Костел святої Ганни (Мосар)
Костел святої Ганни | |
---|---|
55°13′34″ пн. ш. 27°28′01″ сх. д. / 55.226111111111° пн. ш. 27.466944444444° сх. д. | |
Тип споруди | костел |
Сучасний статус | діючий |
Розташування | Білорусь, Мосар |
Кінець будівництва | 1792 р. |
Стиль | класицизм |
Належність | католицизм |
Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
Епонім | Анна |
Вебсайт | mosar.vickyblog.com |
Костел святої Ганни у Вікісховищі |
Костел Святої Ганни (біл. Касьцёл Сьвятой Ганны) — католицький храм у селі Мосар, Глибоцького району. Побудований у 1792 р. з цегли, розташований в центрі села. Пам'ятник архітектури класицизму.
Костел був фундований Робертом і Ганною з Платерів Бжостовськими і названий на честь останньої. Храм зведений в неокласицистичному стилі, прямокутній у плані формі. Освячений у 1851 р. віленським єпископом Вацлавом Жилінським.
Кількість віруючих у 1929 році становила понад 5700 чоловік.
У 1945-1946 рр. богослужіння в храмі вів о. Болеслав Гаймар, у 1948-1954 рр. — Річард Стагандаль з Параф'яново, в 1954-1961 рр. — Михайло Сухаревич, який повернувся із сибірського заслання. До 1988 року постійного настоятеля не було, потім прихід прийняв Владислав Завальнюк. З 1990 року в Мосар призначений ксьондз Юозас Булька.
Будівля костелу була реставрована в 1922 році і 90-х рр. Перед останньою реставрацією були знищені рештки засновників костелу, що знаходилися в костьольному підвалі. На вшанування їх пам'яті ксьондз Юозас Булька поруч з храмом встановив дерев'яну скульптуру Ісуса. Також ксьондзом закладений дендропарк із рідкісними рослинами, безліччю квітів, фонтанами та садом каменів.
У 2004[1] році на вершині пагорба, який знаходиться на сході села, був встановлений 23-метровий хрест, який є найвищим в Білорусі і помітний за 15 км навколо в ясну погоду. Хрест був встановлений на честь 490-річчя села завдяки зусиллям священика Ю. Бульки.
15 серпня 2005 року поблизу стіни костелу, при великій кількості віруючих урочисто освячено пам'ятник Іоанну Павлу II.
Пам'ятник архітектури класицизму. Вирішений прямокутним об'ємом під 2-скатним дахом. Головний і бічні фасади завершені високими трикутними фронтонами, розбиті на 3 частини канелюрованими пілястрами, прорізані в центрі прямокутним дверним і арочним віконним прорізами, з боків декорований квадратними панелями надарковими екседрами зі скульптурами святих. Бічні площинні фасади ритмічно розчленовані прямокутними віконними прорізами в лиштвах.
Зала перекрита дзеркальним склепінням. Стіни по периметру розмежовані канелюрованими пілястрами й оперезані потужним антаблементом з карнизом із дентикулами і фризом, декорованим тригліфами і вишуканим стуковим рослинним орнаментом. Плоска вівтарна стіна розчленована канелюрованими пілястрами, між якими в центрі великий образ «Розп'яття». Бічний вівтар вирішений 4-колонним портиком з антаблементом з ангелами; в центрі ікона «Богоматір Одигітрія» (18 ст.) По периметру інтер'єру над вікнами у прямокутних плакетках 14 сюжетних горельєфних пано-стацій на тему «Хресний шлях Христа» (межа 18-19 ст). На кансольному балконі-хорах з трильяжним парапетом встановлений орган.
Костел оточений кам'яною аркатурною огорожею-муром з воротами і 3-ярусною шатровою дзвіницею, яка була зведена в 1931 р. із цегли та побутового каменю на місці дерев'яної кінця 19 ст. У 1997 році серед кам'яної огорожі з лівого боку побудована двоповерхова прямокутна в плані каплиця Богоматері Остробрамської під двосхилим дахом. 3 правого боку огорожу фланкірує триярусна чотиригранна шатрова дзвіниця; 1-й ярус із побутового мурування, верхній — цегляний, оштукатурений, з арочними прорізами. Кам'яна арочна брама огорожі завершена ступінчастим аттиком, крапована пілястрами та профільованим карнизом. Зусиллями ксьондза-прелата Ю. Бульки на території костелу розбитий парк, перед храмом поставлена копія скульптури Мікеланджело «П'єта», створений грот Божої Матері, споруджено 14 стацій страждань Христа та ін.
У костелі знаходяться з 1838 р. мощі Святого Юстина. В архіві збереглися документи про освячення храму, автентичність реліквій Св. Юстина, а також про встановлення свята Св. Яна. У 1851 році віленським єпископом Вацлавом Жилінським реліквії опечатані і, згідно з відповідними документами, поміщені в дерев'яну з посрібленою бляхою похоронну труну, в якій висвітлюються верхня і передня частини і яка обшито зсередини шовковою тканиною. На труні колись стояли дві постаті ангелів посріблених і дві з жерсті, а також корона. До 1928 року чудотворні мощі перебували на головному вівтарі. В наші дні перенесені в бічну каплицю і поміщені біля вівтаря Богоматері.
- ↑ Лілія Брэкун. Юбілей Мосара [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Ave Maria» № 11(114), 2004.
- Габро Т. В. Кам'яні хорали: Сакральна архітектура білоруського бароко / Т. В. Габро. М.: Урожай, 2001.- 287 с.: Ил. ISBN 985-04-0499-X, с. 266—267.
- Каплиця // Кулагін, А. М. Католицькі храми Білорусі / А. М. Кулагін; фотограф А. Л. Дибовський. — Мн., 2008. — С. 239.
- Церква Анни // Пам'ять: історико-документальна хроніка Глибоцького району / ред.: Б. І. Саченко [и др.]; худ. А. М. Хилькевич. — Мн., 1995. — С. 63-64.
- Костел святої Анни // Кулагін, А. М. Католицькі храми в Білорусі: Енциклопедичний довідник / О. М. Кулагін; худ. І. І. Бока. — Мн., 2000. — С. 102—103.
- Костел святої Анни // Християнські храми Білорусі на фотографіях Яна Балзункевіча. Початок XX століття / сост.: А. Н. Кулагін, В. А. Герасимович. — Мн., 2000. — С. 116.
- Колосовська, А. Н. Мосарскій костел Анни / О. М. Колосовська // Республіка Білорусь: енциклопедія : У 6 т. / Редкол.: Г.П. Пашков [и др.]. - Мн., 2007. - Т. 5. - С. 228.
- Костел Святої Анни // Духовний святині Вітебщини = Geistliche heiligtuemer des Gebiest Witebsk / текст Н. І. Степаненко, В. Г. Сінковец. — Вітебськ, 2007. — С. 24.
- Мосарскій костел Святої Анни // Туристично енциклопедія Білорусі / під ред. І. І. Пирожков. — Мн., 2007. — С. 365—366.
- Юркайть, А. Джерело прекрасного і піднесеного / А. Юркайть // Краєзнавча газета. — 2007. — № 8 (лютий). — С. 6.
Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 212Г000397 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |