Перейти до вмісту

Костенко Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Костенко Анатолій Іванович
біл. Анатоль Іванавіч Касценка Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 січня 1940(1940-01-27) Редагувати інформацію у Вікіданих (84 роки)
Красноармійський район, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materКиївське суворовське військове училище Редагувати інформацію у Вікіданих, Одеське вище артилерійське командне училищеd Редагувати інформацію у Вікіданих і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаDefence Minister of Belarusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнячотиризіркове званняd Редагувати інформацію у Вікіданих і генерал-полковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» ювілейна медаль «70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня

Анатолій Іванович Костенко (нар. 27 січня 1940 р. Матвєєв Красноармійського району Краснодарського краю) - військовий діяч СРСР, військовий та державний діяч Республіки Білорусь, генерал-полковник (1989), міністр оборони РБ (1994-1995).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Київське Суворовське військове училище у 1959 році, Одеське вище загальновійськове командне училище у 1962 році, Військову академію імені М. В. Фрунзе у 1970 році та Військову академію Генерального штабу Збройних Сил імені К. Є. Ворошилова у 1981 році.

Службу проходив у Групі радянських військ у Німеччині (1962—1967), командиром 122-го окремого мотострілецького батальйону (1970—1971), начальником штабу 296-го гвардійського мотострілецького Мінсько-Гданського полку (1971—1973), командиром 30 мотострілкового полку, начальником штабу 45-ї гвардійської навчальної танкової Рівненської дивізії (1973—1979) Білоруського військового округу, командиром 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії на острові Ітуруп, Сахалінська область (07.1981-04.1985) -10.1987) Далекосхідного військового округу, першим заступником командувача (10.1987-10.1989) та командувачем (10.1989-04.1992) військами Білоруського військового округу.

28 липня 1994 призначений Міністром оборони Республіки Білорусь[1]. Перебував на посаді до 6 червня 1995 року. Після відставки працював військовим аташе при Посольстві РБ у Бенілюксі, військовим представником Білорусії в НАТО.

Нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 2 та 3 ступеня, медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента Республики Беларусь от 28 июля 1994 г. №9 "О назначении Министра обороны Республики Беларусь". Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 14 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]