Коссаки гербу Кос
| Коссаки | |
|---|---|
 | |
| Кос[1][2] | |
| Підданство: |  Річ Посполита Австро-Угорщина
|
| Маєтки: | Коссакувка[pl] |
Коссаки гербу Кос — галицький шляхетський рід.
Родина Коссаків походить з Загородів Лішнянських та Лішнянського передмістя Дрогобича, що колись також іменувалось Коссаківкою, де мешкали десять сімей-представників роду[3].
Відома польська гілка походить від судівського урядника Михайла (Міхала) Коссака та його дружини Антоніни з Соболевських. Ще на момент народження відомого баталіста Юліуша родина належала до уніцької церкви, та послуговувалась руською мовою в побуті[4]. Так зокрема Войцех згадував біографу Александру Піскору народження батька[5]:
Gdy pani konsyljaszowa Michałowa Kossakowa wybrała się z własnej wioski Kniahinin nad Sanom w podróż do Krakowa, znajdowała się w dziewiątym miesiącu ciąży. W drodze uczuła bóle porodowe, przystanęła przeto w najblizszem miasteczku Wiśniczu i dn. 15. grudnia 1824 r. urodziła duzego i zdrowego chłopca. Wróciła potem pospiesznie do domu, aby czemprędzej ochrzcić syna w sąsiedniej unickiej cerkwi. "Nadaję ci imię Juljuza" — powiedział do krzyczącego malca po rusku grecko-katolicki paroch. Chłopiec pochodił z rodziny, która Rusinów uważała za odmianę Polaków i nie robiła różnicy między wyznaniem rzymskiem a greckiem. Dlatego, od najmłodszych lat, Juliusz umiał jednakowo dobrze mówić po polsku i po ukraińsku.
Не дивлячись на те що пізніше Юліуш закінчив матуру в гімназії при монастирі Воздвиження Чесного Хреста в Бучачі, яким кервував його дядько та відомий діяч Галицько-Руської Матиці Еміліян[6], згідно тих спогадів родина вже вважала русинів за частину польського народу. А під часу Слов'янського Конгресу у Празі в 1848 р. він декларував себе русином-полофілом, не бажаючи розділяти край на дві частини[7]:
...zreformował się komitet Rusinów, Polaków, m.in. i mnie jako Rusina z dida pradida wybrano do deputacji mającej jechać do Wiednia...
Пізніших згадок про участь у діяльності руських організацій не збереглось, а дана гілка роду в майбутньому декларувала себе виключно поляками.
На срібному полі три червоні скоси. Над геральдичним шоломом, у короні — три страусині пера.
|
Zapytany — A jaki klejnot asandzieja? — odparł: — Kossakowie są herbu własnego — Kos. Czemuż asandziej sygnetu nie nosisz? — dopytywała starsza pani, a on odparł bezstrosko: Co po tytule, gdy pustki w szkatule. | 
|
— Zofia Kossak, Dziedzictwo[8] | ||
Василь Коссак (*? — †?) ∞ Анна-Марія NN (*? — †?)
- о. Еміліян (*1804 — †1881)
- NN
- Михайло (Міхал) (*? — †?) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
- Юліуш Фортунат Коссак (*1824 — †1899) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
- Войцех Горацій (*1856 — †1942) ∞ Марія Кисельницька гербу Топор (*? — †?)
- Єжи[pl] (*1886 — †1955) ∞ Єва Каплінська (*? — †?) ∞ Ельжбета Дзєнцьоловська-Шмяловська (*? — †?)
- Марія (*? — †?)
- Глорія (*1941 — †1991)
- Сімона Габріела (*1943 — †2007)
- Марія Яніна Тереса (*1891 — †1945) ∞ Владислав Роман Бзовський[pl] гербу Новіна (*1885 — †1945) ∞ Ян Гвальберт Генрик Павліковський[pl] (*1891 — †1962) ∞ Стефан Єжи Ясножевський[pl] (*1901 — †1970)
- Магдалена Анна[pl] (*1894 — †1972) ∞ Ян Стажевський[pl] (*1895 — †1973) ∞ Зигмунт Нєвідовський[pl] (*1914 — †1986)
- Єжи[pl] (*1886 — †1955) ∞ Єва Каплінська (*? — †?) ∞ Ельжбета Дзєнцьоловська-Шмяловська (*? — †?)
- Тадеуш[pl] (*1857 — †1935) ∞ Анна Кисельницька[pl] гербу Топор (*1863 — †1935)
- Зофія (*1889 — †1986) ∞ Стефан Щуцький (*? — †1923) ∞ Зигмунт Шатковський[pl] (*1896 — †1976)
- Ядвіга (*? — †?) ∞ Зигмунт Урунг (*? — †?)
- Стефан (*? — †?) ∞ Єва Міколасх (*? — †?)
- Кароль Коссак[pl] (*1896 — †1975) ∞ Антоніна Ванда Черкавська (*? — †?)
- Тереса (*1934 — †?)
- Кароль Коссак[pl] (*1896 — †1975) ∞ Антоніна Ванда Черкавська (*? — †?)
- Зофія (*? — †?)
- Войцех Горацій (*1856 — †1942) ∞ Марія Кисельницька гербу Топор (*? — †?)
- Леон[pl] (*1827 — †1877)
- Владислав Сильвестр[pl] (*1827 — †1877) ∞ Еліза Скотт (*? — †?) ∞ Марія Стеласька (*? — †?)
- Марцеліна (*? — †?)
- Джейн (*? — †?)
- Людвіна (*? — †?)
- NN (*? — †?)
- NN (*? — †?)
- NN (*? — †?)
- Тадеуш (*? — †?)
- Юліуш Фортунат Коссак (*1824 — †1899) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
Іван (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
- Андрій (*1850 — †?) ∞ Розалія Федорович (*1856 — †1923)
- Михайло Андрійович (*1874 — †1938) ∞ NN (*? — †?)
- Ванда Михайлівна (*1896 — †1978) ∞ Петро Степанович Сорока (*1891 — †1950)
- Ярослав Михайлович (*? — †?)
- Марія Андріївна (*1876 — †1930) ∞ Василь Миколайович Костів (*1880 — †1938)
- Антоніна Андріївна (*1878 — †1962) ∞ Петро Дяків (*? — †?)
- Катерина Андріївна (*1881 — †1919) ∞ Іван Дем'янович Рубчак (*1874 — †1952)
- Василь Андрійович (*1886 — †1932) ∞ Ірина Андріївна Мужик (*1892 — †1959)
- Володимир (*? — †?)
- Михайло Андрійович (*1874 — †1938) ∞ NN (*? — †?)
- Йосип (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
- Анна (*? — †?)[12] ∞ Юрій Леґедза (*? — †?)
- ↑ Kobiety Kossaków. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Pamiętnik sandomierski: pismo poświęcone dziejom i literaturze ojczystej. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Рід Коссаків. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Дещо про походження Юліяна Коссака. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Wiadomości Literackie. 1936, nr 16. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ ОТЕЦЬ ІЛЛЯ-ЕМІЛІЯН КОССАК. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Hybryda Nr 32/2018 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Zofia Kossak Dziedzictwo
- ↑ Упокоїв ся Михайло Коссак. — Вечерок Шевченковий в Кракові. — Про ґімнастику в школах. — З Стрия пишуть. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Gorgany: przewodnik
- ↑ Коссак Охримович Тураш (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ “…його призначили адміністратором парохії св. Архангела Михаїла у містечку Літовищах (нині Лютовиська у Польщі)” | Домів/Domiv
