Костянтин-Криштоф Вишневецький
Костянтин-Христофор Вишневецький | |
---|---|
Псевдо | Константій; Константин Христофор Вишневецький |
Народився | 1633 Збараж чи Біла Криниця |
Помер | 17.08.1686 чи 26.08.1686 |
Поховання | Латинський катедральний собор[1] |
Підданство | Річ Посполита |
Alma mater | Ягеллонський університет[2] |
Знання мов | польська |
Учасник | Російсько-польська війна[2] і Хотинська битва (1673)[2] |
Титул | князь |
Посада | Брацлавський воєвода[3], белзький воєвода[3], староста Глинянськийd[4], староста осєцький (воєводство Мазовецьке)d[3] і староста білоцерківськийd[3] |
Військове звання | воєвода підляський, воєвода брацлавський, воєвода белзький |
Рід | Вишневецькі |
Батько | князь Януш Вишневецький |
Мати | Катерина Євгенія Тишкевич |
Брати, сестри | Дмитро Юрій Вишневецький |
У шлюбі з | 1) Урсула Тереза Мнішек, 2) Анна Ходоровська |
Діти | Францишка Людвіка, Януш Антоній, Михайло Сервацій |
Костянтин-Христофор Вишневецький гербу Корибут (1633 — 17 серпня чи 26 серпня 1686) — князь, військовик, урядник Речі Посполитої.
Другий син великого конюшого коронного князя Януша Вишневецького і Катерини Євгенії Тишкевич, брат краківського каштеляна Дмитра Юрія Вишневецького, нероздільний товариш усіх його звитяжних трудів для Вітчизни.
Брав участь у московсько-польській війні (1660), битві з турками під Хотином (1673) та під Віднем (1683). Член Тишовецької конфедерації (1655), був маршалком сеймиків руського воєводства (1669). У 1686 році був комісаром до Журавненського трактату.
Був співвласником містечка Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівської області). Посади: воєвода підляський (з 1673), брацлавський (з 1677), белзький (з 1678), староста осецький[5].
Був похований у латинському катедральному соборі Львова.
Одружений двічі:
- перша дружина — Урсула Тереза Мнішек (пол. Urszula Teresa Mniszech (Mniszchowna)) (†1668), донька каштеляна сондецького Францішка Бернарда Мнішека від другої дружини Барбари зі Жмиґроду Стадницької. Від цього шлюбу була одна донька — Францішка Людвіка (в деяких генеалогічних таблицях подається, що цей шлюб був бездітний, а донька народилась у другому шлюбі);
- друга дружина — Анна Ходоровська (1661/1663—1711), донька литовського підкоморія Кшиштофа Ходоровського і Катерини (?Анни) Яблоновської. Від другого шлюбу мав двох синів, які були останніми з роду князів Вишневецьких (по чоловічій лінії):
1) князь Януш Антоній (1678—1741)
2) князь Михайло Сервацій (1680—1744)
?) княжна Францішка Людвіка († по 1690) — в 1688 році стала другою дружиною старости гощинського Казимира Тарла (†1690).
Після смерті чоловіка княгиня Анна з Ходоровських Вишневецька вдруге вступила в шлюб з маршалком надворним (пізніше великим) литовським — графом Яном Каролем Дольським, народила доньку та двох синів, які померли в юному віці. Була близькою знайомою гетьмана Івана Мазепи, вела з ним довготривале листування. Сприяла одруженню князя Михайла Сервація Вишневецького, що був її сином від першого шлюбу, з Катериною Дольською, донькою її другого чоловіка від першого шлюбу. Овдовівши вдруге в 1695 році, княгиня Анна прожила ще 16 років, померла і похована у Львові.
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 353. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ а б в Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 347. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ а б в г Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 351. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 351, 359. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ Książęta Wiśniowieccy (01) [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Батюк А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. — К., 2008. — 472 с.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 552—553. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Попередник ? |
Воєвода підляський 1673-1677 |
Наступник ? |
Попередник Ян Потоцький |
Воєвода брацлавський 1677-1678 |
Наступник Марцін Замойський |
Попередник Дмитро Юрій Вишневецький |
Воєвода белзький 1678-1686 |
Наступник Ян Казімєж Замойський |