Перейти до вмісту

Костянтин Йосиф Їречек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Їречек.
Костянтин Йосиф Їречек
(чеськ. Konstantin Josef Jireček
Ім'я при народженніКостянтин Йосиф Їречек
Народився24 липня 1854(1854-07-24)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австрійська імперія Австрійська імперія
Помер10 січня 1918(1918-01-10)[1][2][…] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Країна Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьчех
ДіяльністьПрофесор в Карловому університеті в Празі (з 1884), професор Віденського університету з 1893.
Галузьісторія[3], Болгаристика[3], балканістика[3] і візантологія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиісторик, слов'янознавець.
Alma materКарлів університет і Терезіанум Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська[2][3] і німецька[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВіденський університет і Карлів університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Болгарська академія наук, Угорська академія наук і Російська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMinister of Education and Scienced, депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЙосиф Їречек Редагувати інформацію у Вікіданих
Родичібатько — Йосиф Їречек
(1825–1888)

Костянтин Йосиф Ї́речек (чеськ. Konstantin Josef Jireček; 24 липня 1854, Відень, Австрійська імперія — 10 січня 1918, Відень, Австро-Угорщина) — чеський історик. Син Йосифа Їречка, онук (по лінії матері) Павла Йозефа Шафарика, двоюрідний брат археологів Владислава, Карела і Герменегілда Шкорпілов.

Біографія

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин Йосиф Їречек

З 1879 року перебував на службі у молодої Болгарської держави, в 1881 р. зайняв пост міністра освіти Болгарії. З 1884 р. професор загальної історії в Празі, з 1893 р. професор слов'янських старожитностей у Відні.

Автор низки праць з історії Балкан[5][6], в тому числі найбільш загальних «Історії болгар» (чеськ. Dějiny národa Bulharského; 1876, російське видання[7]) та «Історії сербів» (нім. Geschichte der Serben; Гота, 1911). В останній згаданій книзі сформулював правило так званої лінії Їречка (що проходить від Адріатичного моря до Чорного приблизно на широті Софії): на північ від цієї лінії слов'янські народи піддавалися романському впливу, а на південь — грецькому. Серед інших книг Їречка можна відзначити дослідження «Посольство Дубровницької республіки до імператриці Катерині в 1771 році» (чеськ. Poselství republiky Dubrovnické k císařovně Kateřině v roce 1771; 1893).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119224178 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е ж и к Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  5. ↑ Болгарська історіографія наприкінці XVIII — 70-ті роки XIX ст. Історична наука в 50—70-ті роки. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
  6. ↑ Історіографія слов'янська // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. ↑ Історія болгар. Одеса, 1878


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костянтин_Йосиф_Їречек&oldid=44444640