Костянтин Ратомський
| Костянтин Ратомський | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1552 — 1562 | |||
| Попередник: | Петро Корсак[1][a] | ||
| Наступник: | Філон Кміта | ||
| Релігія: | православний[3] | ||
| Рід: | Ратомські | ||
Костянтин Яцкович Ратомський гербу Столобот[b] (пом. 1562) — королівський дворянин[5], остерський староста.[6]
Народився в родині Яцка Івановича Ратомського — дворянина Олександра Ягеллончика, королівського посла до Кримського ханства в 1507—1517 рр.[7][8]
В 1542 р. посол Великого князівства Литовського і Руського до Кримського ханства[c]. З невідомих причин Ратомський був схоплений і тримався під охороною, а його слуги посаджені в тюрму.[9][10]
В 1550 р. засідав як асесор в віленських судах.[5]
В 1552 році став остерським старостою. Він одразу провів ревізію Остерського замку,[11][12] а надалі активно займався його розбудовою.[1]
Дружина — княжна Барбара Соломирецька. Мав сина Лаврина, який також обіймав остерське староство в 1566—1593 рр.[2]
- ↑ Згідно інших джерел — Звір Львович, якого польські дослідникі ідентифікують як Олександра Дмитровича Тишкевича.[2]
- ↑ В німецькому щиті вміщено знак у вигляді перехрещеної подвійної стріли в стовп.[4]
- ↑ За часів Саїп-Гірея під загрозою частих татарських нападів на свої володіння, Велике князівство спробувало примиритись з ханом. На доказ союзу та дружби відправлялись посольства з 15 тис. золотих.
- ↑ а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 7
- ↑ а б Остерське староство у другій половині ХVI — на початку ХVII ст.: формування системи земельних володінь
- ↑ Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1649 рр. / Пер. з польської. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — 616 с. ISBN 978-966-378-430-4
- ↑ Однороженко О. Українська родова геральдика доби середньовіччя та раннього модерну (ХІV–ХVІІІ ст.)
- ↑ а б Adam Boniecki. Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI w.
- ↑ Kiev Voivodship During the Reign of Sigismund III Vasa. Study of Settlement and Estate Relations
- ↑ Stosunki z Mendli-Girejem — chanem Tatarów perekopskich (1469-1515: akta i listy
- ↑ Kołodziejczyk, Dariusz. The Crimean Khanate and Poland-Lithuania : international diplomacy on the European periphery (15th–18th century): a study of peace treaties followed by annotated documents
- ↑ Охманський Е. Михалон Литвин и его трактат о нравах татар, литовцев и москвитян середины XVI в.
- ↑ Jerzy Ochmański Dawna Litwa. Studia historyczne
- ↑ Хто є хто на Чернігівщині: видатні земляки, т. 3
- ↑ Історія Остерщини