Коструба пекторалова
| Коструба пекторалова | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець
 Самиця
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Mycerobas affinis (Blyth, 1855) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Костру́ба пекторалова[2] (Mycerobas affinis) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Мешкає в Азії.
Пекторалова коструба є одним з найбільших птахів родини в'юркових. Її довжина становить 22—24 см. Голова, крила і хвіст у самця чорні, спина коричнювата, решта тіла темно-жовта. Самиця оливково-зеленого забарвлення, за винятком сірої голови. Живіт має жовтуватий відтінок.
Пекторалові коструби поширені від Північно-Західної Індії через Гімалаї до Західного Китаю і Північної М'янми. Іноді трапляється на північному сході Пакистану і на півночі Таїланду. Живе в дубових, рододендронових і змішаних лісах на висоті від 2700 до 4000 м над рівнем моря. Зимує в долинах.
Пекторалові коструби харчуються ягодами і насінням, доповнюють раціон безхребетними.
- ↑ BirdLife International (2016). Mycerobas affinis. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 03 August 2021.
- Finches and Sparrows by Peter Clement. Princeton University Press (1999). ISBN 978-0691048789.
- Zeisige, Girlitze, Gimpel und Kernbeißer. by Horst Bielfeld. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart (2003), ISBN 3-8001-3675-9.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |