Костянтин Ласкаріс (мовознавець)
Костянтин Ласкаріс | |
---|---|
грец. Κωνσταντίνος Λάσκαρης ![]() | |
Народився | 1434[1][2] ![]() Константинополь, Східна Римська імперія ![]() |
Помер | 15 серпня 1501[2] ![]() Мессіна, Сицилія, Королівство Італія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | філолог, історик ![]() |
Вчителі | Іван Аргіропул ![]() |
Відомі учні | П'єтро Бембо Giorgio Vallad Urbano Bolzaniod Francesco Faraoned ![]() |
Рід | Laskarisd ![]() |
![]() ![]() |
Костянтин Ласкаріс (Κωνσταντίνος Λάσκαρης, 1434 — 1501) — візантійський учений і граматик, один з ініціаторів відродження викладання грецької мови в Італії.
Народився в Константинополі в знатній Віфінській родині Ласкаріс(ів), до якої належали кілька імператорів. Після падіння Константинополя в 1453 році він знайшов притулок на острові Родос, а потім в Італії, де був вчителем Іполіти, дочки Франческо Сфорца, герцога міланського. Тут в 1476 році була опублікована його знаменита «Грецька граматика» (Grammatica Graeca, sive compendium octo orationis partium); це була перша друкована грецька книга.
Після від'їзду з Мілана в 1465 році Ласкаріс викладав в Неаполі, куди він був запрошений Фердинандом I для читання курсу лекцій про Грецію. У наступному році він влаштувався в Мессіні на о. Сицилія на запрошення місцевих жителів. За рекомендацією кардинала Віссаріона Нікейського він був призначений вчити грецької мови ченців-василіян і продовжував викладати на Сицилії до самої смерті.
- Ласкаріс Костянтин // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 291. — ISBN 978-966-439-921-7.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119546035 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.