Очікує на перевірку

Ян Кароль Дольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Кароль Дольський
Jan Karol Dolski
Народився1637(1637)
Помер29 квітня/жовтня 1695
Каролин, Пінськ, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита[1]
Країна Велике князівство Литовське
Річ Посполита
ПосадаСтароста Волковиськийd, староста Пінськийd[2], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, маршалок надвірний литовський[3], крайчий[4], Маршалок Великий Литовський[5], великий литовський підчаший[6], Q65729090?, Q65952508?[7], Q115284166?[8] і Q107617777?[9]
РідДольські[10]
БатькоQ64029997?[11]
МатиHelena Jelskad[11]
У шлюбі зЕлізабета Остророгd[1][12] і Анна Дольська[1][13]
ДітиКатерина Дольськаd[1], Q127578174?[1], Q127578197?[1], Q127578206?[1], Q127578215?[1], Q127578227?[1], Q127578241?[1], Q127578252?[1], Q127578278?[1][12], Q127578296?[1][12], Q127578308?[1][12] і Q130604560?[12]
Герб
Герб

Герб роду Дольських

Ян Кароль Дольський (іноді Дульський[14]; пол. Jan Karol Dolski; 1637 — 29 квітня/жовтня 1695) — державний діяч Великого Князівства Литовського. Представник роду Дольських. Вітчим князя Януша Антонія Вишневецького.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Анна Ходоровська-Дольська

Народився 1637 року. За даними Казімежа Піварського, його батько Христофор був пінським хорунжим, загинув під час повстання Хмельницького від рук власних підданих.[15] Раніше Адам Бонецький стверджував, що батька звали Миколою, але його вбили в 1647 році[16]. Збігнев Анусик вказував, що батьками Яна Кароля були князь Микола Дольський і його дружина Олена Єльська.[17].

Посади (уряди): стольник слонімський з 1656, пінський підкоморій (1662—1666) і маршалок (1666—1676), одночасно Крайчий великий литовський (1670—1676), підчаший ВКЛ (1676—1685), надвірний (1685—1691)і великий маршалок литовський з 1691 року, староста пінський і волковиський. Мав звання полковника королівського.

Фундував кляштори і колегіуми піарів у Дубровиці й Любешеві.

Наприкінці життя мав графський титул.

Помер несподівано 29 квітня 1695 року в розквіті сил.[18]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Ян Кароль Дольський був двічі одружений. Його першою дружиною була Елізабета Остророг (пом. 1684). Діти: Ганна, Теодор, Ігнацій, Томаш, Ян, Маріанна, Юзеф і Катерина (1680-1725), дружина з 1695 князя Костянтин-Христофор Вишневецький (1680-1744), великого гетьмана литовського і великого канцлера литовського.

Другим шлюбом одружився з Ганною з Ходоровських (пом. 1711), дочкою підкоморного литовського Кшиштофа Ходоровського та Ганни Яблоновської, вдови князя Костянтина Кшиштофа Вишневецького. Діти: Маріанна, Станіслав та Ян.

Сім синів і три дочки Яна Кароля Дольського померли в дитинстві. Змогла вижити лише одна дочка від першого шлюбу, Катерина, яка вийшла заміж за князя Михайла Сервація Вишневецького, який був пасинком самому Яну Дольському, будучи сином його другої дружини Ганни Ходоровської від першого шлюбу.

Ян Кароль Дольський був останнім чоловічим представником княжого роду Дольських. Після його смерті всі володіння Дольських успадкував Михайло Сервацій Вишневецький, чоловік Катерини Дольської.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 51.
  2. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 306. — ISBN 978-83-65880-89-5
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 181.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 229.
  5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 171.
  6. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 292.
  7. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 269. — ISBN 978-83-65880-89-5
  8. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 240. — ISBN 978-83-65880-89-5
  9. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2020. — С. 326. — ISBN 978-83-65880-89-5
  10. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 50–51.
  11. а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 50.
  12. а б в г д Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia roduPoznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 358. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  13. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia roduPoznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 358–359. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  14. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 283. (пол.)
  15. Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695)… — S. 288.
  16. Boniecki A. Herbarz polski[недоступне посилання з жовтня 2019]… — Cz. 1. — T. 4. — S. 351.
  17. Anusik Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu // Przegląd nauk historycznych. — 2009 (R. VIII). — № 2. — S. 227 (прим.). (пол.)
  18. Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695)… — S. 289.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]