Перейти до вмісту

Костін Олександр Васильович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Костін Олександр Васильович
Основна інформація
Дата народження22 вересня 1939(1939-09-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСамарканд, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті9 листопада 2022(2022-11-09) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіКиїв, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, музичний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
народний артист України заслужений діяч мистецтв УРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олекса́ндр Васи́льович Ко́стін (справжнє прізвище Костина) (*22 вересня (9 вересня) 1939, Самарканд9 листопада 2022 Київ[1]) — радянський і український композитор, педагог, професор (1999), член НСКУ (1971). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Лауреат Шевченківської премії (1992). Народний артист України (1996).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив музичне училище в Ніжині. 1971 року здобув освіту у Київській консерваторії по класу композиції Андрія Штогаренка.

У 1973—1978 рр. — завідував музичною частиною театру російської драми.

У 1978—1981 рр. — завідувач редакції видавництва «Музична Україна», 1987—1997 — художній керівник Київського будинку органної та камерної музики, з 1997 — завідувач кафедри оперної режисури НМАУ.

Костін найбільш відомий завдяки своїм балетам — «Русалонька», «Демон», «Запрошення до страти», «Пушкін», що ставилися в Національному оперному театрі. Крім того, в творчому доробку Костіна 4 опери, симфонічні, камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори.

Автор опер, музики до театральних вистав, фільмів: опери «Золоторогий олень» за поемою Д. Павличка (1982), «Добрі наміри» (1984), «Приз», «Сім мам Семена Синебородька» (1992) «Оргія» за драмою Лесі Українки (1993), «Сулейман і Роксолана» (1995); мюзикл «Графиня Софія Потоцька» (1994); балети «Запрошення до страти» за романом В. Набокова (1984), «Русалонька» (1988), «Демон» за поемою М. Лермонтова (1992); симфонічна поема «Іван Вишенський» за мотивами поеми І. Франка (1993), пісні.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]