Костянтинівська медаль
Костянтинівська медаль ІРГО  | |
|---|---|
| рос. Константиновская медаль Императорского Русского географического общества | |
| Присуджують за | корисні праці з географії: мандрівнику, який відзначився важливістю своїх відкриттів і пошуків, або ж автору кращого твору, переважно в галузі географії, етнографії і статистики Росії |
| Країна |  Російська імперія, СРСР |
| Рік заснування | 3 грудня 1846 |
| Перше нагородження | 1849 |
| Останнє нагородження | 1929 |
Костянтинівська медаль Імператорського Російського географічного товариства (рос. Константиновская медаль Императорского Русского географического общества) — найвища нагорода Імператорського російського географічного товариства, заснована 1846 року.
Засновником медалі був перший голова Російського географічного товариства князь Романов Костянтин Миколайович, на честь якого вона і стала називатися Костянтинівською. Разом із медаллю лауреати отримували грошові суми з відсотків від капіталу в 5000 рублів, внесених князем у грудні 1846 року. Нагорода присуджувалася:
за корисні праці з географії: мандрівнику, який відзначився важливістю своїх відкриттів і пошуків, або ж автору кращого твору, переважно в галузі географії, етнографії і статистики Росії.
Оригінальний текст (рос.)за полезные труды по географии: путешественнику, отличившемуся важностью своих открытий и изысканий, или же автору лучшего сочинения, преимущественно по части географии, этнографии и статистики России.
Проєкт медалі виконав К. В. Чевкін. Правила присудження медалі було доручено виробити П. Н. Фуссу[ru]; у лютому 1847 року їх було затверджено.
Перше присудження відбулося листопаді 1849 року, оскільки затягнулося виготовлення медалі: спочатку було доручено П. П. Уткіну, потім медальєру А. І. Ґубе, після смерті якого у серпні 1848 року — Р. Ганеману (1819–1867); нарешті, у березні 1849 року медаль закінчив П. Брусніцин.
1854 року було встановлено черговість між відділеннями товариства у присудженні медалі, а також встановлені медальні комісії.
Остаточне положення про медаль відноситься до 1887 року.
Сучасна медаль:
З 1924 року медаль називалася: «Вища нагорода товариства». Присудження було припинено після 1929 року.
З 2010 року оновлену золоту медаль вручається членам РГО, за видатні заслуги у географічній науці та винятковий внесок у діяльність суспільства[1].
Перше нагородження відбулося 1849 року: Ернст Райнгольд фон Гофман[ru] був удостоєний медалі за Північноуральську експедицію.
У різні роки її удостоїлися як вищої нагороди ІРГО 73 людини, серед котрих:
.jpg)
Іноземні піддані:
- 1861 — Карл Ернст фон Бер
- 1878 — Адольф Ерік Норденшельд
- 1878 — Отто Вільгельм Герман фон Абіх
- 1907 — Фрітьйоф Нансен
- 1909 — Ернест Шеклтон
- 1912 — Руаль Амундсен
З 2010 року нагородження медаллю на з'їздах РГО відновлено, незважаючи на відсутність статуту (що заважає за чинними законами РФ розцінювати вручення медалі як нагородження)[2]. З 2017 року медаль знову з'явилася в «Положенні про нагороди РГО»[3], що врегульовує її статус.
- 2010 — Дроздов Микола Миколайович, біогеограф
- 2011 — Котляков Володимир Михайлович, гляціолог
- 2015 — Лаппо Георгій Михайлович, географ-урбаніст
- 2015 — Симонов Юрій Гаврилович[ru], геоморфолог
- 2017 — Усманов Алішер Бурханович, економіст.
- ↑ https://www.rgo.ru/sites/default/files/upload/polozhenie_o_nagradah_4.pdf [Архівовано 2018-10-23 у Wayback Machine.] Положение о наградах ВОО РГО
- ↑ Вести. Ru: Николай Дроздов удостоен высшей награды Русского географического общества. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 27 грудня 2010.
- ↑ Положение о Наградах ВОО РГО (2017 г.) (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- (рос.) Семёнов-Тян-Шанский П. П. История полувековой деятельности Императорского Русского Географического общества 1845—1895: В 3 частях. — СПб. : В тип. В. Безобразова и Комп, 1896.. Ч. 1. — 1896. — С. 41–42; 93.
- (рос.) Медалі та премії Географічного товариства СРСР.
