. Загони УПА, успішно чинячи опір аж до весни 1945 року, змусили радянську владу констатувати повне безсилля. Зокрема номінальний (де-юре на момент контролю УПА території) секретар Косівського райкому партії Матвій Дерев'янко, звертаючись до обкому у лютому 1945-го, так охарактеризував ситуацію[3]:
|
Район вкрай потребує військову силу, для розгрому банд у селах прилеглих до Космачу, оскільки самотужки ми неспроможні там проводити боротьбу.
Оригінальний текст (рос.)
Район крайне нуждается в войсковой силе, для разгрома банд в селах прилегающих к Космачу, так как своими силами мы не в состоянии там проводить борьбу. |
|
Підконтрольна територія складалася власне з Космача, а також Акрешор, Баня-Березова, Нижнього Березова, Текучої і Лючок.[4]. За іншими даними до «Космацької республіки» входили більшість сіл Яблунівського, Косівського, Жаб'євського та окремі села Кутського району.[5] Також, ймовірно, територія охоплювала Яремчанський та Коршівський райони, де оперували курені «Різуна», «Скуби», «Орлика», «Нечети»[6]
Загальна площа становила близько 0,5 тис. км². Місцевого населення налічувалося до 20 тис.[7]
На момент утворення в Космачі розташовувалися 19 сотень повстанців[8]. У різні періоди армія «республіки» складала від 500 до 1900 військових.
У 1940-х роках за підтримки місцевого населення на теренах УПА-Захід утворюються своєрідні організаційні структури — так звані повстанські республіки, що мають розгалужену систему теренової мережі ОУН та сотень УПА.[6]
У вересні 1944 року сотня куреня «Скуби» вигнала військовий гарнізон ВВ НКВС з Космача.[9]
14 жовтня 1944 року[10] командири кількох сотень УПА в космацькій церкві Преподобної Параскевії[11][12][13] проголосили незалежність «Космацької республіки» — як території, вільної від радянської влади. Священниками українським повстанцям було дано благословення на захист України і її земель[11][13].
У січні 1945 року радянське керівництво розробило план операцій щодо ліквідації так званої «Космацької республіки». В гірські села стали вводитися чисельні гарнізони. Загони УПА намагались зупинити їх просування і підірвали кілька залізничних та шосейних мостів на шляху Коломия — Яблунів.[5]
На взяття «республіки УПА» більшовики залучили 31, 33 і 87 прикордонні загони, 256 конвойний полк військ НКВС і гарнізони внутрішніх військ НКВС з ближніх районних центрів Коршів, Коломия, Обертин, Печеніжин, Яблонів, Косів, Кути і Жаб’я. Наступ більшовиків почався одразу з трьох сторін: Акрешор, Прокурави та Брустур[14]. 30 січня 1945 року тривав цілоденний запеклий бій за Космач. Село обороняло 2 курені: «Гайдамаки» і «Гуцульський».[6] Після бою більшовикам ціною непомірних втрат вдалося захопити село. Подальші бої відбулися в районі сіл Брустури, Прокурава і Річка. 31 січня — 1 лютого більшовики звозили своїх убитих у центр села і спалили їх, одного з командирів поховали на цвинтарі, а інших командирів вивезли возами до Яблонова.
3 лютого повстанці силами куренів «Гайдамаки», «Гуцульський» і «Підкарпатський» («Скажені» командира «Прута» – Павла Вацика) звільнили село від радянських військ та одночасно влаштували засідки на дорогах і знищили підмогу. В цілому в боях за Космач 3 лютого 1945 р. радянські окупанти втратили близько 250 солдат та офіцерів.[15]
Космач залишався неприступним до 13 лютого[9], коли почався другий наступ. Командування УПА вирішило, що недоцільно проводити великі бої за Космач, і спланувало відступ.[16] Відступаючи, повстанці убили й поранили близько 30 енкаведистів.[6]
Того ж місяця відбувся бій сотні Мороза в селі Шепоті. Протистояння тривало до вечора, коли радянські сили прорвали оточення і відступили до Жаб'є.[17] Загалом, у сутичках біля сіл Жаб'є, Буркут, Дземброня, Брустури загинуло кілька десятків солдат ВВ НКВС та прикордонників.[5]
В історичному романі «Вогненні стовпи» Романа Іваничука події розгортаються на теренах упівських «республік». В останній частині роману під назвою «Космацький ґердан. Реквієм» змальовано заключні дні існування «Космацької республіки».
