Костеловська Марія Михайлівна
| Костеловська Марія Михайлівна | |||
| |||
|---|---|---|---|
| липень — серпень 1921 року | |||
| Попередник: | Мухамедхафій Мурзагалієв | ||
| Наступник: | Георгій Коростельов | ||
| Народження: |
1878 або 19 березня 1878 Уфа, Російська імперія або Уфа, Уфимський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія[1] | ||
| Смерть: |
29 січня 1964[1] Москва, РРФСР, СРСР[1] | ||
| Країна: | Російська імперія і СРСР | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: |  | ||
Марія Михайлівна Костеловська (рос. Мария Михайловна Костеловская; 1878—1964) — радянський партійний і державний діяч, керівник ревкому киргизького (казахського) краю.
Народилась в Уфі в родині дрібного чиновника. Навчалась на вищих жіночих курсах у Петербурзі, втім 1901 року за участь у студентських гуртках була засуджена до заслання. 1903 року вступила до лав РСДРП(б). Під час революції 1905—1907 років перебувала в Криму та стала активною її учасницею.
Після цього перебувала на партійній роботі в Новочеркаську, Катеринодарі, Севастополі, Одесі, Луганську, Оренбурзі, Москві. Неодноразово заарештовувалась. 1906 року зайняла пост партійного пропагандиста Василеострівського райкому РСДРП у Петербурзі. У 1906—1910 роках з партійними дорученнями щодо організації нелегального перетину кордону емігрантами перебувала у Фінляндії.
Після Лютневої революції 1917 року стала секретарем Пресненського райкому партії в Москві. Була делегатом 7-ї конференції РСДРП(б). 3 (16) квітня 1917 року брала участь у зустрічі Володимира Леніна, який повернувся з еміграції, на Фінляндському вокзалі в Петрограді.
Під час Жовтневого перевороту 1917 року обіймала посаду заступника начальника штабу Червоної гвардії Московської ради. 1918 року очолила Військово-продовольче бюро, керувала робітничими продзагонами. 1919 року зайняла пост начальника політвідділу 2-ї армії Східного фронту, потім — заступника голови ревкому Донбасу. Працювала завідувачкою відділу партійного життя у «Правді», а також секретарем Краснопресненського райкому ВКП(б).
1921 року тимчасово очолювала партійну організацію Киргизької АРСР.
Була делегаткою 8-го, 11-го, 17-го з'їздів партії. Від 1946 року — персональна пенсіонерка.
- ↑ а б в Костеловская Мария Михайловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Герои Октября. — М, 1967. — С. 40-44.
| Киргизький край Російської СФРР | Станіслав Пестковський (1920) | .svg) |
|---|---|---|
| Киргизька АСРР Російської СФРР | Іван Акулов (1920) · Мухамедхафій Мурзагалієв (1921) · Марія Костеловська (1921) · Георгій Коростельов (1921–1924) · Віктор Нанейшвілі (1924–1925) | |
| Казакська (Казахська) АСРР Російської СФРР | ||
| Казахська РСР | Левон Мірзоян (1937–1938) · Микола Скворцов (1938–1945) · Геннадій Борков (1945–1946) · Жумабай Шаяхметов (1946–1954) · Пантелеймон Пономаренко (1954–1955) · Леонід Брежнєв (1955–1956) · Іван Яковлев (1956–1957) · Микола Бєляєв (1957–1960) · Дінмухамед Кунаєв (1960–1962) · Ісмаїл Юсупов (1962–1964) · Дінмухамед Кунаєв (1964–1986) · Геннадій Колбін (1986–1989) · Нурсултан Назарбаєв (1989–1991) | |
