Перейти до вмісту

Костін Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Костін Микола Федорович
 
Народження: 1 жовтня 1939(1939-10-01)
Q21668029?, Q23898034?, Muchkapsky Districtd, Тамбовська область, РРФСР, СРСР
Смерть: 22 березня 2021(2021-03-22) (81 рік)
Вінниця, Україна
Нагороди:
медаль «За трудову доблесть» медаль «Ветеран праці»

Микола Федорович Костін (1 жовтня 1939(1939-10-01), Q21668029?, Тамбовська область — 22 березня 2021(2021-03-22), Вінниця, Україна) — український радянський господарський діяч, мер Вінниці в 1991—1992 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1939 року в селянській сім'ї в селі Арбенівка Мучкапського району Тамбовської області РРФСР (нині — Російська Федерація). 1954 року закінчив місцеву 7-річну школу. Переїхав до Києва, де навчався у професійно-технічному училищі та у 1958 році отримав спеціальність техніка-механіка.

У 1962 році вступив до Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, але пізніше був переведений до Вінницької філії КПІ. Також навчався у політехнічному інституті у Харкові. Повну вищу освіту здобув у 1978 році на факультеті економіки Київського торговельно-економічного інституту, за фахом економіст.

1958 року був направлений до Вінниці, де почав працювати на Вінницькому цегельному заводі № 22-23 майстром. У 1958—1961 роках служив у лавах радянської армії. Почергово працював слюсарем, інженером на різних підприємствах Вінниці, зокрема Вінницькому заводі радіотехнічного обладнання.

Був інженером-технологом, заступником генерального директора регіонального виробничого об'єднання будівельних матеріалів. З липня 1982 року — голова виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів Вінниці, згодом перший секретар Ленінського району (1989).

У січні 1991 року обійняв посаду мера Вінниці. Обрався демократично загальним голосуванням мешканців. У червні 1991 року від імені міста підписав офіційну угоду з британським містом Пітерборо, яке стало містом-побратимом Вінниці.

За станом здоров'я у травні 1992 року добровільно склав повноваження мера. Згодом обирався депутатом Вінницької міської ради вісім скликань.

У період 1992—2000 років був першим керівником нещодавно створеного Вінницького обласного відділення пенсійного фонду України[1] .

Микола Костін був нагороджений низкою державних та міських нагород, включаючи медалі «За трудову доблесть» (1971), «Ветеран праці» (1984), «За значний внесок у розвиток міста» (2009) та почесний знак мера (2019).

Вінниця стала рідним містом для Миколи Костіна. 1962 року він одружився, у подружжя Миколи Федоровича та Лідії Григорівни народився син Ігор, у майбутньому — військовик, а 1969 року — донька Ірина — вчителька. Згодом родина поповнилася п'ятьма онуками.

У молоді роки Костін був активним учасником ігор КВК у Вінниці та автором низки поетичних творів, зокрема гімну футбольної команди «Нива» (Вінниця) . На пенсії став літератором, писав вірші[2].

22 березня 2021 року помер у Вінниці на 82-му році життя[3] від ускладнень, викликаних захворюванням на коронавірус .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.](укр.)
  2. Умер бывший мэр Винницы Николай Костин. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  3. Умер бывший мэр Винницы. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]

Музей Вінниці