Костів-Сарамага Наталія Теодорівна
| Наталія Теодорівна Костів-Сарамага | ||||
|---|---|---|---|---|
| Інші імена | Наталя Сарамагова, Natalie Saramaga | |||
| Народилася | 30 березня 1905 Чортків | |||
| Померла | 31 березня 1985 (80 років) Гемтремк, Детройт, США | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | акторка, співачка (сопрано) | |||
| Чоловік | Богдан Сарамаґа | |||
| Батьки | Марія Костів-Коссаківна і Василь Верховинець | |||
|
| ||||
Ната́лія Теодо́рівна Ко́стів-Сарама́га (30 березня 1905, Чортків — 31 березня 1985, Гемтремк, Детройт, США) — українська акторка та співачка (сопрано). Донька Марії Костів-Коссаківни і Василя Верховинця.
Наталія Сарамага народилася 30 березня 1905 у Чорткові. Походила з театральної родини — дочка Марії Костів-Коссаківни і Василя Верховинця, племінниця Антоніни Дякової, Василя і Михайла Коссаків та Катерини Рубчакової. Дружина Богдана Сарамаґи.[1]
Як акторка та співачка працювала в театрі імені Івана Тобілевича (Станиславів), в театрі свого чоловіка Б. Сарамаґи[2], у трупі під орудою Й. Стадника, в Союзі Артистів «Просвіти», в Тернопільському театрі ім. І. Франка (1939—1944).
На запрошення Йосипа Стадника разом з чоловіком працювала у Львові. Коли Стадник виїхав до Кам'янця Подільського, на початку 1920-х років Богдан Сармага переїхав з дружиною зі Львова до рідного Тернополя і створив свій власний ансамбль, що став мандрівним. Наталія завжди була атракцією його театру.[3]
1944 емігрувала з чоловіком спочатку до Кракова, потім до Німеччини, згодом (1950) до США.[4]
Померла 31 березня 1985 в місті Гемтремк (анклав Детройта). Похована на цвинтарі Маунт Олівет у Детройті.[5]
Зіграла головні ролі у:
- «Наталка Полтавка» І. Котляревського
- «Ой не ходи, Грицю…» М. Старицького
- «Маріца» І. Кальмана
- «Сільва» І. Кальмана
- «Катерина» М. Аркаса[6]
Також грала у виставах:[5]
- «Галька» — Монюшка
- «Циганський барон» Штрауса
- «Циганське кохання» Легара
- «Гріхи молодості» Арнольда Баха (роль Мілі).[7]
Виступала як солістка на різних концертах і академіях.
- ↑ Мельпомена і Молох // «Вільне життя плюс», № 95 (15207) від 26.11.2010. Архів оригіналу за 07.03.2016. Процитовано 29.08.2015.
- ↑ Борис Мірус: спогади артиста: друзі про нього. — Економічна думка, 2000. — С. 174
- ↑ Шляхами Золотого Поділля. Т. 3. / Степан Конрад, Василь Лев. — Філадельфія: Видання комітету «Тернопільщина», 1983. — С. 222.
- ↑ Записки НТШ. Том CCXXXII. Праці Музикознавчої комісії / Редактори тому Олег Купчинський, Юрій Ясиновський. — Львів, 1996. — С. 534.
- ↑ а б Saramaga Natalia НТШ
- ↑ Український театр Богдана Сарамаги // Вісник НТШ. — № 49. — С. 54 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2020. Процитовано 29 серпня 2015.
- ↑ Український театр / Григор Лужницький. — Львів, 2004. — С. 296.
- Пиндус Б. Сарамаґа Наталія Теодорівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 229. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Українське життя // United Ukrainian Women's Organizations of Detroit. — 1955 — p. 38.
Категорія:Поховані на цвинтарі Маунт Олівет
- Народились 30 березня
- Народились 1905
- Померли 31 березня
- Померли 1985
- Українські акторки
- Українські сопрано
- Уродженці Чорткова
- Актори Львова
- Актори Тернопільського академічного обласного драматичного театру
- Персоналії:Івано-Франківськ
- Українки Німеччини
- Українки США
- Померли в Гемтремку
- Актори театру імені Івана Тобілевича