Костюков Геннадій Андрійович
| Костюков Геннадій Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 14 травня 1947 Бостинь, Лунинецький район, Пінська обл., Білоруська РСР, СРСР |
| Помер | 14 жовтня 2024 (77 років) |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | політик |
| Нагороди |   |
Геннадій Андрійович Костюков (14 травня 1947, Бостинь — 14 жовтня 2024) — український політик, міський голова Краматорська Донецької області (2006—2014).
Народився 14 травня 1947 року у селищі Бостинь Лунинецького району Брестської області Білорусі.
З 1969 по 1975 навчався в Краматорському індустріальному інституті за спеціальністю «Машини та технології обробки металів тиском».
Трудову діяльність розпочав формувальником фасонно-ливарного цеху № 1 Краматорського заводу лиття та поковок. Працював інженером, старшим інженером, начальником бюро, заступником начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заводу «ЛІП».
З 1977 по 1988 рік — заступник секретаря парткому заводу «Енергомашспецсталь». З 1995 по 2000 рік — голова правління, а з 2000 по 2006 рік — директор ВАТ «Енергомашспецсталь»[1].
2006 року був обраний міським головою міста Краматорськ, а в 2010 році його переобрали мером вдруге — він брав участь у виборах як кандидат від Партії регіонів[2].
У період його керівництва розпочалася газифікація селища Шабельківка. Відкрито автомобільний рух новим шляхопроводом на вулиці Танкістів. Значно розширено сферу торгівлі — у Краматорську почали з'являтися супермаркети. Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорськ отримало нове приміщення. У хірургічному корпусі лікарні № 1 відкрито відділення програмного гемодіеалізу, а в кардіологічному відділенні лікарні № 3 — блок інтенсивної терапії.
За роки керівництва містом територіальна громада набула нової символіки — герба і прапора Краматорська. Реконструйовано сквер та відкрито пам'ятник поетові Т. Г. Шевченку. Затверджено Генеральний план міста. Почалося активне відновлення та будівництво нових дитячих майданчиків. Укладено Угоду про торгово-економічне, промислове та науково-технічне, соціальне та культурне співробітництво між містами промислової агломерації «Північний Донбас»[3].
У рейтингу найгірших мерів України, складеному тижневиком «Коментарі» у 2013 році, посів п'яте місце[4].
13 травня 2014 року Геннадій Костюков фактично визнав так званий «референдум» на Донеччині[5], але незабаром написав заяву про відставку, і 23 травня сесія міської ради схвалила його рішення[6].
Помер 14 жовтня 2024 року у віці 77 років[7].
Був одружений, мав сина та дочку.
- Орден Данила Галицького (23 червня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну самовіддану працю та високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини та громадянина[8]
- Заслужений працівник промисловості України .
- ↑ Пішов з життя колишній міський голова Краматорська. tehnopolis.com.ua. Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Костюков Геннадій Андрійович. Краматорська міська рада.
- ↑ Відійшов у вічність колишній міський голова Краматорська Геннадій Костюков | Краматорська міська рада (укр.). 14 жовтня 2024. Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Мэр Краматорска Геннадий Костюков занял пятое место в конкурсе «Комментариев» «ХУдший отец города». Kramatorsk.INFO. Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Выголов, Виталий (13 травня 2014). Мэр Краматорска признал референдум. obs.in.ua (ru-ru) . Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ OBS (14 жовтня 2024). Пішов із життя колишній мер Краматорська Геннадій Костюков. obs.in.ua (ru-ru) . Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Помер колишній мер Краматорська Геннадій Костюков. suspilne.media.
- ↑ Указ Президента України № 475/2009. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 2 липня 2009.