|
|
|
|
- ↑ Мапа «УПА»: із заходу — на схід, із півночі — на південь [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 2009
- ↑ Повстанські республіки проти радянської окупації. Космацька республіка // Атлас історії української державності. Українські землі від найдавніших часів до сьогодення [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / авт.-упоряд. В. П. Грицеляк. — Львів: НВФ «Карти і Атласи», 2013. — С. 117
- ↑ Доповідна записка секретаря Косівського райкому КП(б)У Дерев'янка секретарю Станіславівського обкому КП(б)У М. Слоню про неможливість встановлення радянської влади у низці сіл Косівщини, лютий 1945 // ДАІФО. — Ф. П-21. — Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 2-4
- ↑ Український визвольний рух середини ХХ століття в контексті українського державотворення [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Стасюк О. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2014. Вип. 24. С. 3–16
- ↑ а б в Розлуцький Н. В. Боротьба радянського режиму проти українського визвольного руху на території Станіславської області (1944—1956): військовий аспект [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.]: дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ, 2018. — С. 112, 113, 114, 202
- ↑ а б в г Контрнаступ радянських сил і бойові дії УПА [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] // УПА-«Захід» і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942—1960 рр.: монографія / Н. С. Мизак. — Чернівці: Прут, 2011. — С. 115
- ↑ Військово-історичний меридіан [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Електронний науковий фаховий журнал. — вип. 2 (16) / Національний музей історії України у другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України. — К., 2017. — С. 91.
- ↑ Космач // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ а б Андрухів І. 0., Француз А. Й. Правда історії. Станіславщина в умовах терору і репресій: 1939—1959 роки, історико-правовий аспект. Документи і матеріали [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — С. 89
- ↑ Хай живе Космач — Бандерівська столиця! / Ю. Атаманюк // Українська думка. — 2007. — № 47/48. — С. 9.
- ↑ а б 280 років років відсвяткувала Космацька церква [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Дмитро Пожоджук // журнал «Гуцулія», Ч. 123—126, 1999/2000. — С. 5
- ↑ Героїка і драматизм Космача [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Голос України, 7 листопада 2012 р.
- ↑ а б Село як соняшник. Космацька республіка [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Наталка Лещенко / Україна молода, 22 листопада 2006
- ↑ Космач в історії Гуцульщини та України / П. Сіреджук // Карпати: людина, етнос, цивілізація. — 2012. — Вип. 4. — С. 36-37
- ↑ Степан Лесів. Участь «Березівської» сотні УПА в боях за Космач в січні-лютому 1945 р. Бій у Рушорі.
- ↑ Бойові дії УПА на Гуцульщині [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Путильщина
- ↑ Нереабілітована пам'ять [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Відповідальний редактор Сергій Адамович. — Ч.1. — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2017. — С. 49
- ↑ Вогненні стовпи / Р. Іваничук. - Л. : Літопис, 2006. - 516 с.
- ↑ за іншими даними
- Космацька Республіка [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Український Самостійник, 1957.— Ч. 2-3. — С. 11-12
- Столицею в нас був Космач…До 60-річчя Космацької Самостійної Республіки // Нація і держава, 19-25 жовтня 2004 р., № 39. — С. 8
- Бойові дії УПА на Гуцульщині [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Історія Гуцульщини. Т. 2 / Микола Домашевський. — Чикаго, 1985. — С. 454
- Бої Березівської сотні в 1945 р.: на захисті «Космацької республіки» [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / С. Адамович // Український визвольний рух: Зб. 22. — Львів, 2018. — С. 239—244
- Космач у вогні визвольних змагань 40–50-х рр. XX ст. / П. Сіреджук // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис (100 років від дня народження Романа Шухевича). — Івано-Франківськ, 2008. — Вип. 14. — С. 408—420
- Ганебна поразка НКВД під Космачем: УПА ліквідувала Героя Радянського Союзу [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
- «Республіки» періоду Другої світової війни як приклад українського самоврядування [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Національний корпус, 4 травня, 2020
- Лесів С., Коретчук Я. П. Хмара, сотник УПА. В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943—1945. Додатки. — Калуш : Карпатський акцент, 2014. — 272 с. — ISBN 978-966-2728-10-1.