Координати: 54°21′14.810004100003″ пн. ш. 18°39′5.2300080999986″ сх. д. / 54.35411° пн. ш. 18.65145° сх. д. / 54.35411; 18.65145

Костел Святої Катерини в Гданську

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Святої Катерини в Гданську
Дата створення / заснування 1227
Зображення
Зображення інтер'єру
Названо на честь Свята Катерина
Країна Республіка Польща
Адміністративна одиниця Гданськ
Розміщено в релігійній територіальній одиниці Q11808176?
Християнський літургічний обряд латинська церква
Присвячено Свята Катерина
З матеріалу цегла
Архітектурний стиль готика
Час/дата припинення існування 1905
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Номер у польському реєстрі культурного надбання 291 z 1967-02-24
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Костел Святої Катерини в Гданську у Вікісховищі

54°21′14.810004100003″ пн. ш. 18°39′5.2300080999986″ сх. д. / 54.35411° пн. ш. 18.65145° сх. д. / 54.35411; 18.65145

Костел Святої Катерини — найстаріший парафіяльний костел у Старому місті Гданська. Побудований між 1227 і 1239 рр., за панування князя Святополка II Великого. Після 1379 р. старий костел замінений на новий готичний. З 1555 по 1945 рр. належав протестантам. Його покровителькою є свята Катерина Александрійська з Єгипту.

76-метрова вежа костелу увінчана бароковим куполом Якоба ван ден Блока 1634 р.[2]. У костелі зберігаються картини Антона Меллера та Ісаака ван ден Блока, а також барокові епітафії та надгробок астронома Яна Гевелія 1659 р.

Історія

[ред. | ред. код]

Початково він мав однонефний презбітеріум (олтарну частину). Вперше існування костелу св. Катерини було підтверджено письмовими джерелами в 1263 і 1268 роках, коли був записаний священник, на ім'я Людер. Сам костел згадується 1271 р. як "matrona loci". У XIV ст. на місці першого костелу було поставлено новий базилікального типу готичний костел з трьох нав, однонавного пресбітерія, ризниці та притвору, який ми можемо бачити зараз. Не зрозуміло чи збереглися в сучасному костелі якісь релікти з попереднього храму епохи поморських князів[3][4][5].

У 1298 році в костелі відбувався суд Владислава Локєтка.

3 липня 1905 року від удару блискавки згоріла вежа костелу[6].

Під час боїв за Гданськ у 1945 році вогонь знищив дахи, шолом на вежі та частину склепінь. У 1953 р. під час бурі обвалився східний фронтон південної нави вівтаря. Невдовзі розпочалася багаторічна реконструкція. До 1958 р. було відновлено частину корпусу, фронтони над вівтарем і в південних каплицях. У 1967 році було завершено наву костелу. Склепіння бічних нефів були реконструйовані у 1971-1973 роках, а шолом вежі — у 1974-1979 роках. Решта склепінь була реконструйована у 1980-1982 роках.

У вежі костелу знаходиться Музей баштових годинників — філія Історичного музею міста Гданська.

Українські акценти

[ред. | ред. код]

У костелі зберігаються ікони привезені після Другої світової війни з католицьких монастирів Західної України:

  • Образ Божої Матері Большовської з костелу в Більшівцях. Ікона увінчана папськими коронами.
  • Образ Божої Матері з Теребовлі — чудотворна ікона. Як витвір мистецтва, вона датується кінцем XVI — початком XVII століть. Оригіналом була чудотворна картина з неаполітанської кармелітської церкви Санта-Марія-дель-Карміне. Мадонна тримає немовля на руках, з її правої руки звисає скапулярій, а її права рука прикрашена зіркою — відповідно до назви "Зірка моря". У нижній частині ікони зображені фігури зі скапуляріями на шиях, в очисному вогні, які очікують на спасіння — відповідно до обіцянки, пов'язаної з посвятою".
  • Образ Святого апостола Юди Фадея — чудотворний образ, привезений зі Львова[3].

Джерела:

[ред. | ред. код]
  1. Реєстр пам'яток
  2. Jakub Gilewicz Trudna historia kościoła św. Katarzyny
  3. а б Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 1. Замальовки з давнини. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 12.06.2024.
  4. Kilarski J. Gdańsk. Wydawnictwo Polskie “R.Wegner”. – Poznań – 1937 (reprint)
  5. Gdańsk – Kościół Św Katarzyny.
  6. Piotr Celej Miejsca, których już nie ma. Stare Miasto na przedwojennych fotografiach [dostęp 31.05.2014]